XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Молчанова В.О. ЗМІСТОВНА СУТНІСТЬ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

Молчанова Валерія Олександрівна

Аспірантка І року навчання, кафедра психології та педагогічних технологій

Криворізький ДПУ

ЗМІСТОВНА СУТНІСТЬ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА

          В умовах динамічного розвитку сучасного суспільства актуальним стає питання пізнавальної активності, яка несе за собою високий рівень професійності майбутнього вчителя музичного мистецтва, завдяки прояву його  ініціативності та наполегливості в процесі вузівського навчання.

         Вагомий внесок у вивчення феномену пізнавальної активності внесли  Д. Богоявленська, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Л. Лисіна, О. Матюшкін,                В. Моляко, С. Рубінштейн, І. Якиманська та інші. Дослідження пізнавальної активності як одного із найважливіших чинників успішності будь-якої діяльності здавна привертало і продовжує привертати увагу багатьох вчених, адже взаємодія людини із навколишнім середовищем можлива, завдяки її власній активності та діяльності в процесі професійного становлення особистості. Відомі вчені розглядають пізнавальну активність як вибіркову пізнавальну спрямованість людини на предмети та явища оточуючої дійсності; також  досліджують її, як складне психологічне утворення, котре  являє собою єдність пізнавальної, емоційної та вольової сфер людини.

       Розкриваючи змістовну сутність пізнавальної активності майбутнього вчителя музики, ми спочатку зупинимось на  аналізі поняття «активність».

       Зазначимо, що дослідження відомих вчених вказують нам на те, що проблема активності в навчанні розв'язується на межі педагогіки та психології. Одним із значних, а саме ведучих принципів психології являється принцип зв'язку зовнішніх, практичних і внутрішніх, розумових процесів діяльності ( Л. Виготський,  Б. Теплов, С.Рубінштейн, О. Леонтьєв та ін.).

         Термін «активність», на думку О. Лазурського, є основним фундаментом в психології. Людина за його теорією особистості виступає як активний чинник навколишнього середовища. Під «середовищем» автор розуміє не тільки природу, людей, «людські взаємовідносини, але також ідеї, духовні блага, естетичні, моральні і релігійні цінності і т. і.»[2]. Активність, виходячи з даної теорії, це не тільки вольові зусилля, які зазначаються у вузькому значенні, а й дещо більш широке, котре знаходиться в основі психічних процесів і проявів особистості.

         Значний вклад для розуміння природи пізнавальної активності внесли дослідження, проведені О. Матюшкіним, М. Лисіною. Вони розкрили роль пізнавальної активності в розвитку не тільки пізнавальних процесів, але і самого суб'єкта, а також виявили шлях вдосконалення педагогічної майстерності управління пізнавальною активністю в процесі навчання і виховання. На основі цього зазначимо, що пізнавальна активність є близькою за змістом до таких понять як допитливість, цікавість, які виражають потребу до нової інформації, готовність її переробки на основі взаємодії пізнавальної, комунікативної і рефлексивної діяльностей. На що перш за все і повинен звернути увагу майбутній вчитель музичного мистецтва.

       В наукових дослідженнях М. Лисіної «пізнавальна активність» розуміється як готовність, котра передує і породжує діяльність. А умовою її розвитку являється взаємодія пізнавальної, комунікативної і рефлексивної діяльностей в процесі професійного збагачення [3].

          Дослідниками виділено три аспекти поняття «пізнавальна активність»:

1 - пізнавальна активність фактично ототожнюється з діяльністю;

2 - пізнавальна активність як риса особистості;

3 - пізнавальна активність як готовність особистості до пізнання зовнішнього і внутрішнього світу.

        Слід зазначити, що вказуючи на аспекти пізнавальної активності потрібно пам'ятати, що її основою виступають пізнавальні потреби - це потреби в набутті нових знань.

        Характерною рисою пізнавальної активності є її предметна спрямованість на виявлення та відкриття нового, невідомого та на його засвоєння. Серед багатьох предметів людина обирає той, який має для неї цінність, внаслідок її нахилів, інтересів, уподобань.

       Саме розвиток пізнавального комплексу припускає формування у майбутнього вчителя музики активність у вивченні явищ і закономірностей розвитку культури та мистецтва, вміння сполучати теоретичні знання з практичним досвідом, самостійно поповнювати знання та приводити їх в систему. Отже, сутність пізнавальної активності суб'єкта залежить від його здібності знаходити і ставити професійну проблему на основі сполучення потреб професійної діяльності і особистого професійного досвіду.  

         Висновок. Аналіз змістовної сутності пізнавальної активності допоміг з'ясувати нам, що наявність у майбутнього вчителя музичного мистецтва пізнавальної активності характеризує якість професійної педагогічної діяльності, в якій проявляється особистість педагога з його відношенням до змісту, характером педагогічної діяльності, прагненням пізнати сутність педагогічних явищ і мобілізувати свої морально - вольові зусилля для досягнення професійних цілей на уроках музичного мистецтва.

Література:

1.   Абульханова - Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова - Славская. - М.: Наука, 1980. - 334 с.

2. Лазурский А. Ф. Избранные труды по общей психологи /  А. Ф. Лазурский. - М.: Наука, 1997. - 446 с.

3. Лисина М. И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками / М. И. Лисина // Вопросы психологии. - М.: № 4, 1982. - С. 46 - 57.

4.  Якунин В. А. Обучение как процесс управления: Психологические  аспекты / В. А. Якунин. - Л.: Издательство ЛГВ, 1988. - 160 с.

5. Ярославова Е. Н. Факторы формирования профессионально -  познавательной активности студентов: автореф. дис. пед. наук  /  Е. Н. Ярославова. - Челябинск, 1999. - 23с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>