XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мещерякова Д. І. ЖИТТЄПИСИ ХРИСТИЯН В «КІТАБ АЛЬ-ВАФІ БІ-ЛЬ-ВАФАЙАТ» АС-САФАДІ І «ТА‘РІХ АЛЬ-ІСЛАМ ВА ТАБАКАТ АЛЬ-МАШАХІР» АЗ-ЗАХАБІ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ

Мещерякова Дар'я Ігорівна

Аспірантка Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

ЖИТТЄПИСИ ХРИСТИЯН В «КІТАБ АЛЬ-ВАФІ БІ-ЛЬ-ВАФАЙАТ» АС-САФАДІ І «ТА‘РІХ АЛЬ-ІСЛАМ ВА ТАБАКАТ АЛЬ-МАШАХІР» АЗ-ЗАХАБІ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ

        Діалог релігій стає однією з характерних рис сучасної епохи. У зв'язку з цим, в останні десятиріччя християно-мусульманський міжрелігійний діалог став об'єктом пильної уваги в різнопланових дослідженнях гуманітарного плану як європейських, так і східних авторів. Виявлення та аналіз схожих рис в ідеології та історичному минулому відкриває перспективи для спілкування найбільших цивілізацій у майбутньому. Велика інформація про взаємодію двох релігій акумульована в середньовічних писемних пам'ятках арабською мовою, зокрема в історико-біографічних творах.  Для християнства іслам мав на собі глибоку теологічну підоснову. Він виник на початку VП ст. в атмосфері духовного впливу іудаїсько-християнської традиції. Затвердивши через авраамічний монотеїзм палю зв'язок з нею, але разом з тим радикально протиставивши себе (через безумовну абсолютизацію цього монотеїзму, яка виключала можливість втілення божественної природи і відкидала ідею триєдності) християнства, іслам порушував стрункість і послідовність середньовічних уявлень християн про божественне плані історії, був для них своєрідним релігійно-історичним викликом [4, с. 56-58].

          Інакше реагувало на християнство мусульманське свідомість. Основи уявлень про християнство та юдаїзмі, норми відносини до їх послідовникам були дані мусульманину в Корані і хадісах, що мали для нього безумовний авторитет. Ці уявлення в головному сформувалися вже в перше століття існування ісламу і з тих пір істотно не змінювалися. Те почуття духовної обраності, яке склалося у перших мусульман - арабів, почуття, що харчувалися свідомістю переваги своєї релігії і своєї мови, допомогло їм подолати гегемонію християнизованого світогляду на Близькому Сході раніше, ніж вони встигли осмислити саме існування цього світогляду.

          Мусульмани були щиро впевнені, що вони знають християнство краще самих християн, більшість з яких впало в оману, невірно зрозумівши або свідомо спотворивши те, чому їх вчив посланник божий Іса (Ісус). Ця ідея про перекрученні Письма євреями і християнами, висунуті Мухаммедом в мединський період і отримала визнання в епоху Арабського халіфату, стала ефективним захисним механізмом, який дозволяв успішно протистояти впливам більш давніх релігійних традицій. Але в той же час подібна беззастережна впевненість в істинному знанні багато в чому зумовила той факт, що мусульманські теологи в своїй переважній більшості не задавалися метою осмислення християнства навіть з чисто апологетичних міркувань, цілком задовольняючись його коранічної інтерпретацією.

         Потребує дослідження інформація про християн в мусульманському світі, що не знайшла відображення  арабських історико-біографічних зводах. Найбільш повна інформація представлена в двох історико-біог-
рафічних творах XIV століття - «Кітаб аль-вафі бі-ль-вафайат»
ас-Сафаді і «Та‘ріх аль-іслам ва табакат аль-машахір» аз-Захабі [1; 2].

          Ще наприкінці ХІІ ст. виникли і розвивалися, особливо в Сирії, два нових типи вичерпного біографічного словника. Творцем першого був Ібн Халлікан (пом. в 681/1282 р.), праця якого смаком і ретельністю в подачі матеріалу виправдовує свою високу репутацію. Навіть при наявності доповнення Ібн Шакіра ал-Кутуб (пом. в 764/1363 р.) праця Ібн Халлікана за широтою охоплення матеріалу і за обсягом набагато перевершений словником Халіла ібн Айбак ас-Сафаді (пом. в 764/1363 р.), обсяг якого до цих пір створює перешкоду для його видання. Словник ас-Сафаді в свою чергу був доповнений істориком Абу-л-Махасіном ібн Тагро Бірд у праці ал-Манхал ас-Сафі. Другий тип біографічного словника був також широко поширений, але в межах обмеженого періоду. Метод його слід, мабуть, поставити в зв'язок із загальною хронікою аз-Захабі, в якій весь біографічний матеріал розташований по десятиліттях аж до кінця VII ст. і може бути виділений з самої хроніки як самостійний праця [3, с. 123-124].

         Матеріал про видатних особистостей з давніх пір становив зміст окремих склепінь. найчастіше ці компіляції охоплювали різні групи або певну категорію людей. Наприклад, у містиків кілька праць було присвячено життя святих, зокрема великий труд Абу Ну'айма ал-Ісфахані (помер у 430/1038 р.) Хілйат ал-Аулійі [3, с. 126-128]. Характерним видом творів цього періоду є біографічні словники вчених і знаменитих осіб, пов'язаних з яким-небудь містом або областю. Вони складалися місцевими вченими і часто досягали значних розмірів. Біографічну літературу питали також інші джерела. Як і можна було очікувати, багатий матеріал доставили обидві гілки філології - як в вузькоспеціальному, так і в більш широкому сенсі.

У сучасній ісламознавчій літературі під ісламо-християнським діалогом часто мають на увазі весь комплекс відносин, який складався між двома релігіями протягом майже 14 століть їх співіснування. Відносини ці розвивалися в чотирьох основних площинах: економічній, військово-політичній, культурній та релігійної. Істотним було те, що військово-політична конфронтація між двома цивілізаціями аж до ХХ ст. отримувала переважно релігійно-ідеологічне обґрунтування [4, с. 82-83].

Дослідження інформації історико-біографічних творів ас-Сафаді і аз-Захабі  дозволить доповнити уявлення, як про персонажі християнської історії, так і про історію ісламо-християнського діалогу в цілому.

Література:

•1.    Аз-Захабі. Та‘ріх аль-іслам ва табакат аль-машахір.  [Электроний ресурс]. / Режим доступу: http://www.alwaraq.net/Core/waraq/coverpage? bookid=141&option=1.

•2.    Ас-Сафаді. Кітаб аль-вафі бі-ль-вафайат.  [Электроний ресурс]. / Режим доступу: http://www.alwaraq.net/Core/waraq/coverpage? bookid=280 &option=1.

•3.     Гибб Х. А. Р.   Арабская литература классический период. / Пер. А. Б. Халидова, П. А. Грязневича. - М.: Наука, -  Институт Востоковедения АН СССР.  1960. - 183 с.

•4.     Журавский А. В. Ислам и христианство: социокультурные проблемы диалога.  - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы 1990. - 128 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>