XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Матоліч І.Я. МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ДИСЕРТАЦІЙ ЗА НАПРЯМОМ “МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО” (ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО) ПЕРІОДУ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Аспірант  Матоліч Ірина Яремівна 

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника  

Інститут мистецтв                        

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ДИСЕРТАЦІЙ ЗА НАПРЯМОМ "МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО" (ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО) ПЕРІОДУ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Проблема координації дисертаційних досліджень завжди періодично виникала як доволі актуальна і така, що потребує нагального вирішення. Метою цієї доповіді є відобразити методику проведення аналізу дисертаційних тем і принципи узагальнення його результатів. Така робота є досить складною, оскільки потребує дослідження усіх мистецтвознавчих дисертацій. Лише поодинокі науковці зверталися до неї. Зокрема, одним із них, і то у галузі музикознавства був І.А.Котляревський у статті "Принципи статистичного та змістовного аналізу дисертаційних тем" [3]. Методика, подана відомим українським музикознавцем була застосована й у нашій доповіді.

Отже, для аналізу були обрані 150 тем мистецтвознавчого профілю, здебільшого образотворче та декоративно-прикладне мистецтво (із них 10 докторських і 140 кандидатських) з кінця ХХ - початку ХХІ ст. (1991 - 2009 рр.). Така орієнтація обумовлена необхідністю мати значну кількість тем для статистичної обробки, а з іншого боку показати як вписуються в аналітичний простір теми з інших мистецтвознавчих сфер. Вибір кількості тем пов'язаний з правилом статистичних досліджень, на якому масив із 150 об'єктів є необхідним для здобуття більш-менш достовірних даних, а також обумовлений тим, що дослідження проводиться на основі докторських та кандидатських дисертацій, захищених у період  з 1991 по 2009 рр. на території України  (див. мод. 1).

Модель 1. Кількість дисертацій  з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, захищені у період з 1991 по 2009 рр. на території України.

Спеціальність Докторські  дисертації Кандидатські дисертації
17.00.05 (образотворче м-во)   

5

  

79

17.00.06 (декоративно-прикл. м-во)   

5

  

61

Запропонований статистичний аналіз спрямований не лише на визначення кількості запланованих вузами тем певного напрямку, але й має за мету розкриття логіко змістовної взаємодії різних тематичних угруповань і окремих тем з оточуючим їх контекстом. Для досягнення поставленої мети скористуємось спеціальною методикою, яка базується на трьох аналітичних документах:

Інформаційна довідка, у  якій визначаються об'єкт дослідження, аспект дослідження (в авторефератах це, як правило, предмет дослідження) і ключові слова. Кожній темі присвоюється порядковий цифровий індекс відповідно до поступового розгляду матеріалів.  Список ключових слів подається разом з вказівкою на відповідну дисертаційну тему (цифровий індекс). Якщо  ж ключове слово зустрічається у декількох випадках, всі вони фіксуються. Саме це дозволяє бачити інтенсивність використання певних понять.

На основі інформаційної довідки та списку ключових слів складається аналітична довідка, яка є базою для запропонованих наприкінці доповіді висновків. Інструментом інформаційного аналізу ми використовуємо моделі, структурними одиницями яких є ключові слова, а іноді фрагменти дисертаційних тем (об'єкти чи аспекти досліджень). Важливо, що один і той же елемент може відноситися до декількох тем. Це дозволяє розкрити значення тем  з різних точок зору і створити гнучку систему їх диференціації.

Для пояснення аналізу дисертаційних робіт за допомогою моделювання наведемо одну з таких моделей,  що фігурує в аналітичній довідці (див. мод. 2, 3, 4). Для цього класифікуємо мистецтво на види, використовуючи при цьому працю М.С. Кагана "Морфология искусства" [2, 323-330].

Модель 2

Види мистецтва
І. Обр. м-во 

1) живопис 43,51,55,63,74,77,83,88,

95 (іконопис21,26,161)

2) скульптура 58,99,113, 137,142

3) графіка 3,16,51,61,62, 72,162 (гравюра 78,136, 152)

ІІ. Мон-дек. м-во 

•1)     монум.ж-с
(вітраж) 12,22

•2)     монум. скульп. 58,99,113,137,142

ІІІ. Декоративно-прикладне   м-во 

1) за матеріалами

2) за технік. виконанням

3) за функцією

Модель 3

Декоративно-прикладне мистецтво
1) за матеріалами 2) за технікою виконання 3) за функцією
худ.кераміка    31,35,38,47,54,114 худ. плетіння 34 народна іграшка 15
худ метал. (ковальство 8, емальєрство 26) худ. килим 28,44,91 жіночі прикраси 9,134
худ. скло 118 худ. вишивка 32,49,109 костюм 130,132,139,153
худ. дерево 18,56,119 різьблення 86,98  
худ.тканина 29,64,79,87,94    

