XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мельник Г. В., Верещінська О. В. ЗАКОН ПРИТЯГАННЯ: СИЛА ЛЮДСЬКОЇ ДУМКИ

Мельник Ганна Василівна, Верещінська Олена Валентинівна

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ЗАКОН ПРИТЯГАННЯ: СИЛА ЛЮДСЬКОЇ ДУМКИ

         Світ не стоїть на місці - людство навчилося керувати комп'ютерами, автомобілями, літаками, та не кожному під силу стати творцем своєї долі, управляти своїм життям. Сучасна людина прагне жити так, як їй хочеться, робити те, що подобається, мати все, чого вона бажає, оточувати себе люблячими та вірними людьми. У нашому світі діють безліч законів: фізичні, хімічні, механічні, економічні, суспільні. Так і для втілення бажань і мрій існує певний закон - Закон Притягання.

Про Закон Притягання було відомо ще з часів створення світу, та на сьогодні ці знання використовують одиниці. Ще Будда в 3000 р. до н.е. сказав: «Всі ми є результат того, про що ми думаємо». Сучасна наука тільки починає досліджувати ці знання. Зокрема, такі науки як: квантова фізика, трансерфінг, універсологія та позитивна психологія намагаються донести до людей цей універсальний закон життя. Важливий внесок у дослідження цього питання зробили такі вчені та філософи як: Вільям Вольтер Аткінсон, Ернст Холмс, Раймонд Холлівелл, Майкл Бернард Беквіт, Роберт Кольєр, Джо Вітале, Чарльз Енел, Прентіс Малфорд та інші.

Закон Притягання говорить, що людина являє собою «живий магніт», залучаючи у своє життя людей і оточення, матеріальні цінності, нові якості, що перебувають у гармонії з домінуючими думками. Іншими словами, ми одержуємо від життя не те, чого ми хочемо, а те, чого ми очікуємо від нього (про що постійно думаємо). Наші чекання роблять могутній невидимий вплив на наші думки і вчинки, змушуючи людей робити певні дії, а ситуації - складатися відповідно до того, чого ми від них чекали. Для людей, що не досягають успіху, характерні негативні чекання, цинізм і песимізм, що не тільки прогнозують, але значною мірою визначають події, що відбуваються в майбутньому [1].

Успішні люди з незапам'ятних часів використовували уявні «картинки» і вправи, щоб домогтися бажаних результатів. Наполеон, наприклад, подумки вправлявся у військовій справі задовго до того, як почав брати участь у справжніх боях. Конрад Хілтон уявляв себе директором готелю ще в часи дитячих ігор (а зараз готелі «Хілтон» - одні з кращих в усьому світі). Відомо також про вплив уявного тренування на підвищення майстерності при виконанні штрафних кидків у баскетбол. Перша група студентів фактично щодня протягом 20 днів практикувалася в киданні м'яча. Її результати фіксувалися в перший і останній день експерименту. Друга група, у якої також були взяті показники першого й останнього дня зазначеного періоду, не тренувалася зовсім. Учасники третьої групи після першого контрольного дня проводили щодня 20 хвилин на баскетбольному майданчику, уявляючи, що закидають м'яч у кошик. Передбачувані помилки відповідно коригувалися. При підведенні підсумків експерименту виявилося, що перша група поліпшила свої показники на 24 %, друга група не мала зрушень, а третя група, яка тренувалася тільки мислено, поліпшила результати на 28% [3].

Науково доведено, що людська думка має певну фізичну частоту, яку можна виміряти за допомогою спеціальних сучасних приладів та комп'ютерних програм. Усе, що нас оточує, в тому числі і ми самі - енергія (атоми складаються з електронів, нейтронів, протонів, фотонів та інших елементарних частинок, які в свою чергу мають позитивний чи негативний заряд, є згустками енергії). Коли людина концентрується на чомусь одному, вона постійно випускає у Всесвіт однакову частоту думки. Енергія наших думок і того, на що ми їх направляємо взаємодіють  і згідно закону гравітації притягуються один до одного. Доказом цього може слугувати ефект плацебо[5].

Закон Притягання стверджує: «Подібне притягує подібне». Думаючи про щось, ми посилаємо це у Всесвіт, на що він нам відповідає втіленням бажаного у реальність. Чим більше ми думаємо про один аспект життя, тим більше ми його отримуємо. Наприклад, коли ми згадуємо про якусь людину і довгий час про неї думаємо - вона обов'язково дасть про себе знати. Джо Вітале цю думку висловлює в таких словах: «Чим більше ми думаємо про хороше, тим більше ми отримуємо хорошого» [2].

Закон Притягання не розрізняє хочемо ми чогось чи ні, він просто дає нам те, про що ми думаємо. Для того, щоб спрямувати дію цього Закону в бажаному напрямку, потрібно дотримуватись певних простих правил. По-перше, потрібно попросити, але прохання мають починатися не зі слів: «я хочу...», а з - «я маю...», «я можу...». По-друге, потрібно уявити, що ви вже володієте бажаним, тобто візуалізувати своє бажання. Третім кроком є подяка за те, що ви вже маєте, про що просите. І обов'язково ви маєте бути готові прийняти бажане [4].

Отже, Закон Притягання - це не тільки закон, що допомагає нам отримати все, чого ми бажаємо, але й і виступає новим способом мислення, новим способом життя. Цей закон діє завжди і скрізь, незалежно від того, віримо ми в нього чи ні.

Література:

•1.     Володимир Калошин Особливості професійного самовизначення учнів ПТНЗ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ipto.kiev.ua/modernizaciya/2011_1_16.pdf

•2.     Джо Вітале Ключ, поверни його - і відкриєш таємницю тяжіння. - М.: Ексмо, 2009. - 214 с.

•3.     Добротворский И.Л. Постройте ваше будуще: психология успеха. Практическое руководство для решения повседневных проблем / И.Л. Добротворский. - М., 2004. - 191 с.

•4.     Тайна / Ронда Берн; [пер. з англ. А.Олефір]. - М.: КРОН-ПРЕСС, 2008. - 128 с.

•5.     Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С. Физика веры / Т.С. Тихоплав, В.Ю.Тихоплав. - М.: АСТ: Астрель, 2005. - 117 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>