XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Машика Є.С. РОЛЬ І МІСЦЕ ЖІНОК У РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машика Єфросинія Степанівна

Європейський університет

РОЛЬ І МІСЦЕ ЖІНОК У РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННІ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація: Мета роботи не зупиняючись детально на всіх проблемах, можливостями, перешкодами, з якими стикаються жінки на сучасному ринку праці і організації домогосподарства, розглянемо стан жіночого підприємництва на селі на прикладі фермерського господарства.

У свідомості українців підприємництво асоціюється з чоловічою половиною. Суспільство жінку-підприємця сприймає як заробітчанку. Вона вимушена була розпочати підприємницьку діяльність під впливом таких обставин: безробіття, брак коштів, утримання родини, добробут дітей та інше.

Жінки-підприємці у містах торгують на ринках (54%), працюють в готельному і ресторанному бізнесі (46%), надають послуги по веденню домогосподарства [7].

Великий внесок в розбудову фермерського господарства на Україні внесли жінки. За матеріалами статистики, станом на 01.01.2010 року в Миколаївській області загальна кількість фермерських господарств налічувала 4574. Чисельність працюючих у фермерських господарствах складає 7475 осіб у 2009 році, із них 2017 жінок, що складає 27%. У приміських районах частка працюючих жінок у фермерстві коливається від 37 до 45,5% [5].

Жінки підтримали своїх чоловіків, дітей при організації фермерських господарств, стали допомагати їм. Вони сіли за підручники. Вивчили основи бухгалтерського обліку, основи агрономії, оволоділи навичками роботи на комп'ютерах, оволоділи глобальною системою «Інтернет». Жінки села, які були зайняті у сільськогосподарському виробництві, об'єдналися у Спілку сільських жінок України. Вчені роблять спроби дати пояснення такій позиції жінок в умовах невизначеності, нестабільності, безробіття. Так, В.І. Савка, Н.А. Уманець пояснюють цей крок жінок із позиції сімейного устрою. Основою української сім'ї (родини) завжди була жінка-мати, господиня, на якій тримались три кути в хаті [3] і яка значною мірою визначала спосіб та форми життєдіяльності родини [6]. Поєднання традицій і внутрішнього демократизму, чітка ієрархія, раціональний розподіл сімейних ролей, національні традиції українців двох протилежних начал: прагнення до самостійної особистості, солідарність, рівність прав. Погоджуємося з таким поглядом, але населення сіл Миколаївської області приблизно 50% - це переселенці, які приїхали самостійно чи по «плану заселення» за радянських часів із різних областей України, Росії і інших міст. Тому кожна родина старалась і старається сьогодні зберегти свої традиції і уклад родинного устрою і вписатися у соціум за місцем проживання. Які підходи, як можна пояснити прагнення жінок із села до рівних прав, до активної участі у житті громади? Жінки більш мобільні, вони прагнуть до спілкування, до обміну інформації, вони допомагають одна одній.

Жінки-робітниці вміють організувати і спланувати свою основну роботу. В умовах кризи і складного економічного становища жінки мобілізують себе, родину на виживання [8]. Виживання «жіночих виробництв», а сільське господарство ми можемо віднести до такого, стало залежати від жінок, від стратегії жінок середнього і старшого віку, з освітою і без неї. На думку Е. Жидкова «жінки оптимісти, вони орієнтовані не стільки на «прибуток», скільки на збереження виробництва і родини». Успішність досягти в цьому можливо лише у жіночому колективі. Жінки менш вимогливі до умов праці, до оплати праці. Але такий підхід порушує права жінок, їх заробіток і так нижчий, ніж у чоловіків. Частина жінок розділяє таку позицію, вони приймають пасивну стратегію. «Пасив» склали і більша частина жінок, які зайняті були у сільськогосподарському виробництві. Вони пройшли через горнило скорочень, затримання заробітної плати, реструктуризацію, приватизацію, занепад ферм і інше. Але більша частина жінок середнього віку залишилася у родинах, в Україні, з ясним і чітким уявленням у свідомості, що «все їх спасіння - в праці» [8].  У таких ситуаціях реалізується робоча сила - «мати працює». Такий підхід до жінок був і за радянських часів і він підтримувався на всіх рівнях. На екрани виходили художні стрічки про дівчат і окремо про жінок, які працюють, допомагають своєю працею і добрі господині, мами. Тепер є вибір - можна працювати на себе і вести домогосподарство чи повністю присвятити себе родині і домогосподарству. Такий вибір став на користь фермерських господарств, які очолюють в основному чоловіки. Їх жінки стали їм партнерами, порадниками.

