XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Морозова І. М. РЕКАМЕНДАЦІЇ З ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ

викладач-асистент кафедри фінансів, Морозова Ірина Миколаївна

Черкаський державний технологічний університет

РЕКАМЕНДАЦІЇ З ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ РЕГІОНІВ

Показники для оцінки ефективності та результативності реалізації окремих напрямків розробляються відповідно до підходів та принципів, що застосовуються при бюджетуванні, орієнтованому на результат, а також при розробці, реалізації та оцінці цільових програм.

Запропоновано два типи показників, які впливають на підвищення конкурентоспроможності регіонів: показники, що характеризують прямі результати від реалізації заходів та кінцеві результати досягнення цілей.

До показників прямих результатів відносять: рівень адміністративних бар'єрів з міжнародних зіставлень (наприклад, раз на два роки за методологією Світового Банку); обсяг прямих іноземних інвестицій (на душу населення, в обсязі ВРП і в обсязі інвестицій, включаючи розподіл по кластерам і секторам та пріоритетним територіям), кількість проектів (включаючи розподіл за пріоритетними кластерами і секторами); кількість нових робочих місць, створених зовнішніми компаніями (включаючи кваліфікаційну структуру робочих місць); приплив кваліфікованих зовнішніх фахівців (за пріоритетними кластерами, територіями та кваліфікаційними структурами); частка малого й середнього бізнесу в структурі економіки та у пріоритетних секторах економіки; ступінь реалізації ключових програмних напрямків стратегії [2, с.160].

Разом з тим, до показників, які характеризують кінцеві результати слід віднести: рівень (рейтинг) конкурентоспроможності регіону за міжнародним порівнянням (наприклад, раз в два роки, за методологією Всесвітнього економічного Форуму); якість життя в регіоні для населення в цілому і окремих цільових груп (наприклад, раз на два роки, у тому числі на базі спеціального опитування); рівень загальної продуктивності економіки регіону; кількість робочих місць створених в ринкових секторах економіки регіону; рівень і зростання продуктивності в пріоритетних кластерах і продуктивність кластерного портфеля регіону в цілому.

На сучасному етапі в структуру пріоритетних рекомендацій з підвищення конкурентоспроможності входить розробка програм розвитку інноваційної діяльності в регіонах України, які передбачають формування сучасної інфраструктури як фактора підвищення конкурентних позицій в розрізі регіонів. Розвиненість інфраструктури та наявність вільних для розвитку бізнесу площ дозволяє надавати повний комплекс послуг малим інноваційним підприємствам, що знаходяться на території окремого регіону [1, с.120].

Отже, конкурентні переваги визначаються на основі ступеня концентрації високотехнологічних комплексів хімічних і нафтохімічних виробництв, авіа-і автомобілебудування, приладобудування, виробничого та промислового потенціалів, а також вдалого географічного розташування, наявністю високоінтелектуального кадрового потенціалу, розвинених транспортних комунікацій, потужної освітньої інфраструктури.

Зазначені складові елементи та сприятлива ринкова кон'юнктура дозволять регіону послідовно підвищувати індекс валового регіонального продукту, в основному завдяки розвитку промислового виробництва, що характерно для деяких регіонів.

Для того щоб кардинально вплинути на конкурентоспроможність регіону, необхідно, в першу чергу, приймати максимально активну участь у внутрішньодержавній конкуренції, займаючи високі позиції в рейтингу регіонів. По-друге, кошти повинні цілеспрямовано вкладатися не «взагалі в економіку», а саме в науку для конкретних промислових кластерів, які можуть дати фінансово-економічний результат.

Таким чином, для того щоб підвищити конкурентоспроможність регіонів необхідно:

 - підвищити інвестиційну привабливість, забезпечивши доступ зовнішніх господарюючих суб'єктів до ресурсів регіону;

 - залучати в господарський обіг використаних всіх необхідних ресурсів, формувати нові фактори виробництва в регіоні, розвивати систему виробничого кооперування;

 - створювати умови для залучення зовнішнього капіталу, для «капіталізації» внутрішнього потенціалу і можливостей;

- формування та розвиток на зовнішніх ринках унікальних регіональних продуктів, брендинг і територіальний маркетинг, розширення масштабу управління [3, с.56].

Отже, рекомендації з підвищення конкурентоспроможності повинні базуватися на п'ятьох компонентних складових, а саме: новій системі оперативного моніторингу найважливіших регіональних процесів; ефективній системі швидких державних рішень за найважливішими проблемами; активізації інвестиційних процесів; розвитку системи держзамовлення і внутрішньонаціональної виробничої кооперації; територіальній інфраструктурній політиці та підвищенні якості державного управління.

Література:

1.  Гукалюк А. Ф. Інвестиційна привабливість як чинник підвищення конкурентоспроможності території / А. Ф. Гукалюк, І. М. Іванович // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 6. - С. 98-103.

2.  Павленко І. М. Конкурентоспроможність економічних систем: сутність і специфіка / І. М. Павленко // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 6. - С. 159-165.

3.  Прокопович-Павлюк І. В. Розробка методології побудови багатовимірного критерію оцінки конкурентоспроможності регіону / І. В. Прокопович-Павлюк // Регіональна економіка. - 2009. - № 3. - С. 52-58.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>