XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мисик В.С. РОЛЬ СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ І. ҐЕРЕТИ

Мисик Володимир Святославович

Аспірант ТНПУ ім. В. Гнатюка

РОЛЬ СІМ'Ї У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ І.  ҐЕРЕТИ

Ігор Петрович Ґерета народився 25 вересня 1938 року в невеликому селищі Скоморохи населенням приблизно 500 чоловік, яке розташоване на березі річки Гнізна у Тернопільському районі. Відомого історика з цим краєм також поєднують археологічні надбання, створені під час виявлення пам'яток черняхівської, трипільської, давньоруської культур і культури раннього залізного віку. Саме в майбутньому, в другій половині 50-х років ХХ ст., Ігор Ґерета стає провідним дослідником черняхівської культури не тільки на Тернопіллі, але й у всій Україні, також не мало присвятивши часу дослідженню давньоруських та трипільських залишків [1; 2].

Як і на кожну людину, значний вплив на формування Ігоря Ґерети як видатної особистості краю та України здійснювала його сім'я. Батько, відомий поет та композитор, який мав подвійне ім'я Петро-Олександр Ґерета, був священиком. Мати, знаного науковця Тернопілля Євгенія (з роду Скоморовських) була диригентом у церковних хорах[1; 3].

За легендою, якої дотримується родина Ґерета, їх прізвище походить із грецької мови, а багато членів родини мають польське походження. Сам же батько, як і його син Ігор, вважав себе чистокровним українцем. За родинними свідченнями, після смерті Довбуша один з Герет очолював опришків у Криворівні, яке знаходиться на відстані 14 кілометрів від містечка Верховина на Івано-Франківщині. Також із цим селищем своє життя пов'язали і багато інших видатних українців. Так тут протягом багатьох років відпочивав Іван Франко, він навідувався сюди щороку з 1901 по 1904 роки, а в 1953 тут році заснували музей його пам'яті. Леся Українка, Василь Стефаник, Осип Маковей, Ольга Кобилянська були постійними візитерами цього селища. [4; 5; 6; 7].

Сім'я Ґерет була багатодітною: крім Ігоря та його молодшого брата Олега, відомого музиканта, було ще дев'ятеро дітей. У воєнні та повоєнні часи П. Ґерета переховував євреїв, за що його переслідували гестапівці [8].

Першочерговий вплив на Ігоря Петровича Ґерету мав його батько, який був священиком греко-католицької церкви і формував релігійні та національно-патріотичні погляди майбутнього науковця України. Народився Петро Ґерета в багатодітній сім'ї бондаря на Тернопільщині. Батько його, дід І. П. Ґерети, одружившись із Марією Вежбицькою, переїхав до Козови [8].

В ході визвольних змагань українського народу за незалежність Петро Ґерета стає учасником бойових дій в рядах Української Галицької армії, яка в той час оборонялася від військ французького генерала Галлєра і змушена була форсувати Збруч для втечі. Захворівши тифом, батько І.П. Ґерети не зміг разом з вояками УГА йти до Києва [8].

Спочатку він навчався на медичному факультеті таємного Українського університету у Львові, який в 1925 році був закритий, коли Петро Теодорович Ґерета закінчував 2 курс [8]

Найбільший період свого життя Петро Ґерета присвятив релігії, ще до Другої світової війни ставши священиком греко-католицького віросповідання. Освіту здобував у вчительській семінарії та торговельній академії, після закінчення яких вступив у Львівську духовну академію [9].

В народі його називали «ксьондз-гайдамака» за те, що старався пропагувати релігійне віровчення та ідеї незалежності України серед громадян. За ці дії неоднарозово притягувався до відповідальності органами НКВС, а у воєнний час органами поліції нацистської Німеччини[8].

На 30-40-і роки ХХ ст. припадає і розквіт його поетичної діяльністі. Про популярність поетичної діяльності Петра (Олеся, Олександра) Ґерети свідчать релігійні пісні, які співають зараз в Україні, Польщі, Франції, США, Канаді та інших країнах [9].

Саме ця спадщина виховувала в Ігоря Ґерети любов не тільки до Батьківщини, але й підштовхувала до дослідження культурно-мистецьких досягнень видатних українців, які вийшли із Тернопільського краю та стали фундаторами української культури та ідеї. Любов Ігорових батьків до українського народу, самоідентифікація з ним прищипила ще з дитячих літ майбутньому історику захоплення краєм, в якому він народився і прожив усе своє життя. Це почуття формувало І. Ґерету як  національного патріота і свідомого українця, нащадка свободолюбивих предків нації.

Література:

•1.   Ігор Ґерета (1938-2002) [Електронний ресурс] // Обласна бібліотека для молоді. - Режим доступу до статті: http://www.yl.edu.te.ua/index.aspx?res_xml=Online/Famous%20/sci/sci39.xml&num=3&res_xsl=Online/Famous/sci.xsl.

•2.   Скоморохи (Тернопільський район) [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. - Режим доступу до статті : http://uk.wikipedia.org/wiki/Скоморохи_(Тернопільський_район).

•3.   Сергійчук І. Оберіг українського духу : тернополяни прощалися з Ігорем Ґеретою / І. Сергійчук // Тернопіль вечірній. - 2002. - 12 черв.

•4.   Верховина [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія. - Режим доступу до статті: http://ru.wikipedia.org/wiki/Верховина.

•5.   Криворівня [Електронний ресурс] // Замки та храми України. - Режим доступу до статті : http://www.castles.com.ua/kryvorivnia.html.

•6.   Мушинка М. Спогади Миколи Мушинки про депутата обласної ради, відомого науковця, громадського і політичного діяча краю Ігоря Ґерету / М. Мушинка // Рада. - 2003. - № 2. - С. 85-88.

•7.   Новосядла Н. Справ великих сівач і жнець : [Ігор Ґерета] / Н. Новосядла // Свобода. - 2004. - 4 черв. - С. 5.

•8.   Литвин М. Одержимість Ігоря Ґерети / Литвин М., Шевчук В., Хаварівський Б. // Тернопілля'98-99 : [регіон. річник.]. - Тернопіль, 2002. - С. 474-483.

•9.   Ґерета О. Т. Воскресні звуки : поезії, пісні / Ґерета Олександр Теодорович [упорядкув. і заг. редакція І. П. Ґерета]. - Тернопіль : Збруч, 1997. - 110 с.

 

E-mail: istpap@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>