XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мороз О.В. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПОВЧАННЯ У ПРОПОВІДЯХ СВЯЩЕНИКА А.Д.СЕНДУЛЬСЬКОГО

Аспірант Мороз Олена Василівна

Житомирський державний університет імені Івана Франка

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПОВЧАННЯ У ПРОПОВІДЯХ СВЯЩЕНИКА А.Д.СЕНДУЛЬСЬКОГО

 Основою нашої культури та моральності, джерелом духовних досягнень українського народу є православні християнські цінності і традиції. Багатовекторність суспільної свідомості, втрата найважливіших життєвих цінностей - це результат відхилення від традиційних православних надбань, духовного зубожіння, порушення морально-етичних норм.

Духовне відродження України спричинило поштовх до об'єктивного наукового аналізу православних християнських цінностей, конфесійної періодики, праць минулих століть, адже церква та церковні діячі завжди посідали вагоме місце у процесах державотворення і формування суспільної думки. Тому у науковій розвідці розглянемо морально-етичні повчання у філософсько-теологічних працях громадського, культурного та освітнього діяча, священика, дослідника Волині Аполлонія Дорофійовича Сендульського (1830-1882), які висвітлені на сторінках «Волинських єпархіальних відомостей».

Актуальною і надзвичайно важливою у 20-30-і рр. ХХ ст. була тема пастирства. Церковні публіцисти створили узагальнений образ духівника: це активний громадянин своєї держави, свідомий обов'язку перед парафіянами, взірець мудрості, духовної чистоти і справедливості; він - вчитель і духовний провідник віруючих [3, с.15].   

Таким був Аполлоній Сендульський, про якого писав журнал «Киевская старина» 1882 року: «Отець Аполлоній Сендульський був у вищій мірі визначною особою. В ньому щасливо з'єдналися прекрасна людина, освічений священик-пастир, непересічний діяч-адміністратор і найвидатніший місцевий учений-історик» [2].

У своїх історичних дослідженнях він стверджував, що виховання молоді в дусі християнської моралі - одне з основних завдань у процесі формування свідомості молодого покоління. Питання духовного збагачення людської душі, прагнення поріднитися з Богом, бути вірним виконувачем Його Заповідей, життя за законами справжнього християнина не втратили своєї актуальності і в наш час, коли молодь, зцяцькована результатами науково-технічного прогресу, бурхливим розвитком засобів комунікації, налаштована не на духовне удосконалення та тривале очищення душі від тяжких гріхів шляхом щоденних молитов та щиросердечного покаяння, а швидке заробляння грошей через участь у шоу і ток-шоу, часто забуває про основи християнської моралі, триєдину нашу життєвість, триєдину суть нашої духовності - Віру, Надію і Любов. Як триєдиний Бог, так і триєдина наша людська сутність. Бо всі ми - «за образом і подобою Божою» [1, с.181].

Багато наукових статей А.Сендульського присвячені тлумаченню та популяризації концептів християнського віровчення, актуальним питання пастирства та становища духівника в суспільстві; містять інформацію про життя, діяльність і служіння священиків, спогади та морально-етичні повчання. Так, у науковій розвідці «Повчання в неділю 11-ю після п'ятидесятниць», він, трактуючи  притчу з Євангелія, звертається до своїх учнів: «Господь навчає нас, щоб ми прощали нашим близьким всі їх образи, а також усі кривди тому, що Господь Бог не відпустить і нам наших гріхів, якими ми щогодини і щохвилини ображаємо Його безмежну милість» [4, с.708].

