XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мірошниченко Е.М., Щєглова Ю.С. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ

Мірошниченко Елліна Миколаївна, Щєглова Юлія Сергіївна

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ

З розвитком світової економіки, інтелектуальна власність і нематеріальні активи стали одними з найбільш важливих складових частин активів підприємства. У високотехнологічних галузях за вартістю нематеріальні активи подекуди перевищують  матеріальні і є основним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі. Тобто інтелектуальну власність слід розглядати як знання, що мають цінність сьогодні або в майбутньому.

З розвитком світової економіки, інтелектуальна власність і нематеріальні активи стали одними з найбільш важливих складових частин активів підприємства. У високотехнологічних галузях за вартістю нематеріальні активи подекуди перевищують  матеріальні і є основним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі. Тобто інтелектуальну власність слід розглядати як знання, що мають цінність сьогодні або в майбутньому.Проведення технологічного аудиту на підприємстві допомогає виявити об'єкти права інтелектуальної власності, які не використовуються зовсім або в недостатньому обсязі. Надалі виявлені об'єкти права інтелектуальної власності потребують ефективного управління за для отримання  додаткового прибутку. Необхідною є розробка стратегії та методики управління, що дозволяють здійснювати правову охорону та ефективне використання об'єктів права інтелектуальної власності на підприємстві. Також це допомагає встановити, які саме об'єкти права інтелектуальної власності необхідно створювати для того, щоб бути конкурентоспроможними на ринку товарів або послуг.

Є кілька стратегій, яких дотримується фірма при ви­користанні прав на об'єкти інтелектуальної власності.

По-перше, це стратегія захисту від конкурентів за допомогою отримання монопольного права на виробницт­во нової продукції на період продажу її на ринку. При цьому необхідно визначити оптимальний спосіб і територію реєстрації виключних прав.

По-друге, це стратегія ліцензування на основі отри­мання монопольних прав на технологію виробництва, що примушує інших виробників придбати у власника прав до­звіл на використання цієї технології за ліцензійним догово­ром. Ця стратегія дає можливість контролювати ринок і пе­реслідувати недобросовісних конкурентів.

По-третє, це стратегія формування уставного капі­талу підприємства шляхом внесення до його складу прав на об'єкти інтелектуальної власності, що мають визначену вартість. Для підприємця, особливо початківця, ця страте­гія дозволяє без використання грошей формувати значний за розміром уставний капітал та зайняти на ринку активну позицію.

По-четверте, це стратегія створення іміджу компанії. Ця стратегія спрямована на те, щоб шляхом управління інтелектуальної власності підвищити інвестиційну приваб­ливість підприємства.

Необхідно зауважити, що фундаментом управління інтелектуальним капіталом є принципи, використання яких дозволить встановити зв'язок між інтелектуальною власністю та фінансовим станом ділового підприємства або його частини, а також визначити, яким чином управління інтелектуальною власністю забезпечить поліпшення фінансового стану підприємства.

Принцип перший - усвідомте роль інтелектуальної власності. В сучасних ринкових умовах роль інтелектуальної власності є дедалі більшою та всеохопною. Але це не означає, що чим більше об'єктів права інтелектуальної власності буде на підприємстві, тим більшою буде його конкурентноздатність. Необхідно відрізняти корисну для бізнесу інтелектуальну власність від непотрібної. Необхідно не тільки ідентифікувати наявну інтелектуальну власність, але й виявляти, кому належать права на неї, чи є портфель інтелектуальної власності достатнім, щоб забезпечити патентну чистоту продукту, що його використовує підприємство.

Принцип другий - оцінка економічної ефективності своєї інтелектуальної власності. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності необхідна  для досягнення багатьох важливих цілей. Відмова від економічно неефективних об'єктів права інтелектуальної власності може суттєво заощадити кошти. Але передчасна відмова може бути ризикованою з огляду на те, що в майбутньому цей об'єкт права міг би принести значний прибуток. Доходи від вдалого використання інтелектуальної власності на підприємстві, зокрема й ліцензійна діяльність, всі разом забезпечуватимуть підвищення прибутку.

Принцип третій -  готовність до  захисту права на свою інтелектуальну власність. На якомусь етапі  інтелектуальна власність починає привертати увагу конкурентів, які можуть порушити права шляхом використання  їх без  дозволу правовласника.

Принцип четвертий - вимір ефективності управління інтелектуальною власністю. Невіддільною частиною кваліфікованого управління інтелектуальною власністю є розроблення критеріїв вимірювання ефективності менеджменту. Продаж прав на об'єкти інтелектуальної власності, з одного боку, дозволить заощадити кошти на їх підтримання, а з іншого - отримати додатковий прибуток. Сума цих показників може  служити одним з індикаторів ефективності управління інтелектуальною власністю.

Отже, інтелектуальна власність належить до нематеріальних активів, що потребують управління подібно до будь-яких інших активів, щоб максимізувати дохідність капіталу, представленого таким активом.

Література:

1. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності. П.М. Цибульов  - К., 2005р.

2. Цибульов П.М. Управління інтелектуальною власністю. П.М. Цибульов  - К.: Держ.ін-т інтел.власн., 2009р.

e-mail: ellina14@mail.ru

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>