XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мотуз Л.І. ПРОЕКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ – АКТИВНА СПОНУКАЛЬНА СИЛА ДО НАВЧАННЯ

вчитель-методист Мотуз Л. І.

Черкаська загальноосвітня I - III ступенів школа № 25

ПРОЕКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ - АКТИВНА СПОНУКАЛЬНА СИЛА ДО НАВЧАННЯ

Результати досліджень сучасних українських вчених-педагогів переконують, що без активності школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань та повноцінним виховання. Тому досить актуальною на сьогоднішній день залишається проблема оптимізації уроку, посилення його пізнавального і виховного потенціалу, стимулювання дослідницько-пізнавальної активності й самостійності учнів у навчально-виховному процесі.

Мета розвідки - визначити роль методу проектів у пізнавально-дослідницькій діяльності учнів.

Об'єкт вивчення - дослідницько-пізнавальна діяльність учнів.

Предмет дослідження - метод проектів.

Шляхи розвитку освіти в Україні на найближчі роки та на перспективу, що визначені в Державній національній програмі "Освіта", передбачають її ґрунтовне реформування в напрямку впровадження в освітню практику особистісно-орієнтованого підходу, який би перетворював навчально-виховний процес в плані створення соціально-психологічних і педагогічних умов для фізичного, соціального, інтелектуального, духовного та культурного розвитку учня .

Одним із дієвих способів розв`язання цієї проблеми є направлення навчально-виховного процесу в школі на розвиток дослідницько-пізнавальної активності учнів, їх самостійності, творчих можливостей тощо.

Освітній рівень розвитку школярів вимагає постійної уваги вчителя. Для його підвищення останньому необхідно враховувати ті соціальні, психологічні й педагогічні вимоги, що виникають на шляху формування та розвитку особистості.

Дослідницько-пізнавальна активність учнів започатковується під впливом пізнавальних потреб, мотивів, інтересів у процесі безпосередньої дослідницької діяльності, вона характеризується відношенням школярів до процесу пізнання, що відображається на якості, характері та результатах пізнавальної діяльності у досягненні поставленої мети.

Вирішення питання щодо підвищення якості навчального процесу в школі безпосередньо пов'язане з проблемою формування дослідницько-пізнавальної активності учнів. Слід відзначити, що вона є складовою мотиваційного компоненту навчання та однією з головних умов, як вважають вчені, розумового розвитку дітей, тому що інтелектуальна сфера дитини успішно розвивається лише за умов присутності та розвитку пізнавальних потреб. Вченими-педагогами засвідчено на скільки важливо враховувати в ході навчально-виховного процесу власну активність дитини, стимулювати її розвиток, для чого намічено ряд шляхів.

Існують різні підходи до визначення типів, рівнів, структурних елементів і основних форм прояву дослідницько-пізнавальної активності учнів у відповідності з їх індивідуальними особливостями. Сам термін "пізнавальна активність" має різні тлумачення в педагогічній літературі. Так, наприклад, Т. І. Шамова говорить про взаємозв'язок активності як діяльності та активності, як риси характеру [1, с. 53], а В. І. Лозова називає пізнавальну активність умовою духовного розвитку особистості, засобом поліпшення і в той же час показником навчально-виховного процесу [2, с. 244].

Варто зазначити, що без відповідного рівня пізнавальної активності в навчально-виховному процесі не можливе належне засвоєння школярами знань, умінь та навичок, плідна інтелектуально-пізнавальна діяльність, повноцінне соціальне, духовне та культурне становлення особистості, тому проблема стимулювання пізнавальної, дослідницької активності та самостійності учнів під час навчання не втрачає своєї актуальності, а її розв`язання стає можливим за умови наукової розробки й застосування педагогічних інноваційних технологій в школі, як під час уроків, так і в позаурочний час.

В сучасних загальноосвітніх навчальних закладах набули широкого використання ідеї проектного навчання. Даний вид учнівської діяльності виник у Російській імперії практично паралельно з розробками американських педагогів ще на початку XX ст. Метод проектів як і століття тому продовжують застосовувати для розв`язання деякої проблеми, яка вимагає інтегрування різноманітних методів, засобів навчання та поєднання знань та вмінь із різних галузей науки. Важливо, щоб результати вирішення даної проблеми були матеріальними, тобто якщо це теоретична задача, то її конкретне розв`язання, практична - точний результат готовий до впровадження.

