XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Миздренко О.М. ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЄВГЕНІКИ ТА МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ ПРОФЕСОРА В.Я.ПІДГАЄЦЬКОГО (20-ті рр. ХХ ст.)

Аспірант Миздренко О.М.

ДВНЗ « Переяслав-Хмельницький державний

педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ЄВГЕНІКИ ТА МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ 

У НАУКОВОМУ ДОРОБКУ ПРОФЕСОРА В.Я.ПІДГАЄЦЬКОГО

 (20-ті рр. ХХ ст.)

Батьком євгенічного вчення був англійський  біолог Ф.Гальтон (1822-1911), який і дав їй назву - євгеніка, маючи на увазі поліпшення спадкової породи людини. Євгеніка, як вчення, у порівнянні з медичною генетикою і генетикою людини ставить перед собою принципово нові задачі. Вона вимагає активної зміни, перетворення генетичної інформації людини у відповідності з поставленим ідеалом [2, с. 354].

Професор В.Я.Підгаєцький відомий як засновник першої наукової школи в галузі гігієни праці в Україні,  цікавився також і питаннями євгеніки. Спираючись на деякі ідеї вчення Ф.Гальтона та на досягнення інших вчених в галузі санітарної гігієни, демографічної статистики, біохімії, фізіології, а також на основі зібраних даних, вчений розпочав теоретично обґрунтовувати окремі аспекти євгеніки та медичної генетики. Аналізуючи наукові праці В.Я.Підгаєцького цього періоду, можна зробити висновок, що його ідеалом була фізично здорова людина. Тобто, людина, яка була б захищена від шкідливих впливів урбанізації таких як одноманітна механічна праця, забруднене навколишнє середовище, надмірний шум, алкоголізм. При цьму В.Я.Підгаєцький вважав, що людина повинна бути гармонійно розвиненою як у фізичному, так і інтелектуальному плані. У цьому розумінні євгенічні погляди вченого співпадали із завданнями медичної генетики. Однак слід зауважити, що у працях професора В.Я.Підгаєцького 1922-1923 рр. присвячених євгенічній проблематиці, відчувається  також і помітний вплив ідей Ф.Гальтона.

Характеризуючи стан розвитку сучасного суспільства у статті «Роль і сучасні завдання фізичної культури» надрукованій у «Київському медичному журналі» (1922, №6), В.Я.Підгаєцький підкреслював, що цивілізаційні процеси деформуюче впливають на всі сторони життя людини, руйнують гармонійність у розвитку і роботі її тіла, виснажують її нервово-психічну систему, змінюють поведінку людини як члена суспільства. Тому людина, за твердженням вченого,  не може зберегти ознак, яких набула від предків ї є менш стійкою біологічною істотою. При цьому В.Я.Підгаєцький стверджував, що надзвичайно негативний вплив на популяційні процеси справляють  війни, революції, голод. Ці причини, як відзначав вчений, призвели до суттєвого погіршення генофонду нації [3, с. 15-22].

Вказуючи у своїй статті на основні ознаки погіршення якісного складу населення, професор В.Я.Підгаєцький наголошував на тому, що найближчі покоління наших нащадків будуть менш витривалими фізично, більш кволими психічно, ніж попередні. В основі євгенічної політики, яка покликана змінити демографічну ситуацію на краще, на думку вченого, має бути опікування фізичним розвитком, виховання фізичних здатностей та виправлення помилок у розвитку молодого покоління.

В своїй книзі  «Фізична культура. Вправне володіння тілом» (Київ, 1923), В.Я.Підгаєцький обґрунтовує необхідність проведення методичної роботи з фізичної культури, та розробляє ряд першочергових заходів з метою оздоровлення теперішнього покоління українців. До цих заходів належали: правильне харчування людини, створення належного гігієнічного оточення вдома, в школі та установах фізичної культури, підготовка потрібної кількості кваліфікованих педагогів-фахівців фізичної культури та лікарів, розробка науково обґрунтованих програм з фізичної культури з урахуванням вікових, національних, побутових та економічних умов життя, розробка санітарно-гігієнічних заходів для підвищення стану матеріального і санітарного добробуту [5, с. 4-5].

