XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Міщенко А.Б. ДОВІРА ГРОМАДЯН ЯК ОСНОВА ЛЕГІТИМАЦІЇ ВЛАДИ

Аспірант 2-го року навчання, Міщенко Алла Борисівна
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка,
філософський факультет, кафедра „Політичних наук”

ДОВІРА ГРОМАДЯН ЯК ОСНОВА ЛЕГІТИМАЦІЇ ВЛАДИ

Процес і процедури, котрими влада доводить небезпідставність, виправданнісь свого існування та стверджує монопольне право на насильство, встановлює норми і забезпечує їхнє визнання суспільством, має назву легітимації влади. Довіра виступає основним чинником легітимації влади, поєднуючи в собі раціональні та ірраціональні переконання.
Проблема легітимації насамперед пов’язана з питаннями збереження чи руйнації тієї чи іншої форми суспільного устрою, визнання чи відкидання встановлених норм суспільної організації співжиття. [3; с.11]
Визнання легітимації будь-якої влади є основою так званої „негласної віри, мовчазної самовіддачі, коли вибирають свою думку через вибір свого офіційного виразника” (П.Бурдье). В основі довіри громадян сучасних західних демократій до влади лежить, по суті, їхня наївна віра в рівність перед політикою, що припускає покірну здачу позицій і забезпечує необмежений кредит для партій і чиновників. [4; с. 114]
Отже, якщо легітимність відображає відповідність політичного режиму пануючим в суспільстві цінностям і нормам, то довіра відображає очікування громадян відповідно того, що політична система буде виробляти передбачувані результати, які відповідають їх інтересам. В подібній ситуації завдання влади – заручитися довірою і підтримкою як можна більшої кількості громадян. Наявність такої довіри буде означати певний символ задоволення основних інтересів різних соціальних груп, тобто виправдання очікувань людей у форматі симбіозу логічно змістовних та емоційно забарвленних інтересів.
Варто підкреслити, що основним механізмом легітимації влади та формування довіри в суспільстві, який має держава, є інститут демократії та соціального захисту, який „обмінюється” на лояльність та прихильність мас. А згода підданих на певні владні відносини може бути виражена у вигляді різноманітних дій: участь у виборах, або референдумах, в демонстраціях в підтримку влади і т.д.
Ряд вчених (Ачкасова В.А., Елисеева С.М., Ланцова С.А.) тлумачать довіру громадян як вияв тимчасової оцінки щодо дій влади, але варто зазначити, що існує загроза переростання тимчасових подій та дій влади, які викликають заперечення у населення, у довготривалу перспективу. Як наслідок, кожен громадянин ставить запитання: а чи потрібна мені саме така влада, якщо я не вірю в справедливість її дій та не довіряю її представникам, їх політиці?
Неможливість влади подолати повну недовіру громядян щодо своїх дій призводить до кризи в суспільній свідомості та ставить під загрозу в першу чергу легітимність політичного режиму, що в процесі призведе до руйнації існуючої політичної системи. Отже, будь-яка влада повинна прагнути підтримати високий рівень довіри своїх громадян до дій та реформ для довготривалого перебування на вершині політичного Олімпу.
Література:
1. Ачкасов В.А., Елисеев С.М., Ланцов С.А. Легитимация власти в постсоциалистическом Российском обществе. – М.: Аспект-Пресс, 1996. – С. 32-57;
2. Бистрицький Є., Білий О. Державотворення в Україні: шляхи легітимації. // Політична думка – 1996. - №1. – С. 11-23;
3. Бурдье П. Политическое представление: Элементы теории политического поля. / Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. Е.Д.Вознесенская/ Сост., общ. ред. и предисл. Н.А.Шматко./ - М.: Socio-Logos, 1993. – С. 179-230.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>