     Модель 4

Особистості
Архипенко О.                                         58 Копистинський Т.                             59
Бойчук М.                                               117 Малаков Г.                                         3
Бурлюк Д.                                               84. Мясоєдов І.                                        41  
Гейнсбороро Т.                                      116 Січинський В.                                 147
Девдюк Д.                                               158 Сорохтей О.                                      68
Кавалерідзе І.                                   58, 112 Турчиняк В.                                     129

До кожної із моделей додаються коментарі, які у даному випадку будуть такими. Коментарі:

•1.     У цьому випадку посилки на теми дисертацій подані як у вигляді цифрових індексів так і у вигляді фіксації виходів на моделі 2, 3, 4. Це означає, що накопичений матеріал дозволяє встановлювати зв'язки поміж моделями. Таким чином, моделі 2, 3, 4 узагальнюють одна одну. Разом з тим, у цій моделі присутні вже образотворче та декоративно-прикладне мистецтво [1].

•2.     Центральний елемент - Європейська культура. Він у наявному матеріалі не виступає безпосередньо як об'єкт досліджень, але виконує важливу структуроутворюючу функцію саме як центральний елемент. Існує певний брак деталізації у блоках "Західноєвропейська культура" і "Російська культура" відносно масиву у 150 дисертаційних тем підказує про необхідність розробки додаткових моделей. Наприклад, персоналії по західноєвропейській культурі, навіть, по різних видах мистецтва. В ідеалі кожен культурологічний блок повинен мати тотожний набір першого кола парадигматичної структури, наприклад: образотворче мистецтво, музичне мистецтво і театральне. Звичайно, це коло може розширюватися за рахунок виходів до літературознавства, кінознавства, естетики тощо.

•3.     Вихід на узагальнюючий рівень - "Всесвітня культура" - є досить умовним, бо дисертаційні теми такого масштабу можливі скоріше у докторських дисертаціях, або навіть у комплексних темах наукових та навчальних закладів.

•4.     Загальне значення у відсотках, у даному випадку треба розглядати по блоках: західноєвропейська культура - 10%, українська культура - 88%, російська культура - 2%.

Наведені показники свідчать про домінування тематики з української культури, а далі відповідно: західноєвропейська і російська культури. Можливі уточнення значень у відсотках з урахуванням різних перехрещень тем. Тут вже працює ієрархічний принцип, що і буде показано далі. Не слід наведені дані вважати остаточними. Це картина, яка складається на основі у 150 дисертаційних тем.

Сукупний розгляд усіх  моделей дозволяє зробити такі остаточні висновки:

1. Певна кількість центральних елементів, які виконують функцію фактора угруповання тем за парадигматичним принципом. Вони можуть бути зведені в одну систему і розташовані залежно від ступеня узагальнення. Практично біля кожного елемента системи стоїть кількісний покажчик у % відносно 150 розглянутих тем певного напрямку.

2. Очевидно, що у даному випадку відсотковий покажчик відповідає кількості дисертаційних тем певного напрямку. Отже, з точки зору культурології 108 % дисертаційних тем присвячені розгляду трьох європейських культур з відповідним співвідношенням кількості тем. Значна кількість тем у рубриці "Українська культура" спонукала до подальшої її деталізації. Це не помилки у підрахунках і не недоліки запропонованої методики аналізу. Це досягнення тієї самої мети, яка була визначена на початку доповіді, а саме: розкриття логіко-змістовної взаємодії різних тематичних угруповань, і окремих тем з оточуючим їх контекстом, наслідком чого є перехрещення груп і розгляд однієї і тієї ж теми в різних аспектах.

Література:

•1.     Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. - Львів: Світ, 1992. - 270 с.

•2.     Каган М.С. Морфология искусства. - Л.: Искусство, 1972. - 440 с.

•3.     Котляревський І.А. Принципи статистичного та змістовного аналізу дисертаційних тем // Мистецтвознавчі аспекти славістики. Збірник наукових праць / Відповідальний редактор - І. М. Юдкін. - К., 2002. - ( ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. Наукові записки культурологічного семінару. Вип. 2) - С. 21-23.

•4.     Лагутенко О.А. Українська графіка першої третини ХХ століття: загальноєвропейські тенденції та національні особливості розвитку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мистецтвознавства: спец. 17.00.05 "Образотворче мистецтво" / О.А.Лагутенко. - К., 2008. - 36 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>