Наукове опрацювання В.Я.Підгаєцьким євгенічної проблематики у поєднанні із системним підходом щодо фізичного виховання молодого покоління  стало одним із вагомих чинників, що сприяли масовому розвитку фізкультури і спорту в Україні.

Питанням євгеніки вчений присвятив також такі праці, як «Расово-гігієнічна та соціальна роль фізичної культури» і «Спадковість та Євгеніка». Остання була надрукована, як додаток до журналу «Шлях освіти» (1923) і 1924 року видана окремою книгою у Харкові під назвою «Євгеніка, або наука про поліпшення майбутніх поколінь». У ній професор В.Я.Підгаєцький, спираючись на відкриті чеським вченим-природознавцем Г.Менделем(1865) закономірності передавання спадкових ознак та ідеї Ф.Гальтона про можливість поліпшення успадкованих ознак предків, розкриває глибинну сутність вчень цих всесвітньо відомих дослідників, показує, якого розмаху набули євгенічні вчення у світі. Водночас, він акцентує увагу на тому, що в Англії, Франції, США та інших цивілізованих країнах вчені ведуть активну роботу у справі боротьби зі спадковими хворобами. Тому в заключній частині своєї праці В.Я.Підгаєцький, пропонує організувати в Україні осередки наукової роботи з проблем євгеніки - інститути, лабораторії, товариства. Ці заклади, на думку вченого, мають вивчити питання спадковості за допомогою анкетування, огляду, експедицій та популяризувати серед широких мас знання про закони спадковості людини, які вивчає євгеніка. Ці завдання вони можуть реалізувати шляхом організації читання лекцій, видання книг, листівок, наданням кваліфікованої консультативної допомоги [4, с.21-22].

Слід зазначити, що в 1921 році проводити роботу у цьому напрямку розпочала секція євгеніки Інституту фізичної культури ВУАН у Києві, керівником Інституту і завідувачем цієї секції був професор В.Я.Підгаєцький. Він щоденно з 16-ої до 17-ої години консультував відвідувачів. Зокрема, В.Я.Підгаєцький пропонував майбутнім подружжям проходити консультації у спеціальних євгенічних закладах з метою запобігання спадкових захворювань. Також при ВУАН у складі професора В.Я. Підгаєцького було створено Українське євгенічне товариство [1, с. 224]. Широкі кола громадськості із  зацікавленістю ставилися до роботи секції та результатів її діяльності.

Таким чином, переліченні вище аспекти наукової роботи видатного вченого-гігієніста 20-х рр. ХХ ст. В.Я.Підгаєцького, свідчать про те, що вчений у своїх наукових працях досить успішно розвивав такі наукові напрямки, як євгеніка та медична генетика та активно приймав участь в створенні осередків наукової роботи з даної проблематики, обґрунтував ряд першочергових заходів з фізичної культури, які в поєднанні з активною консультативною допомогою у справі боротьби зі спадковими хворобами,  повинні  лягти в основу євгенічної політики країни.

Література:

1. Академія наук України// [За ред. член-кор. АН України А.П.Шпака.] - К.: Наукова думка, 1993. - 432 с.

2. Гайсинович А.Е. Зарождение и развитие генетики./ А.Е.Гайсинович. - М.: Наука, 1988. - 423 с.

3. Підгаєцький В.Я. Роль і сучасні завдання фізичної культури / В.Я.Підгаєцький //Киевский медицинский журнал. - 1922. - №6. - С. 15-22.

4. Підгаєцький В.Я. Спадковість та євгеніка/ В.Я.Підгаєцький//Додаток до журналу «Шлях освіти». - 1923. - №11-12. - С. 1-23.

5. Підгаєцький В.Я. Фізична культура. Вправне володіння тілом./В.Я.Підгаєцький. - К.: Друкарня Військово-редакційної ради Київської військової округи. - 1923. - 48 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>