До роботи у фермерських господарств стали залучатися діти. А якщо врахувати, що у фермерів, як керівників, не має досвіду з питань «управління», вони хороші практики, професіонали, то поради і підтримка жінок, членів родини дуже важлива.

Територіально фермерські господарства розміщені близько від дому. Робота на землі збагачує, вона позитивно впливає на настрій, на здоров'я. Сільські жінки більш виносливі і здорові. Чисте повітря, вплив навколишнього природного середовища  - все це підтримує сільських жінок [4].

Сільські родини, якщо вони ведуть домогосподарство, краще харчуються, менше тратять коштів на продукти. У цьому є ряд переваг у веденні фермерських господарств і домогосподарств. Родина фермерів на селі сьогодні  - це феномен, взірець позитивний вплив і гордість не тільки для членів родини, але і для громади, же вони живуть. Змінилися погляди на життя. Соціальна відповідальність за родину, за людей де ти живеш притаманно всім фермерам. Фермери приймають активну участь у благо чинності, допомагають органам місцевого самоврядування на селі - ремонтують дороги, дитячі садки, школи, беруть під опіку людей похилого віку і дітей, які потребують захисту.

Засобі масової інформації, телебачення на місцевому рівні підтримує роботу фермерів і жінок-фермерів. В Україні працює Спілка сільських жінок України. «Підтримка жінок-фермерів в Україні» - основний проект спілки, який розпочався в липні 1999 року. Проект впроваджується в співробітництві з ООН та Державним комітетом розвитку підприємництва України. Проект націлено на поліпшення положення сільських жінок, умов їх життя та життя їх сімей в процесі трансформації до ринкової економіки; на розвиток підприємницьких та управлінських навичок серед сільських жінок.

Для того, щоб підтримати фермерські господарства і жінок-фермерів необхідно вирішати ряд таких питань:

- полегшити вхід до бізнесу;

- надавати фермерам фінансовому підтримку на вхідних умовах;

- пропонувати податкові канікули;

- вирішувати проблеми доступу до кредитів за низькими процентами;

- підтримувати рівність прав жінок в області підприємства;

- надавати послуги для розвитку агро туризму, як види підприємницької діяльності для жінок-фермерів.

Література:

1. Ашвин С. Гендерная солидарность против экономических трудностей? Влияние советского наследия // Социологические исследования. - 2006. - №4. - С.57

2. Чернова Ж.В. Семейная политика в Европе и России: гендерный анализ. - СПб.: Норма, 2008. - 328с.

3. Савка В.Е., Уманець Н.А. Сім'я та соціум: проблеми взаємодії. - Львів: Політехніка, 2008. - 177с.

4. Соціальны проблеми становища сільської родини в умовах розбудови незалежності України. - К.: Академпрес, 1998. - 152с.

5. Міста та райони Миколаївської області за 2009 рік // Головне управління статистики у Миколаївській області

6. Статистичний щорічник України за 2009 рік // Державний комітет статистики України

7. Макарова О.В. Гендерний підхід та цілі розвитку тисячоліття ООН:  Матеріали І Всеукраїнської міждисциплінарної конференції /Київ, 14-15 лютого 2005 р./ Інститут економічного прогнозування НАН України.

8. Жидкова Е.М. Особенности трудовых и управленческих практик на предприятиях с преобладанием женского персонала // Социологические исследования. - 2008. - №5. - С.44-46.

e-mail:eu-mikolaiv@i.ua

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>