XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мазуркевич Л.О., Роменський Р. ЩОДО РОЗУМІННЯ ЖИТТЄВОГО СТИЛЮ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ

Ст. викладач Мазуркевич Л.О., Роменський Р.

Автомобільно-дорожній інститут ДВНЗ «ДонНТУ»

ЩОДО РОЗУМІННЯ ЖИТТЄВОГО СТИЛЮ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ФЕНОМЕНУ

Актуальність обраної проблеми полягає у тому, що дотепер немає чіткості у визначенні культурологічного поняття «життєвий стиль», не зважаючи на великий історичний період розвитку культури людства і досить широке вивчення цього поняття соціологами і культурологами світу. В нашій країні ця проблема досліджена недостатньо, а ті дослідження, які є, характеризують соціально-філософське розуміння (Л.В.Сохань, В.А.Тихонович).

Вперше поняття «життєвий стиль» введений у науковий обіг М.Вебером. Він розглядає це поняття у соціологічному контексті як критерій соціальної стратифікації, тобто, чинник, який інтегрує певну соціальну групу й водночас перешкоджає переходу особистості з однієї групи до іншої.

Послідовники М.Вебера, поділяючи його погляди, розробили різноманітні концепції субкультур, яким відповідають різні стилі життя. Таким чином, на основі концепцій субкультур стиль життя кожної людини характеризує не стільки приналежність до певного суспільного класу, скільки її вік та певний тип культури.

А.Адлер розглядав проблему стиля життя у феноменологічній традиції, у який стиль життя тлумачиться як прояв індивідуальної цілісності особистості, що активно прагне досконалості. Стиль життя, на думку А.Адлера, особистість використовує як сукупність захисних стратегій та компенсаторних прийомів проти впливу найближчого соціального оточення.

Проблема стилю життя розглядалася і в психології особистості в контексті особливої інтегральної характеристики своєрідності поведінкового прояву людини (Г.Олпорт, У.Корнер та ін.).

Мета роботи - дослідження розвитку поняття «стиль життя» в сучасній науці.

Об'єктом дослідження виступає стиль життя як соціокультурний феномен.

Предметом дослідження є культурне життя суспільства.

В сучасній соціологічній літературі, а також в роботах з культурології, досить часто зустрічається поняття «життєвий стиль», якому надається різне тлумачення. Цей термін походить від веберівського Lebensfuhrung, що можна перекласти як «спосіб ведення життя», або «спосіб організації життя», або «життєвий стиль». З точки зору семантики ці поняття є синонімами, але насправді такими не є. Співвідношення цих понять в культурології і соціології досліджено недостатньо, тому і в науковій літературі висвітлено слабо.

Спосіб життя більшістю науковців трактується як стійкі форми соціального буття, спільної діяльності людей, типові соціальні стосунки для кожної конкретної історичної епохи, що формуються відповідно до головних норм і цінностей певного суспільства. Однак слід наголосити на тому, що спосіб життя виникає в результаті реалізації у суспільстві різноманітних стилів життя. Отже спосіб життя і стиль життя тісно пов'язані, причому, вважаємо, спосіб життя значно ширше за стиль життя.  Найбільш загальні межі способу життя виступають типовими межами суспільства в цілому. Саме ці загальні межі способу життя, не зважаючи на значну диференціацію у суспільстві стилів життя, відділяють одну цивілізацію від іншої. Спосіб життя не тільки відображає і виражає тип життєдіяльності, що складається під впливом об'єктивних умов і внутрішніх спонукальних сил, але й показує, які саме можливості, що закладені в образі життя і його об'єктивних умовах, реалізуються в життєдіяльності людей і в якій формі. Він одночасно є способом підтримки, відтворення і змін соціальних відносин, стосунків між людьми.

В той самий час, способи життя характеризують певні системи своєрідних, конкретних, якісно відмінних один від одного, нерідко альтернативних, життєвих проявів особистості, тобто ті типові шляхи соціального самовизначення, що виявляються у повсякденній активності людей.

Таким чином, спосіб життя є досить визначеною категорією, яка характеризує результат взаємодії людини з соціальною ситуацією. На відміну від способу життя, стиль життя виявляє результат взаємодії з життєвою ситуацією. Отже «життєвий стиль» виступає як історично мінлива і історично обумовлена категорія, яка пройшла трансформацію від єдиного стилю життя архаїчних суспільств, де спостерігалася природна цілісність життєдіяльності людей, до безлічі стилів сучасного суспільства, яке є досить неоднорідне.

Так само і поняття «стиль життя» сьогодні не є визначеним, оскільки існує велика кількість його трактувань різними науковцями в різних напрямках наук. В українській соціологічній науці поняття «стиль життя» детально опрацьовували Л.В.Сохань, В.А.Тихонович та ін. На їх думку, стиль життя є субкатегорією  способу життя. Завдяки роботам українських науковців затвердилось словарне визначення стилю життя як соціально-психологічної категорії, що виражає певний тип поведінки людей. Тип поведінки може бути індивідуально засвоєним або обраним, стійко відтворюючий відмінні риси спілкування, побутового устрою, манери, звички, схильності тощо. Він повинен бути типовим для певної групи осіб, виявляючи своєрідність їх духовного світу через зовнішні форми буття. Однак стиль життя, за їх визначенням, характеризує лише та частина повсякденної поведінки, ціннісних орієнтацій і створеного самою людиною місця існування, які, з одного боку, сприяють ідентифікації особистості з певною групою людей, а з іншого - виділяє (відрізняє) ту чи іншу групу індивідів серед інших людських груп [1, c.62-63].

В сучасних економічних умовах викликає інтерес соціально-психологічний підхід Е.Фромма [2, c.70-71] до розуміння ідентифікації особистості. Саме цей підхід встановлює загальні психічні тенденції, значення яких визначається тим, що вони відіграють вирішальну роль у розвитку суспільства.

Процес ідентифікації з різними соціальними групами можна розглядати і методом суспільного аналізу, як це запропонували Е.Злобіна і А.Рєзник [3, c.177-194].

В умовах ринкових перетворень і глобалізаційних процесів, на нашу думку, в Україні відбувається розвиток багатовекторної ідентифікації населення, отже і стиль життя, як стиль поведінки, може бути різним для кожної особистості, яка входить в різні групи, з якими вона себе ідентифікує.

Спосіб життя і стиль життя можна розрізняти як загальні явища: за широтою відображення ними процесів, за характером виконуваних соціальних функцій, за певними суб'єктами тощо.

Спосіб життя і стиль життя можуть виступати і реально виступають як протилежності:

•·   спосіб життя виражає істотний для даного суспільства зв'язок, що виявляється у домінантній формі інтеграції, способах організації і функціонуванні спільної життєдіяльності;

•·  стиль життя, маючи відносну автономність і незалежність від соціально-економічних і соціально-політичних умов, досить часто є носієм і головним джерелом змін у способі життя.

Стиль життя людини сьогодні розглядається і як здатність самостійно приймати рішення; самовизначатися і самореалізовуватися; бути здатною на відповідальні, часто нестандартні, вчинки; мати своє власне «обличчя», що має виступати інтегральним показником самобутності особистості, її індивідуальної цілісності тощо.

Література:

1. А.А.Возмітель, А.В.Осадчая. //Соціологічні дослідження. - 2009. - №8.

2. Фромм Э. Мужчина и Женщина. - М.: ООО «Фирма», Издательство АСТ, 1998. - 512 с.

3. Злобина Е., Резник А. Гражданское пространство Украины: степень идентификации и факторы консолидации //Социология: теория, методы, маркетинг. - 2006. - №2. - С.177-194.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>