Вибудовуючи свою філософсько-релігієзнавчу концепцію на дотриманні основних християнських чеснот, Аполлоній Сендульський причиною людських бід вважає зло, яке людина носить глибоко у серці, хоча щодня молиться «Прости нам, Господи, гріхи наші, як ми прощаємо грішникам нашим». Дане звернення до Бога зі злом у серці, за словами священика, принесе людині тільки шкоду, яка приведе до гріха. Простивши гріхи, людина тим самим звільняється від образи, породжуючи місце для любові, яка є основою для добрих вчинків і звільненням від зла та кривди. «Наша земля - не небо, а люди - не ангели,- стверджує А.Сендульський, - але нехай не буде цей гнів довготривалим, не буде місця у нашому серці для ворожнечі, жорстокості, заздрості і злопам'ятності. Намагайтеся по можливості жити мирно і дружелюбно, все покривати любов'ю, тільки в цьому випадку отримаєте благословення Боже для себе і своєї сім'ї, а в майбутньому житті - нагороду на небі» [4, c.709]. Тобто формування морально-етичних чеснот у вихованні на основі любові (милосердя) до ближнього свого поступово переросте у любов до Бога як неповторного взірця гармонії та досконалості, почуття поваги та тяжіння один до одного.

Сучасний швидкий темп життя, щоденні турботи, гонитва за модними тенденціями і т.д. призводять до забуття вічних цінностей християнства - моделей та правил людського буття і поведінки, що встановлені Заповідями Бога як єдиного вічного буття і вічної особистості. Вони реалізуються, насамперед, на рівні окремої людської особистості, і вже вторинно - на рівні соціуму. Дотримуйся Заповідей Господа, стверджує Аполлоній Сендульський, бо це умова для здобуття Царства Божого кожним із нас, це перший і необхідний шлях до Неба. Порушуючи одну заповідь, ми тим самим грішимо проти усіх заповідей, бо вони мають тісний зв'язок між собою. По-справжньому нещасними є ті люди, котрі порушують Закон Божий, віддаючи перевагу запитам своїх постійно зростаючих бажань і прагнень, забуваючи про Небо і не піклуючись про спасіння своєї душі. Таких осіб, за словами священика, чекає прокляття у їх теперішньому та майбутньому, бо не будуть мати благословіння Божого: вони втратять небо, вічне своє житло, попадуть у пекло на вічну муку і вічний вогонь [5, c.711].

Сучасна людина прагне жити за максимумом, спробувати все нове і непізнане до цього часу, тим самим задовольняючи перш за все свої матеріальні потреби, забуваючи про духовний хліб. Один із засобів приборкання емоцій та пристрастей у земному житті є піст - своєрідне випробування для індивіда шляхом утримання від бажаного. Священик А.Сендульський стверджує, що серед найбільш розповсюджених гріхів протягом цього періоду є пияцтво, образливі слова, танці та пісні у той час, коли церква приписує молитися і постити. «Відкиньте усі гуляння під час посту і принесіть істинне розкаяння у своїх гріхах, щоб не відчути на собі гніву та кари Божої» [6, с.625].

Повчання та морально-етичні настанови священика Аполлонія Сендульського не були простими словами, бо він сам, не маючи духовної академічної освіти, ні протоієрейського сану, ревно сповідував Слово Боже, а своєю поведінкою був прикладом для наслідування.

Таким чином, священик А.Сендульський, виходячи із позицій християнської етики, проаналізував духовні проблеми українського соціуму на рівні поведінки окремої особистості, адже кожен громадянин є тією зв'язною ланкою у процесі формування та укріплення незалежної держави, без якої стає неможливим її існування як самостійної одиниці на карті світу, і від кожного із нас залежить міцність фундаменту формування сім'ї, а в майбутньому розбудова України. Духовне начало на морально-етичних чеснотах - є основою для цього.

Література:

1.Багнюк А.Л. Символи українства. Художньо-інформаційний довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - С.181.

2.Документ HTML. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki.

3.Левчук М.А. Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної Церкви Волині (1867 - 2006 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук із соціальних комунікацій: спец. 27.00.04 - «Теорія та історія журналістики» / М.А.Левчук. - Київ, 2008. 31 с.

4.Сендульський А. Поученіе въ неделю 11-ю по пятьдесятніцъ //Волынские епархиальные ведомости. -1868. - №23. - С. 708-709.

5. Сендульський А. Поученіе въ неделю 11-ю по пятьдесятніцъ //Волынские епархиальные ведомости, - 1868 г., -№23. - С. 711-712.

6.Сендульський А. Поученіе въ 2-ю неделю по пятьдесятніцъ //Волынские епархиальные ведомости, -1868 г., -№20. - С. 625.

e-mail: Lena_Lisova@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>