XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мілютіна О.М. ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ДО ШЛЮБУ

Мілютіна О.М.

м. Слов'янськ

ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ДО ШЛЮБУ

Сучасний світ дуже складний і різноманітний. Тисячі людей щодня наважуються на найважливіший у житті крок - створення сім'ї, складової суспільства [1;2;4].

За визначенням М.Я. Соловйова, сім'я - це мала соціальна група суспільства, найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі і родинних зв'язках, тобто відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами, і іншими родичами, що живуть разом і ведуть спільне господарство.

Стоячи на шляху прийняття рішення про вступ у шлюб, молоді люди стикаються з труднощами різного роду  і психологічними бар'єрами. Деякі з них виявляються в поведінці і способі життя людини, діють на підсвідомому рівні і впливають на стійкість у прийнятті рішень.

Одним з таких бар'єрів є мінливий прояв тривожності, який іменують ситуативним, а особливість особистості проявляючої такого роду тривожності, позначають як ситуаційну. Цей стан характеризується суб'єктивним переживанням емоцій: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю, що несприятливо впливає на психологічну готовність молодої людини до вступу в шлюбні відносини і зміни власного життя [3].

Вивчення взаємин майбутнього подружжя ускладнене багатьма чинниками:

По - перше, складністю союзу двох людей як соціальної та психологічної системи. Майбутня сім'я включає в себе велику кількість різних відносин і взаємозв'язків, для формування яких мають значення особистісні обливості кожного окремого члена, соціальне оточення, звичаї, традиції, соціально-економічні умови.

По-друге, відсутністю єдиного підходу до проблем дошлюбних взаємин, єдиного розуміння їх сутності та структури. Ще не вироблена загальна теорія, яка могла б стати основою для вивчення дошлюбних відносин, є значна кількість течій і напрямів з різними, нерідко важко порівнянними підходами.

По - третє, тим, що предметом сімейної психології є та область соціального життя, яка підлягає впливу соціальних стереотипів, і уявлення, про яку піддається значній дії буденного досвіду. Кожна людина має свій власний досвід взаємин і часто виходить тільки з нього, намагаючись зрозуміти, що таке дошлюбні стосунки взагалі.

І, звичайно, вивчення взаємин ускладнюється скритністю та інтимнісю багатьох подій, що відбуваються у дошлюбному союзі, а так само їх мінливістю, відсутністю чітких контурів.

Актуальність дослідження полягає в тому, що, незважаючи на накопичений в сучасній науці великий матеріал з різних факторів, що впливають на успішність створення сім'ї, проблема впливу ситуативної тривожності на рівень психологічної готовності молодих людей до вступу в шлюбні відносини розглянута недостатньо широко.

У сучасних соціально - економічних умовах проблема готовності вступу в шлюбні відносини стоїть особливо гостро. Зростає число незареєстрованих шлюбів. Для поліпшення демографічної ситуації в м. Сніжне необхідний ряд досліджень з даної тематики.

Об'єкт дослідження: ситуативна тривожність молодих людей 20 - 30 років, що збираються вступити у шлюбні відносини.

Предмет дослідження: взаємозв'язок ситуативної тривожності сучасних молодих людей і готовності вступу в шлюбні відносини.

Метою цієї роботи було встановлення взаємозв'язку між рівнями тривожності і готовністю вступу в шлюб у сучасних молодих людей.

Гіпотеза: зі зростанням рівня ситуативної тривожності у молодих людей, готовність вступу в шлюбні відносини знижується.

Вивченням проблеми готовності вступу в шлюбні відносини займалися такі вітчизняні та зарубіжні теоретики: А.С. Звездін, В.М. Целуйко, В.А. Сисенко, І.А. Сінкевич, О.А. Сергєєва, С.Кратохвіл, І.Б. Дорн, Ю.Є. Альошина, Л.Я. Гозман, Л.Ф. Бурлачук, Л.А. Коросильова, Е.Г. Ейдеміллер [1;2;4]. А проблему тривожності вивчали З. Фрейд, А. Адлер, К. Хорні, С. Салівен, Е. Фром, С.Л. Рубінштейн, В.К. Вілюнас, А.М. Прихожан та ін.[3].

У дослідженні взяло участь 40 осіб. Було обстежено 20 молодих пар, що подали заяву в РАГС,з бажанням одружитися.

