XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Медведчук М.М. ІНТЕРНЕТ-ЗМІ ЯК АРЕНА ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ ПІД ЧАС ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

аспірант, Медведчук Микола Миколайович

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ ЯК АРЕНА ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ ПІД ЧАС ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

З недавнього часу Інтернет в більшості країн світу, в тому числі і в Україні, став використовуватися не лише як одна з комп'ютерних технологій, але й як повноцінний інструмент політичної пропаганди, особливо під час виборчих кампаній. На думку російського дослідника О.Водолагіна, Інтернет-технології - це більш простий спосіб вплинути на розум електорату, ніж інші види ЗМІ [3, 49]. Інтернет-технології, що використовуються в ході виборчих кампаній, до яких можна віднести й Інтернет-ЗМІ, починають активно досліджуватися вченими, працюючими в різних напрямках: інформаційні технології, політологія, соціологія, психологія і т.д.   

Деякі дослідники, політтехнологи та політики, зокрема й вітчизняні, не дооцінюють можливості глобальної мережі Інтернет, веб-технологій та електронних ЗМІ в ході виборчої боротьби, вважаючи, що дана технологія не має такого впливу на потенційних виборців, як, наприклад, дія традиційних засобів масової інформації, реклама на телебаченні, агітаційні листівки, бігборди, безпосереднє спілкування членів команди кандидата з електоратом на вулицях, традиційні соціологічні опитування і т.д. [4, 40]. Працюючи з Інтернет-технологіями, необхідно враховувати також тих людей, хто отримує необхідну інформацію з мережі Інтернет через своїх друзів, знайомих тощо. Таким чином, зона впливу світової комп'ютерної павутини, враховуючи і Інтернет-ЗМІ, уявляється набагато більшою, ніж можна собі уявити на перший погляд.

В останні роки на теренах України крім традиційних інструментів впливу на електорат, починають активно використовуватися й Інтернет-технології. Витрати на Інтернет прописуються окремим пунктом в бюджетах виборчих кампаній багатьма політичними діячами та політичними силами. Те, що політики починають вкладати кошти із виборчих бюджетів в рекламні кампанії в Інтернеті, свідчить про підвищення уваги кандидатів до мережі як засобу масової інформації та інструменту впливу на потенційного виборця [3, 50]. Як показує практика, із-за обмеженої періодичності традиційних (друкованих) ЗМІ їх аудиторія не може отримувати повної та необхідної в даних період інформації, тому єдиний спосіб оперативного розповсюдження інформації - це Інтернет.

В структурі ЗМІ роль Інтернету стає більш помітною ще й тому, що люди проводять все більше вільного часу саме в мережі. Ми знаємо ЗМІ, як індустрію вільного часу: в основному інформація політичного, економічного, соціального, культурного та іншого характеру сприймається людиною саме в вільний час, коли вона не спить, не працює та не зайнята іншими справами. Для сучасного користувача, для сучасної аудиторії засоби масової інформації стали структуроутворюючим елементом вільного часу. Всередині цього вільного часу останні років двадцять перше місце займало телебачення, і лише останні роки його місце поступово став займати Інтернет [2, 37-38].     

Існує декілька варіантів класифікації віртуальних засобів масової інформації. Деякі дослідники розрізняють Інтернет-ЗМІ за наступними критеріями: професійні й аматорські; аналітичні й ті, що розповсюджують новини; загальні та спеціалізовані; за платним та безкоштовним розповсюдженням тощо [5, 26]. Ще одна з варіацій типології Інтернет-ЗМІ бачиться в наступному: мережеві (оригінальні) ЗМІ та електронні версії традиційних засобів масової інформації; ресурси, що розповсюджують новини, коментарі та змішані ЗМІ; монотематичні та політематичні; за приналежністю - державні, медійних груп, політичних груп, бізнес-груп, незалежні; за орієнтацією на аудиторію - загальнодержавні та регіональні [5, 27].

Часто для того, щоб охопити максимальну кількість цільової аудиторії, традиційні друковані видання починаються створювати свої Інтернет-версії, які має практично кожна більш-менш значуща вітчизняна газета, наприклад, серед загальнодержавних ЗМІ можна виділити «Дзеркало тижня» (www.dt.ua), «Газета 2000» (www.2000.net.ua) і т.д., серед регіональних - «Львівську Газету» (www.gazeta.lviv.ua) та інші. Вагоме місце серед вітчизняних видань займає «Українська правда» (www.pravda.com.ua). Основну частину матеріалів дана Інтернет-газета подає українською мовою, але також існують її російськомовна та англомовна версії.              

