XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Менів Л.Д. До питання співвідношення понять „суспільної небезпеки” і „суспільної шкідливісті” адміністративного проступку у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів

Аспірант, Менів Любов Дмитрівна

Національний університет державної податкової служби України

До питання співвідношення понять „суспільної небезпеки" і „суспільної шкідливісті" адміністративного проступку у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів

  Ключовою проблемою в дослідженні ознак адміністративного проступку протягом багатьох десятиліть залишається з'ясування співвідношення категорій „суспільна небезпека" і „шкідливість" [1, с.49].

Така ознака, як суспільна небезпека, суспільна шкідливість адміністративного проступку прямо у вказаному понятті не зазначена, на відміну від поняття злочину, але вона випливає з його змісту. Як слушно зазначає Л.В. Коваль, що Кодекс України про адміністративні правопорушення прямо не називає проступки "суспільно небезпечними" але й не закриває шлях до цього[2].

При характеристиці цієї ознаки адміністративного проступку думки вчених можна розділити на дві групи. Перша група - це прибічники позиції, згідно з якою адміністративний проступок не є суспільно небезпечним діянням (Біла Л., Битяк Ю., Дурманов Д.Н., Клюшниченко А., Самощенко І., Шульга М., Якуба О. та ін.).

Друга група вчених, навпаки, доводить, що адміністративним проступкам властива така обов'язкова ознака, як суспільна небезпека. Цю точку зору відстоюють у своїх наукових працях Васильєв А., Галаган І.А., Додін Є., Іванов В., Коваль Л., Лункова А., Мота А., Мурзінов А., Шишов О. та ін.

Уважаємо, що всі адміністративні проступки є суспільно шкідливими діяннями, які відрізняються від злочинів тільки розмірок шкоди, яку вони спричиняють. Однак, нам видається, що протиставлення суспільної небезпеки і шкідливості є необгрунтованим, надуманим. На нашу думку, ці поняття по своїй суті дуже близькі за змістом, так як в окремих випадках суспільна небезпека виражається в нанесенні шкоди суспільству, і навпаки,  нанесення шкоди може бути суспільно небезпечним. Ми погоджуємося з точкою зору, яку висловлює Л.С.Явич - "асоціальність, суспільна небезпека чи шкідливість складають матеріальний зміст правопорушень як особливого соціального явища"[3, ст.256], тобто шкідливість є одним із проявів суспільної небезпеки.

Тому з огляду на це більш прийнятним є термін «суспільна шкідливість».

Питання з'ясування співвідношення категорій „суспільна небезпека" і „шкідливість" адміністративного проступку у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів у юридичній науці розглядалися лише фрагментарно(М.А.Катис, С.В.Ващенко, М.В.Філатова).

Не дивлячись на те, що КУпАП при визначенні адміністративних правопорушень у сфері порушення законодавства про захист  прав споживачів законодавець не вказує на суспільну небезпеку, шкідливість як необхідну ознаку цих проступків, антисуспільний характер цього адміністративного проступку проявляється в тому, що він завдяє шкоди чи створює  реальну загрозу причинення шкоди інтересам та правам споживача.

Адміністративні проступки у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів є суспільно шкідливими діяннями. Суспільна шкідливість може проявлятися в наслідках діяння. Наприклад, випуск, реалізація продукції (товарів) без сертифіката відповідності (ст. 170-1КУпАП) характеризується тим, що правопорушенням може завдаватися матеріальна шкода споживачу (його здоров'ю, майну) та  навколишньому природному середовищу.

Ступінь суспільної шкідливості залежить від наслідків таких неправомірних дій і являється критерієм відмежування проступків від злочинів. Так, ст.155-2 КУпАП "Обман покупця чи замовника" передбачає, що під дію цієї статті підпадає обман споживача, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, якщо збитки спричинені на більшу суму, то наступає кримінальна відповідальність, передбачена ст.226 КК України.

 

Про суспільну шкідливість адміністративних проступків у сфері порушення  законодавства про захист прав споживачів свідчать і санкції, які передбачені Законом України "Про захист прав споживачів". Так, наприклад, ст.23 цього Закону передбачає відповідальність за реалізацію продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання), і штраф  у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; саме включення законодавцем того чи іншого діяння в ряд правопорушень уже означає, що  воно представляє небезпеку для суспільства, приносить йому шкоду.

Отже, ознакою адміністративного проступку у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів є суспільна шкідливість, яка і є тим критерієм, що відмежовує адміністративний проступок від злочину.

Література:

•1.     Краснова М. Правове забезпечення  екологічної безпеки: роль науково - практичного фактора / М.Краснова, Є. Позняк // Право України. - 2000. - №5. - С.49.

•2.     Коваль Л.В. Адміністративне право України.-К.: Основи, 1994.-154с.

•3.     Л.С.Явич. "Загальна теорія права". Л., 1979, Перм, 1968.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>