XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мацюк З.С. МІФОЛОГІЧНІ ОБРАЗИ В ЗАХІДНОПОЛІСЬКІЙ ФРАЗЕМІЦІ

Здобувач кафедри історії та культури української мови
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Мацюк Зоряна Сергіївна

МІФОЛОГІЧНІ ОБРАЗИ В ЗАХІДНОПОЛІСЬКІЙ ФРАЗЕМІЦІ

Вірування жителів Західного Полісся спробуємо проаналізувати за допомогою фразеології, що зафіксована на цій території. У віруванні та повір’ях постає елемент надприродного, який безпосередньо пов’язаний із вірою в реальне його існування, а, отже, з вірою в реалізацію будь-якого бажання, коли звернутися по допомогу до надприродних сил, наприклад Бога, Ісуса Христа, Божої Матері, які займають особливе місце в християнському пантеоні. Христа бачать як Боголюдину, яка поєднала в собі дві природи одночасно: Бога і людину. Це єдиний безгрішний, довершений, ідеальний чоловік, що віддав себе на розп’яття з метою спокутування гріхів потомків. У зв’язку з цим, зрозуміло, образи Бога-Отця, Ісуса Христа, Божої Матері є центральними образами в християнському народному побуті й мовленні. Найчастіше фраземи із корелятом Бог використовують з метою прохання допомогти й охоронити: Бóже збав і охоронú (Григоровичі Луцьк Влн); дай Бóже сúлу (Миків Ківерц Влн) Казáл′і Бугé, шоп ве нам пумогл′é (Гуща Любомл Влн); попередження про якісь негаразди, необдумані вчинки: ни дуведú Гóсподи (Городище Ківерц Влн); Бóз′а пáл′чик пукáзуйе (Григоровичі Луцьк Влн). Про осіб, яким усе вдається, щастить у житті, жителі досліджуваного регіону вживають такі фразеологізми: йак в Бóга за двирúма (Сильно Ківерц Влн); йак в Христá за пáзухойу / йак в Бóга за пáзухойу (Миків Ківерц Влн); вз′áти Бóга за бóруду ‘бути удачливим’ (Гуща Любомл Влн) тощо. Внутрішній світ людини, її характер передаються так: в Бóга заслýгана ‘щаслива’, с′в’атá та Бóжа ‘про гордовиту’ (Клубочин Ківерц Влн); хоч св’ічкú л′іпú ‘про добру вдачу’ (Миків Ківерц Влн); і цар і Бог ‘про всесильну людину’, мáти Бóга в живут′í ‘бути совісним’ (Клубочин Ківерц Влн). Жителі Західного Полісся щиро вірять у Бога, в його силу, що спостерігаємо у таких влучних словах: вс′і ми пуд Бóгом хóдимо (Вишнівка Любомл Влн); бис Бóга ни ду пурóга (Клубочин Ківерц Влн); л′удúна планýйе, а Бог кирýйе (Ковель Влн). Про людей, які не вірять в Бога, найчастіше вживано: ни Бóгов’і, ни л′ýд′ам (Гуща Любомл Влн); ни Бóгу, ни чóрту (Ковель Влн); ні в’íрит′ н′і в Бóга, н′і в стóга (Григоровичі Луцьк Влн) тощо.
У народній свідомості також збереглися розмиті уявлення про колись головного бога слов’ян – Перуна, як-от: А шоп тибé Пéрун трúснув (Гуща Любомл Влн).