Важливі задачі, що покладаються вчителями на метод проектів є розвиток дослідницько-пізнавальної активності учнів, формування вміння останніх самостійно набувати нові знання та поєднувати їх в єдину систему, організація пізнавальних процесів школярів тощо.

Отже, в педагогіці під проектом розуміють деякий конкретний напрямок роботи дітей для створення реального, як практичного, так і теоретичного об`єкту. Розглядаючи особливості роботи за методом проектів в сучасному інформаційному суспільстві можна відзначити, що зараз це здебільшого робота за допомогою комунікаційних мереж.

Телекомунікаційна мережа - це сучасний етап інформатизації суспільства, що характеризується переходом від використання комп`ютерів в автономному режимі до створення інформаційних мереж на базі комп`ютерів. Комп`ютерна телекомунікаційна мережа утворюється сполученням комп`ютерів різноманітних типів за допомогою швидкодіючих телефонних супутникових та інших ліній зв`язку в певну ієрархічну структуру. Зрозуміло, що обмін інформацією в такій мережі повинен бути упорядкованим [3, с. 22].

Найбільш універсальний варіант інформаційного обміну, обмін повідомленнями між двома абонентами, реалізується за допомогою електронної пошти, що відрізняється від звичайної тим, що доставка кореспонденції здійснюється по каналам електрозв`язку під управлінням комп`ютерів. Коли говорять про телекомунікаційний проект в школі то вважають, що це - навчальний телекомунікаційний проект в основу якого покладено спільну навчально-пізнавальну діяльність учнів-партнерів, організовану на основі комп`ютерної телекомунікації, яка має спільну мету - дослідження певної проблеми, узгоджені методи та способи діяльності.

Досвід застосування телекомунікацій в різноманітних сферах науки, техніки, освіти показав, що цей вид інформаційних технологій дозволяє організувати різні види спільної діяльності вчителів, учнів, наукових працівників шкіл, наукових і навчальних центрів одного або різних регіонів і навіть різних країн. Слід відзначити, що такий вид інформаційних технологій дозволяє організувати не лише науково-дослідницьку діяльність учасників, використовуючи при цьому розмаїття засобів і форм самостійної, пізнавальної, практичної та творчої роботи, а й оперативну консультаційну допомогу широкому колу методичних центрів.

Телекомунікаційні засоби надають змогу формувати у школярів комунікаційні навики, культуру спілкування, що передбачає з боку партнерів уміння стисло і чітко формулювати власні думки, уміння вести дискусію, аргументовано доводити свою точку зору та уміти слухати й поважати думку партнера. Крім того, виробити вміння в справі дослідницької діяльності, моделюванні роботи наукової лабораторії та творчої майстерні.

Підхід до навчання і виховання через телекомунікації базується на широкому взаємному спілкуванні та навчанні, зближенні, стиранні меж між окремими соціумами, вільному обміні думками, ідеями, інформацією учасників спільного проекту, цілком природному бажанні пізнати нове, поширити свій світогляд, має в своїй основі реальні дослідницькі методи (наукова або творча лабораторія), що дозволять пізнавати закони природи, основи науки, техніки, технологій, особливості різноманітних видів творчості в процесі спільної діяльності групи учасників. Підхід заснований на широких контактах із культурою інших народів їх досвідом, природним чином стимулює розвиток гуманітарної освіти; акцентує увагу на моральних аспектах людини, на збереженні довкілля; стимулює як розвиток рідної мови учасників, так і володіння іноземними мовами (в міжнародних проектах); сприяє набуттю як учнями, так і вчителями різноманітних супутніх навичок, що можуть виявлятися надто корисними в житті, в тому числі й навичок користування комп`ютерною технікою.

Прослідкуємо процес дослідницько-проектної діяльності учнів на прикладі окремого проекту. Перш ніж приступити до роботи за конкретним проектом, необхідно визначитися з його значущістю. Якщо проблема виявиться важливою і цікавою для учнів різних шкіл, то згодом, вона може поєднати велику кількість проектів, які будуть розглядати та вивчати різні аспекти цієї проблеми.

