XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Машура Х. А. АНТИГЛОБАЛІЗМ – ПРОТИДІЯ НІВЕЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

Машура Х. А.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

АНТИГЛОБАЛІЗМ - ПРОТИДІЯ НІВЕЛЮВАННЯ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

Глобалізація - це загальноцивілізаційний процес, який впливає на політичну, економічну, соціальну сфери людського буття. Антагоністичну позицію стосовно глобалізаційних процесів висловлюють представники різноманітних політичних та соціальних угрупувань, політичних партій, громадських організацій та об'єднань, яких узагальнюють під назвою «антиглобалісти». Антиглобалізм - це реакційний напрям у лівій філософії, який уособлює в собі механізм протидії злиттю всіх світових процесів в єдину форму, яка буде стандартною для будь-якої держави [2]. У цьому визначенні поняття «антиглобалізм» розшифровується через його основну тезу - не сприйняття глобалізаційних процесів. Антиглобалізм об'єднує, перш за все, ліві сили - це комуністичні та соціалістичні партії, троцькістів, маоїстів, анархістів тощо. Всі ці сили об'єднуються в антиглобалістському русі. Це загальна назва суспільних організацій, рухів та груп, які ведуть боротьбу з соціальними, економічними, політичними та екологічними наслідками глобалізації. Всі учасники подібних рухів критикують неоліберальний варіант капіталізму та міжнародні економічні і фінансові інститути.   

На сьогодні все гучніше постає питання про нівелювання поняття державно-національного суверенітету. Зазначене питання виникло лише тоді, коли наслідки глобалізації почали негативно впливати на державну самоідентичність. Проте чи потрібен суверенітет державам, які є активними учасниками глобальних перетворень? З активною точкою зору виступають саме представники антиглобалістів, зазначаючи, що національна держава повинна зберігати свою сутність, а не перетворюватись на частину єдиного світового просту, що і є результатом світових інтеграційних тенденцій [3, с. 321]. Пропозиція антиглобалістів полягає в тому, що необхідно зберегти сильну національну державу, у пріоритетах якої будуть стояти справи внутрішньої політики, а не зовнішні орієнтири.

Представники Римського клубу ще в 70-х роках ХХ століття заявили про неспроможність зусиль національних держав у боротьби з глобальними проблемами людства. Суверенітет, на думку П. Друкера, перестав бути ефективним для розв'язання  важливих завдань, поступаючись в цьому новоутвореним центрам влади - транснаціональним корпораціям, які стали флагманом глобалізації як такої [4, с. 409].

Зі зникненням державного суверенітету існує вірогідність зникнення інституту громадянства та держави як такої. Всі функції, які виконує держава, перейдуть до наддержавних об'єднань. Може створитися єдина колоніальна система та система метрополій, коли метрополії будуть керувати політикою своїх колоній, думка колоній взагалі не буде враховуватися, усі питання будуть вирішуватися на рівні метрополій. Проте довгий час світове товариство позбувалося цієї схеми, колонії висловлювали незадоволення, що призводило до визнання їхнього суверенітету та здобутті незалежності військовим або мирним шляхом. Аналогічна ситуація буда і в Радянському Союзі, коли 15 країн визнали свій суверенітет. Чи потрібно людству повертатися до старої, пережитої схеми, або кожна країна має право на власну позицію, вектор внутрішньої та зовнішньої політики, не залежної від інших держав?

Вирішенням цього питання і займаються представники антиглобалістського руху. Зусилля антиглобалістів спрямовані на захист національної культури та ідентичності. Одним з яскравих прикладів боротьби за національну ідентичність та визначність був виступ Сапатистської армії національного звільнення та індійської громади штату Чапас, Мексика. На даний момент мексиканський уряд фактично визнав самоврядування в індійських громадах, хоча протиріччя між владою і громадою існують і досі. Між владою та представниками громади йдуть результативні переговори, оби дві сторони йдуть на поступки, зокрема, у 2000 році владою було проголошено поступове закриття усіх військових баз у штаті Чапас, а представниками громади було висловлено готовність вести переговори з владою, тому що головною метою Сапатистської армії було припинення збройної боротьби та розв'язання конфлікту мирним шляхом. З 2001 року уряд приступив до розробки законопроекту про права і культуру індіанців [5]. Здійснивши конституційну реформу щодо прав та культури індійців у 2001 році, влада Мексики лише частково задовольнило вимоги протестуючих.

Боротьба мексиканських революціонерів стала яскравим прикладом функціонування громадянського суспільства, яке здатне протистояти будь-яким глобальним перетворенням та зберігати власну ідентичність, культуру та прагнення до єдності. Саме громадянське суспільство в межах кожної окремої держави має можливість протистояти всім негативним наслідкам глобалізації, акумулюючи у собі зусилля не лише представників антиглобалістіського руху, а також державні об'єднання та організації, політичні партії та рухи,  простих громадян, які не бажають зникнення власної держави та народу. Національна держава - це найефективніший політичний інструментарій вирішення етнічних, релігійних та культурних проблем у суспільстві, які пов'язані з різноманітними проявами нетерпимості, відчуження та екстремістських настроїв [1, с. 60].

Державний суверенітет, як і будь-яке суспільне явище, зазнає істотних революційних впливів, зокрема під тиском глобалізаційних та інтеграційних процесів. Але це не означає втрати ним політико-правової цінності. Питання про майбутнє національної держави ставиться під загрозу глобальними процесам. У цьому випадку рух антиглобалістів може і повинен стати рушійною силою, яка буде протистояти  знищенню державного суверенітету, створюючи на своїй базі громадянське суспільство. Громадянське суспільство стане перепоною на шляху перетворення світу у єдину структуру, наддержаву, зберігаючи при цьому національну культуру, права та ідентичність.

Література:

1. Блинов А.С. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка. М.: МАКС Пресс, 2003. - 150 с.

2. Гавриш О. Антиглобализм - признак обїединени мировой єкономики // Зеркало недели,  №28, 27 июля 2002, [Электронный ресурс] - Режим доступа:  http://zn.ua/ECONOMICS/antiglobalizm__priznak_obedineniya_mirovoy_ekonomiki-29029.html

3. Кундрикова Е.В. Место и роль национального государства в условиях глобализации // Социально-гуманитарные знания. - 2009. - №4. - С.319-326.

4. Політика європейської інтеграції / Під ред. В.Г. Воронкової - К.: ВД «Професіонал», 2007. - 512 с.

5. Zapatista Army of National Liberation, Internet: http://en.wikipedia.org/wiki/Zapatista_ Army_of_National_Liberation


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>