Щодо традицій, звичаїв, обрядів та ритуалів, то вони в своїй першооснові належали до релігійно-магічних явищ, оскільки люди вірили, що за їх допомогою можна досягти бажаного результату, скажімо, щоб досягнути поставленої мети, люди просили про це в Бога за допомогою молитов: пуклóни бúти (Клубочин Ківерц Влн); христúти лóба (Миків Ківерц Влн). Уживані також і жартівливі фраземи, як-от: пирибúла свин′á Отченáш, то хай самá і мóлиц′а; пу Отченáш’і наливáй пу чáш’і (Клубочин Ківерц Влн). Про мирян, які добре знають Святе Письмо, говорять: читáйе йак Отченáш (Миків Ківерц Влн); читáйе йак пип мулúтву (Журавичі Ківерц Влн). Віруючі жителі, боячись мати гріх, застережено примовляють: брáти гр′іх на дýшу (Миків Ківерц Влн); і см’іх і гр′іх ‘жартома про серйозне’ (Клубочин Ківерц Влн); вит гр′іхá подáл′і ‘застереження’ (Вишнівка Любомл Влн).
Усе, що стосувалося фантастичного, надприродного, але не пов’язувалося з вірою, не належало до релігії та вірувань. І хоч елемент фантастичного в них був, людьми він не сприймався як реальність. Сповідуючи християнську віру, народ, як правило, продовжує зберігати язичницькі звичаї – віра в чортів, відьом, русалок, мавок тощо. І це природно, бо в основі сучасних вірувань лежить могутній шар архаїчних демонологічних уявлень. У західнополіській говірці зафіксовано багато фразем з уживанням кореляту чорт: б’íсом/чóртом дивúтис′а ‘неприязно’ (Вишнівка Любомл Влн); л′ýбит′, йак чорт сухý грýшу ‘виявляти неприязнь, не любити’; чорт нóг’і пуламáйе ‘дуже брудно’ (Сильно Ківерц Влн); пупáсти чóрту в зýби ‘потрапити в халепу’ (Миків Ківерц Влн); чорт пограйéц′а і в’ідáц′ ‘коли не можна щось знайти’ (Григоровичі Луцьк Влн); чорт′íшо і збóку бáнт′ік ‘без смаку’ (Клубочин Ківерц Влн), дáти д′íд′ка лúсого ‘нічого не дати’ (Тристень Рожищ Влн) [Аркушин 2003: 89]. Також часто вживані й такі прислів’я і приказки: на пустóму збий вес′ л′іс і йомý йідéн б’íс (Клубочин Ківерц Влн); сивинá в гóлову – б’іс в ребрó (Григоровичі Луцьк Влн); в тúх’ім л′íси сид′éт б’íси (Гуща Любомл Влн).
Відьма – один з основних поширених персонажів демонології, який поєднує в собі риси реальної жінки і чорта. За народними уявленнями, звичайна жінка ставала відьмою, якщо в неї вселявся (за її бажанням чи проти волі) злий дух, диявол або якщо вона вступала в змову з ним заради збагачення. Головною шкідливістю вважалась у відьми здатність псувати скотину і забирати в корів молоко, наприклад: мордýйе, йак в’íд′ма курóву ‘набридати’ (Григоровичі Луцьк Влн); сóнце с′в’íтит′ дошч ідé – вúдно вúд′ма мáсло бйе ‘про погодні умови, коли одночасно іде дощ і світить сонце’ (Клубочин Ківерц Влн).
Зафіксовано висловлення часто настільки фразеологізовані, що не піддаються будь-якому структуруванню, наприклад моделі на зразок: чор зна де, чор зна шо, чор зна з к’ім (Вишнівка Любомл Влн); чорт′íшо і збóку бáнт′ік ‘без смаку’ (Клубочин Ківерц Влн), йакáс′ чортовн′á (Солотвин Ковел Влн).
Отже, і тепер деякі традиції та обряди зберігають сліди культу стародавніх народних вірувань, що простежено у зафіксованих фразеологічних одиницях, записаних на території Західного Полісся. Варто зазначити, що фраземи на позначення народних вірувань, відображають як позитивні, так і негативні риси. Отож у віруванні жителів Західного Полісся досить широко простежено національний колорит.
Література:
Аркушин Г.Л. Сказав, як два зв’язав.– Люблін; Луцьк, 2003.– 178 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>