XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Микитюк М.В. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ ПРОДУКЦІЄЮ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Микитюк М.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Міжнародна торгівля продукцією машинобудування в Україні

У сучасних умовах розвитку ринкових відносин підприємства машинобудівного комплексу України функціонують у складній економічній ситуації. Загострення конкуренції з боку іноземних товаровиробників та відсутність розвинутих ринків збуту позначаються на функціонуванні цих підприємств. Боротьба підприємств за ринки збуту вважається основою рушійною силою в сучасній системі господарювання, а забезпечення конкурентоспроможності підприємств на внутрішніх та зовнішніх ринках є запорукою успішної діяльності держави.

Рівень розвитку машинобудування є одним з основних індикаторів, що дозволяє оцінити розвиток країни та її інноваційну систему. Тому, якщо в структурі промислового виробництва та в структурі експорту країни частка машинобудівної продукції є переважною, то можна зробити висновок про достатньо високий рівень конкурентоспроможності економіки  в цілому.

У світовій економіці машинобудування є чи не найбільш глобалізованою галуззю, для якої характерні як жорстка конкуренція, так і співпраця та значні обсяги обміну продукцією. Навіть розвинуті країни не можуть забезпечити свої потреби всім асортиментом продукції машинобудування за рахунок лише власного виробництва.

Теоретичні основи вивчення міжнародної торгівлі подукцією машинобудування закладено в працях провідних іноземних спеціалістів у сфері зовнішньої торгівлі, серед яких Л. Ллойд, У. Балас, Н. Ланкастер, М. Круген. Також зазначеним вище питанням присвячено чимало праць вітчизняних вчених, зокрема таких, як В.Бегми, А.Кредісова, Л.Кобилянського, В.Онищенка тощо [2, с.27].

Метою данної статті є дослідження  позицій машинобудівного комплексу України та визначення впливу рівня міжнародної торгівлі продукцією машинобудування на конкурентоспроможність України.

Як уже зазначалось, для ефективного функціонування всієї економіки країни галузь машинобудування повинна перебувати на високому рівні розитку. Проте частка реалізованої промислової продукції машинобудування відносно всієї продукції промисловості України коливалася у межах 12,5-14,1% протягом 2004-2007 рр., що безперечно не досягає рівня розвинених країн світу [4, с.163].

Що ж стосується експорту у галузі машинобудування то, за даними Держкомстату України, наша країна експортувала в інші країни світу приблизно половину виробленої продукції у 2004 році. У 2005 і 2006 рр. експорт становив 40% від обсягу реалізованої промислової продукції українських підприємств машинобудування. Але вже за 2007 р. спостерігається зростання частки експорту до 43%.

Особливе місце в структурі експорту машинобудівної продукції (до 60% обсягу) посідає важке, енергетичне, транспортне машинобудування та верстатоінструментальна промисловість. Вони є базовими підгалузями машинобудування, так як  тут створюються засоби виробництва та визначається рівень технології самого машинобудування. Як фондоутворюючі галузі, вони забезпечують технологічну незалежність нашої країни і є експортоспроможними. Разом з тим експортне постачання продукції машинобудівної галузі України відбувалось в країни середньо- та низькоіндустріального розвитку, такі, як Росія, Білорусь, Туркменистан, Казахстан, Узбекистан, Угорщина, Польща, Чехія, Туреччина, Індія, Китай, Лівія. Це свідчить про відносно низьку конкурентоспроможність машинобудівної продукції [2, c.29].

Імпорт промислової продукції підприємств машинобудування у 2004 р. був меншим за власне виробництво на 17393,45 млн. грн. У 2005 р. спостерігалася ця ж тенденція, але відбулося зменшення показника до 11858,2 млн. грн. У 2006 р. різниця між власним виробництвом та імпортом становила 3628 млн. грн. За 2007 р. при незначному обсягу реалізованої продукції підприємств машинобудування і при зростаючому імпорті різниця між ними становила 1909,55 млн. грн [4, с.165].

Незважаючи на те, що українська продукція машинобудування експортується до 77 країн світу, структура зовнішньої торгівлі України не відповідає сучасним тенденціям на світовому ринку і характеризує низький якісний рівень багатьох традиційних і потенційних експортних товарів [2, c.30].

Основними партнерами у зовнішній торгівлі України машинобудівною продукцією є країни СНД і країни ЄС.  В обсязі українського експорту до країн ЄС понад 70% становить продукція з невисоким рівнем доданої вартості та незначним рівнем технологічності. Водночас частка машин, приладів, устаткування в експорті України до країн ЄС становить лише 10%. Це свідчить, насамперед, про нестабільність позицій українських експортерів на міжнародних ринках, конкурентоспроможність яких грунтується переважно на ціновій конкуренції у сфері напівфабрикатів.

Аналіз географії постачань машинобудівної продукції України на світові ринки свідчить про суттєві недоліки в нашій ринковій стратегії завоювання перспективних ринків. Доказом цього є вкрай малі обсяги експорту у країни Латинської Америки, на ринки країн Близького Сходу, Південно-Східної Азії й Африки. А саме в цих регіонах нині виник стійкий попит на машини й устаткування для будівельної промисловості, нафтохімії, нафто- і газовидобутку, переробки сільгосппродукції тощо.

Діяльність українських виробників машинобудівної продукції і зовнішньоторговельних організацій на зарубіжних ринках свідчить про те, що перспективним для нас є також співпраця  з  Пакистаном, В'єтнамом, Іраном і Бразилією.

Безумовно, міжнародна торгівля продукцією машинобудування відіграє значну роль у структурі конкурентоспроможності України. Хоча такі чинники, як переважання в структурі імпорту машинотехнічної продукції, що була у вжитку та тієї, яка призначена для насичення побутових потреб споживачів, а також низький попит на продукцію українського машинобудування на зовнішньому ринку гальмують розвиток міжнародної торгівлі продукцією машинобудування України.

Проте наявність відносно дешевої висококваліфікованої робочої сили та необхідних природних ресурсів для розвитку галузі мали б стимулювати розвиток машинобудівельної галузі України та міжнародної торгівлі продукцією її виробництва.

Отже, можна константувати, що проблема конкурентоспроможності машинобудівного комплексу України на світових ринках є складною і комплексною. Тому вирішення цієї проблеми має базуватись на розробці відповідної державної політики і запровадженні ефективних економічних стимулів активізації машинобудівного виробництва та технологічній його переорієнтації.

Література:

•1.     Касич А.О. Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку машинобудування України // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 7 (73). - С. 32-40.

•2.     Малащук Д.В. Україна на світовому ринку машинобудівної продукції // Зовнішня торгівля. - 2007. - №1 (30). - С. 27-32

•3.     Саліхова О., Руденко Ю. Внутрігалузева міжнародна торгівля як критерій технологічного рівня країни // Економіст. - 2006. -  №5. - С. 24-28.

•4.     Сміх К.Е., Колісник М.К. Стан підприємств машинобудування в Україні і можливі шляхи виходу з кризи за допомогою стратегії інтеграції // Регіональна економіка. - 2008. -  №4. - С. 163-173

 

e-mail: maryasha89@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>