XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Менів Л.Д. Теоретичні питання об’єктивної сторони адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів

Аспірант, Менів Любов Дмитрівна

Національний університет державної податкової служби України

Теоретичні питання об'єктивної сторони адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів

Одним із найважливіших елементів складу адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів є об'єктивна сторона протиправного посягання, що охоплює собою ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. Зміст об'єктивної сторони правопорушення становлять такі ознаки, як діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку [1, с. 177].

За формою діяння адміністративні проступки у галузі законодавства про захист прав споживачів можна поділили на три групи: а) ті, що завжди здійснюються у формі активної дії. Наприклад, обман покупця чи замовника, торгівля з рук у невстановлених місцях, незаконна торговельна діяльність та ін.; б) ті, що вчиняються у формі бездіяльності. Наприклад, у проступку передбаченому ст.155 КУпАП системний характер бездіяльності проявляється у невиконанні обов'язків, правил тощо; в) ті, що можуть бути вчинені як у формі активної дії, так і внаслідок бездіяльності. Наприклад, випуск у продаж нестандартної продукції (ст.168 КупАП), випуск і реалізація продукції без сертифіката відповідності (ст.170-1 КупАП) тощо.

Протиправне діяння може бути простим та складним. В юридичній літературі розроблена така класифікація складних діянь:

1) правопорушенням із двома різними діями є таке, склад якого утворює єдність двох самостійних дій. Вчинення тільки однієї передбаченої законом дії складу правопорушення в даному випадку не утворює. Серед адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів, немає проступків, об'єктивна сторона яких би характеризувалася діянням із двома різними діями.

2) проступки, що складаються з альтернативних дій, - це склади проступків, які утворюються з різних дій, перелічених у законі. При цьому для визнання наявності в діях порушника складу адміністративного проступку не має значення учинена одна дія, дві дії або всі разом. Особа не вчинює нового проступку, якщо вона послідовно вчинить усі названі в законі дії. Наприклад, обмірювання, обважування, обрахування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника (ст.155-2 КУпАП).

3) збірний проступок - це проступок, склад якого „зібраний" з кількох різних порушень, що існують самостійно. Законодавець розглядає такі діяння як одне правопорушення. [2, с. 270]. Прикладом такого виду проступку є проступок, відповідальність за який виникає згідно зі ст. 156-1 КУпАП - відмова у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання тощо.

4) триваючі проступки - це проступки, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються безперервно шляхом невиконання обов'язку [2, с. 271]. До триваючих адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів належать порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст.156 КУпАП), порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд (ст.172 КУпАП) та ін.

5) таким, що продовжується, можна вважати адміністративне правопорушення, що складається з низки тотожних, тісно пов'язаних між собою проступків. Їх сукупність утворює єдине правопорушення. [2, с. 272]. Вважаємо, що серед адміністративних проступків у сфері порушення законодавства про захист прав споживачів, немає проступків, що продовжуються. (ст.320 Копія Юрист 22).

Що ж стосується наслідків і причинного зв'язку, то склади адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів, відповідальність за вчинення яких передбачена ст. 155, 156, 156-1, 156-2, 167, 168, 168-1, 170, 170-1, 172, 188-1 КУпАП, є формальними, ці діяння становлять собою склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, достатньо лише фіксації порушення певних правил.

Для характеристики об'єктивної сторони проступку важливе значення мають і такі ознаки, як місце, час, спосіб, засоби та знаряддя вчинення адміністративного проступку[3, с.219].

Для більшості проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів важливою ознакою об'єктивної сторони є місце їх вчинення. Диспозиції ст.155, 155-1, 155-2, 156, 159, 160, 168, 169, 171, КУпАП передбачають, що місцем вчинення адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів можуть бути підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, ринки, вулиці, площі, двори, під'їзди, сквери та інші місця. Вважаємо за доцільне негативно оцінити вказівку в диспозиції зазначених статей на обстановку, в якій вчиняється адміністративні проступки "під час реалізації товарів або надання послуг". У такий спосіб автори виключили можливість притягнення до адміністративної відповідальності за цей проступок осіб, котрі реалізують товари або надають послуги не на комерційній основі.

Час, як кваліфікуюча ознака об'єктивної сторони, не має місця при вчиненні адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів. У жодній статті Кодексу України про адміністративні проступки немає вказівки на час вчинення проступків у досліджуваній сфері.

Що ж до способів вчинення адміністративного проступку у галузі законодавства про захист прав споживачів, то він не завжди є нечітко сформульованим у диспозиціях статтей КУпАП. Наприклад, ст. 155 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю. Формулювання диспозиції "порушення правил торгівлі і надання послуг" не дозволяє достеменно визначити, чи порушення  має виражатися у відмові виконати правила торгівлі, виконання робіт чи надання послуг, чи йдеться про пасивне невиконання  особою обов'язку виконувати їх.

Однак, деякі статті КУпАП чітко визначають те, в який спосіб може бути вчинений адміністративний проступок. Наприклад, стаття 156-1 КУпАП передбачає, що порушення законодавства про захист прав споживачів може здійснюватися способом відмови у наданні громадянам-споживачам інформації про товари (роботи, послуги) тощо. Формулювання диспозиції "відмова" не дозволяє достеменно визначити в якій формі вона має виражатися: в усній чи письмовій? Тому вважаємо, що необхідно уточнити диспозицію, закріплену статтею 156-1 КУпАП "усна чи письмова відмова", визначивши порядок надання інформації споживачу.

Для всіх адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів спосіб вчинення проступку є конкретним і обов'язковим (якщо він передбачений КУпАП), тобто здійснення подібних дій іншим способом, складу проступку не утворюють.

Засоби вчинення адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів - це засоби вимірювальної техніки, електронні контрольно-касові апарати, товарно-касові книги, транспортні засоби, цінники, прейскуранти та ін. Застосування перерахованих засобів для вчинення адміністративних проступків у галузі законодавства про захист прав споживачів на їх кваліфікацію не впливають.

Література:

1.Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Паращук, О.В. Дьяченко та ін. / За ред. Ю.П. Битяка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 544 с.

2. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 752 с.

3.Адміністративне право України: Підручник /За ред. С.В.Ківалова. - О.: Юридична література, 2003. - 312 с.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>