Російський вчений І.Биков, відводячи Інтернет-ЗМІ в питанні виборчої боротьби далеко не другорядну роль, розглядає віртуальні засоби масової інформації в площині позитивних та негативних моментів. Дійсно, Інтернет-ЗМІ являються одними з найбільш дешевих, мобільних та оперативних засобів масової комунікації. Наприклад, витрати на видання друкованої газети кандидата на порядок вищі, ніж витрати на видання віртуальної газети, а її оперативність навпаки значно нижча в порівнянні з її електронною версією. Більш того, Інтернет-ЗМІ являють найбільш незалежним джерелом інформації з усіх, що існують на сьогоднішній день.  Крім позитивних моментів функціонування віртуальних ЗМІ існують і певні негативні їх характеристики. Наприклад, легкість створення Інтернет-ЗМІ призводить до того, що їх існує дуже велика кількість, а внаслідок цього спостерігається «розпилення» загальної мережевої аудиторії [1, 235].          

На думку В.Терещука, значною проблемою, пов'язаною з використанням Інтернету та віртуальних ЗМІ, є поширення цим каналом неправдивої, протизаконної, компрометуючої інформації, іншими словами «чорного PR». Дослідник при цьому акцентує увагу на транскордонному характері мережі Інтернет. Наприклад, якщо друковане видання, яке розповсюджує заборонену законом інформацію, можна заборонити, то в Інтернеті це зробити практично неможливо, так як веб-сайт може бути розміщеним на сервері, який фізично розташований поза юрисдикцією України [6, 77]. Іншими словами Інтернет і зокрема Інтернет-ЗМІ являють своєрідною ареною для розповсюдження антиреклами задля пониження рейтингу основних опонентів або знищення їх іміджу.

Більшість дослідників все ж таки приходять до висновку, що Інтернет-технології й зокрема віртуальні засоби масової інформації мають більше позитивних якостей, ніж негативних, пояснюючи це тим, що за допомогою Інтернету можна, по-перше, підтримувати цілодобовий зв'язок з представниками цільової аудиторії; по-друге, миттєво реагувати на зміни ситуації в політичному просторі; по-третє, отримати необхідну інформацію щодо потреб, думок та вимог цільових аудиторій; по-четверте, налагоджувати двосторонній зв'язок в потенційними виборцями [1, 242]. Крім цього, Інтернет-ЗМІ - це дешевий канал глобальної комунікації, що дозволяє значно економити витрати на організацію деяких складових виборчої кампанії в цілому.  

Отже, нові медіа та Інтернет в політичній комунікації вбирають в себе велику кількість напрямків старих засобів масової інформації: успішно здійснюються різноманітні функції агітації, пропаганди та організації. Також з впевненістю можна сказати, що на сьогоднішній день Інтернет як комунікаційне середовище і як простір, де існують медіапродукти, являється заміною традиційних ЗМІ, в тому числі і у виборчих кампаніях.

Література:

1. Быков И.А. Интернет-технологии в связях с общественностью // Связи с общественностью как социальная инженерия: учебное пособие / Под ред. В.А. Ачкасовой, Л.В. Володиной. - СПб.: Речь, 2005. - С. 232-246.

2. Вартанова Е.Л. Новые медиа как фактор модернизации СМИ // Информационное общество. - 2008. - №5-6. - С. 37-39.

3. Водолагин А.Л. Интернет-СМИ как арена политической борьбы // Общественные науки и современность. - 2002. - №1. - С. 49-67. 

4. Костыгова Ю.В. Сетевые и печатные СМИ: конвергенция или антагонизм? // информационное общество. - 2001. - №1. - С. 38-40.

5. СМИ в пространстве Интернета: Учебное пособие / Лукина М.М., Фомичева И.Д. - М.: Факультет журналистики МГУ им. М.В. Ломоносова, 2005. - 87 с.

6. Терещук В.І. Інтернет як інформаційний чинник гуманітарної безпеки українського суспільства // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 37 (у двох частинах). Частина І. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2002. - С. 75-78.

     

e-mail: mmm2041@yandex.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>