На сьогодні існують кілька національних, регіональних та міжнародних програм. Це програми такі як EuroSchoolNet, Orilla Orilla, GLOBE. Цікавим є досвід застосування проектного методу із використанням комп`ютерних телекомунікацій у програмі I*EARN (International Educational And Resourse Network). Вона почала своє існування 1988 р. у школах США та на теринах СНД. На Україні I*EARN програма почала працювати з листопаду 1998 р., зараз вона охоплює кілька міст, серед них такі, як Київ, Кіровоград, Харків, Чернівці, Ужгород. Проекти в рамках цієї програми мають багатоаспектний характер. Зокрема, проект із екології "Тигри" - виступає на захист тварин, які знаходяться на грані винищення; "Жива вода" - про збереження чистоти водних ресурсів нашої планети та інші. Проекти з загально - людського сенсу: "Убогість в Африці", "Вуличні діти", "Статева рівність". Проекти, що розглядають культуру інших народів: "Сувеніри від сусідів", "Особливості національної кухні". Проекти з предметів - "Моя улюблена інформатика", "Перехід через Анди", "Ребуси" з фізики та інші.

Розглянемо детальніше кілька проектів із математики, над якими працювали учні Черкаської загальноосвітньої школи № 25. Цікавим був проект "Історія математики", метою якого було знайомство учнів з біографіями вчених-математиків та з історією її розвитку. В ході виконання проекту дітьми було написано лист-розповідь про відомого харківського вченого-математика - М. І. Лобачевського. Цей проект сприяв розвитку навчально-пізнавального інтересу в рамках поєднання уроків математики та інформатики, передбачав самостійну діяльність в плані пошуку літератури з теми. Крім того, проект має загально-виховний аспект, тому що дозволяє дізнатися не тільки про відомих вчених із області математики, а й мало відомих, тих, хто працює (або працював) поруч з нами.

Метою проекту "Математика на межі медицини", що був запропонований учням середньої ланки, є:

1) сприяння формуванню соціально-особистої, комунікативної, інформаційної, практичної та загальнокультурної компетенції;

2) розширення навичок та уміння учнів складати моделі задач на відсотки;

3) показати практичне застосування відсотків у повсякденному житті;

4) навчити читати і будувати діаграми різного типу;

5) знаходити та аналізувати потрібну інформацію з історичних джерел, наукової та навчальної літератури.

Ще один проект над яким працювали учні нашої школи - "А без води, і не туди, і не сюди". Мета проекту: активізувати пізнавальну та експериментальну діяльність учнів. Питання, на які повинні відповісти учні в результаті проектної діяльності: вимірювання об`ємів нестандартних фігур, а саме: об`єм новорічної іграшки; експериментально визначити, яка густина тіл, із якими ми стикаємося в повсякденному житті (овочі, фрукти, жувальна гумка, зокрема: чи зміниться її об`єм після жування?). Таким чином, ставиться проблемна ситуація, яка передбачає виникнення постійного інтересу до теми, що вивчається. Учні зацікавлюються цим і починають шукати можливості відповісти на ці запитання. Пізнавальна діяльність школярів при роботі за цим проектом, є навчальною, бо проект діє в рамках уроків математики та інформатики. Така постановка питання спонукає до діяльності, а саме до вивчення теорії з теми "об`єм нестандартних фігур", повторення формули об`єму прямокутного паралелепіпеду, перегляд додаткової літератури з математики.

Отже участь в проектах позитивно впливає на дослідницьку діяльність учнів, бо надає змогу підтримувати пізнавальний інтерес до тем, що вивчаються, у вигляді різноманітних заохочень - можливості побачити результати своєї роботи, і усвідомлення того, що їх побачать в інших українських школах та за кордоном. Також, проекти працюють в рамках уроків або факультативів із математики, тобто діяльність учнів навчальна, вона є самостійною, бо вимагає пошуку та творчого підходу до поставленої мети, тобто застосування творчо-пошукових методів навчання, що в свою чергу вимагає активності учнів у роботі.

Література:

1. Шамова Т. И. Активизация учения школьников. - М.: "Знание", 1979. - 96 с.

2. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання та навчання: навч. посіб. / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. Х.: ЂОВСї, 2002. - 400 с.

3. Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Телекомунікаційні проекти: стан та перспективи // Комп'ютер у сім'ї та школі. - 1999. - № 4. - С. 20-24.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>