Для вирішення поставленої мети було застосовано комплекс методів та методик: спостереження, бесіда, психодіагностичні методики («Шкала тривоги» Тейлора; «Шкала оцінки рівня реактивної та особистісної тривожності» Ч.Д. Спілберга - Ю Л. Ханіна; «Тест - карта оцінки готовності до сімейного життя» І.Ф. Юнди), статистичний метод лінійної кореляції Пірсона

На підставі результатів, отриманих в ході дослідження і статистичної обробки даних були сформульовані наступні висновки:

Згідно результатів методики Тейлора виявилось, що 12,5% випробовуваних володіють високим ступенем тривоги. Тривожний суб'єкт схильний вибирати певні теми з навколишнього життя і ігнорувати інші, аби довести, що він правий, розглядаючи ситуацію як загрозлву та реагуючи відповідним чином, або, навпаки, що його тривога даремна і невиправдана. Якщо він помилково виправдовує свій страх, його тривожність посилюється. З іншого боку, він помилково запевняє самого себе за допомогою виборчого мислення, то в цьому випадку може редукувати виправдана тривожність і суб'єкт не зробить потрібних заходів.

Згідно з результатами нашого дослідження 70% випробовуваних показали середній, з тенденцією до високого рівня тривожності. Це говорить про те, що люди, які набрали таку кількість балів, часто відчувають перезбудження, втому, підвищену нервозність.

Випробувані, які набрали кількість балів, що відносяться до низького рівня особистісної тривожності (5%), не відчувають почуття внутрішнього дисбалансу, перебувають у стані врівноваженості й задоволені собою. Але в деяких випадках низька тривожність, навпаки, вимагає підвищення почуття відповідальності та уваги до мотивів діяльності. Іноді дуже низька тривожність є показником активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе в "кращому світлі"

Згідно результатів, отриманих за методикою Спілберга - Ханіна, більшість молодих людей показали середній рівень особистісної та високий рівень реактивної тривожності, тобто можна зробити висновок про те, що вони недостатньо спокійні, часто відчувають почуття внутрішнього дискомфорту, невпевненість у собі, і скутість.

Високий рівень реактивної тривожності говорить про те, що у 52,5% осіб буває стан тривоги, які проявляються у психічному напруженні, заклопотаності, неспокої.

Ситуативна тривожність породжується об'єктивними умовами, що містять ймовірність неуспіху й неблагополуччя (зокрема, в ситуації оцінки здібностей і досягнень особистості). У таких умовах тривожність може грати позитивну роль, тому що сприяє концентрації енергії на досягненні бажаних цілей, мобілізації резервів організму і особистості для подолання можливих труднощів.

Далі ми проводили дослідження за допомогою методики «Тест - карта оцінки готовності до сімейного життя» І.Ф. Юнди, що допомагає визначити готовність майбутніх подружжя виконувати сімейні функції: створення позитивного сімейного фону, підтримання поважних, доброзичливих відносин з родичами, виховання дітей, інтимне життя подружжя, налагодження здорового сімейно - побутового режиму і. т.д.

70 % випробуваних мають низький рівень підготовленості до вступу у шлюбні відносини. Це може бути пов'язано з високими показниками ситуативної і особистісної тривожності, з неспівпадінням структури цінностей партнерів, конфліктністю у взаємовідношенях, недостатнім досвідом у сумісному проводжені часу, психологічною незрілістю партнерів.

Показники зі середнім рівнем готовності вступу до браку склали 25 %. Можна зробити висновок про те, що молоді люди задоволені вибором партнера і, в цілому, подготовлені до сімейного життя.

Підсумки кореляційного аналізу показують, що існує зворотній кореляційний зв'язок між чинниками ситуативної та особистісної тривожності і фактором готовності вступу в шлюбні відносини, тобто чим нижче один показник по одній шкалі, тим вище показник за іншою. Результати знаходяться в проміжку від - 0,650 до - 0,411.

Таким чином, виявлена 1% значущий кореляційний зв'язок середнього ступеня між рівнями тривожності (реактивної та особистісної) і фактором готовності вступу в шлюбні відносини. А також 5% значущий кореляційний зв'язок помірного ступеня утворилася між фактором особистісної тривоги за шкалою Спілберга - Ханіна і фактором готовності вступу в шлюбні відносини за методикою Юнди.

Це підтверджує нашу гіпотезу про те, що зі зростанням рівня ситуативної тривожності у молодих людей, готовність вступу в шлюбні відносини знижується.

Література:

•1.     Калмыкова, Е.С. Психологические проблемы первых лет супружеской жизни / Е. С. Калмыкова // Психология семьи: хрестоматия. - М.: Бахрах, 1998. - С. 138 - 146

•2.     Сысенко, В.А. Молодежь вступает в брак / В.А. Сысенко. - М.: Мысль, 2003. - 138с.

•3.     Прихожан, А.М. Причины, профилактика и преодоление тревожности / А.М. Прихожан // Психологическая наука и образование. - 1998. -  №2. - С. 5 - 12.

•4.     Эйдемиллер, Э.Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдэмиллер, В. В. Юстицкис. - СПб., 2008.- 652с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>