XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мойсеюк В.П. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я

Мойсеюк Василь Петрович,

соціальний педагог

Мельнице-Подільського територіального центру cоціального обслуговування

Тернопільської області

СУЧАСНІ ПІДХОДИ  ДО ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я

На сьогоднішній день однією з найгостріших проблем нашого суспільства є збереження здоров‘я людини, якість і рівень якого через ряд причин соціального-економічного, екологічного та політичного характеру різко знизився. У  психолого-педагогічній літературі є багато досліджень в яких розглядаються проблеми становлення і розвитку особистості в аспекті формування здорового способу життя (І.Аршавський, І.Брехман, Г.Зайцев та ін.), проблеми валеологічної освіти та виховання (Т.Бойченко, І.Брехман,    Е.Вайнер, М.Гончаренко, М.Гриньова, Ю.Лісіцин та ін.). Необхідність визначення  сутності культури здоров'я спонукали на проведення досліджень в цьому напрямі (Г.Зайцев, В.Колбанов, Л.Татарнікова, С.Васильєв), його змісту і структури (І.Глинянова, Е.Вайнер, Е.Мамаєва, А.Мітяєва). Під культурою здоров'я В. Колбанов, Т. Берсенєва розуміють динамічний стереотип поведінки, що сприяє здоровому способу життя і визначає дбайливе ставлення до здоров'я оточуючих людей [1,с.54].А. Мітяєва трактує культуру здоров'я як індивідуальну і соціальну якість людини, що відображає характер зацікавленого особистого ставлення до здорового способу життя та навколишнього середовища, що виявляється в процесі індивідуальної участі в духовно-практичній діяльності з пізнання, освоєння, перетворення і збереження свого здоров'я як особистого енергоресурсу успішної життєдіяльності [2,с.13]. З цього визначення слідує, що культура здоров‘я є важливою умовою збереження власного здоров‘я особистості та інструментом у формуванні суспільного здоров‘я.

На думку Е.Вайнера, культура здоров'я є частиною загальнолюдської культури,  яка передбачає знання людиною своїх генетичних, фізіологічних і психологічних можливостей, методів і засобів контролю, збереження і розвиток свого здоров'я, а також вміння передавати здоров'язбережувальні знання іншим [3,с.176].

Культура здоров'я  відображає ступінь усвідомленого, відповідального ставлення людини до самої себе, суспільства, природи, а також рівень її саморегуляції. Культура здоров‘я являє собою набуті людиною морально-етичні та світоглядні установки, які відображають її відношення до власного здоров‘я та здоров‘я оточуючих. Культура здоров'я - особистісне утворення, яке може сформуватися тільки на основі активної, здоров'ятворчої діяльності.   у розумінні В.Скумін, культура здоров'я - це фундаментальна наука про людину та її здоров'я, інтегральна галузь знання, що розробляє і вирішує теоретичні й практичні завдання гармонійного розвитку духовних, психічних і фізичних сил людини, її оптимальної біосоціальної адаптації і місця існування [4,с.34]. В.Горащук культуру здоров'я розглядає у широкому і вузькому сенсі. У вузькому значенні культура здоров'я визначається ним як якісна характеристика валеологічних, педагогічних, культурологічних знань і володіння оздоровчими технологіями, а у широкому розумінні ­- як частину загальної культури людини, система її цілісного розвитку [5,с.154].

Культура здоров'я займає важливе місце в структурі загальної культури людини, її сутність виражається в системі сформованих людиною цінностей, знань, умінь і навичок з формування, збереження і зміцнення здоров'я. Деякі науковці «валеологічну культуру» і «культуру здоров'я» визначають як синонімічні поняття. Так, І.Глинянова  визначає валеологічну культуру як наявність сформованої програми самовдосконалення, здорового способу життя. Практична реалізація такої програми є результатом творчої інтерпретації та індивідуально обумовленої на особистому рівні відповідних    (і прийнятних для конкретного індивіда) концепцій, доктрин здоров‘я і здорового способу життя, необхідних для гармонійного існування [6,с.113].

Отже, аналіз наукових досліджень присвячених питанням пов'язаних з визначенням сутності культури здоров‘я, виявлення характерних особливостей цього поняття, свідчать про те, що процес формування культури здоров‘я, представляє собою складну, послідовну діяльність особистості, спрямовану на досягнення найдосконалішого еталону здоров‘я, який виявляється у відповідальному, бережливому відношенні до власного здоров‘я та здоров‘я суспільства.

Оволодіння культурою здоров‘я є важливою умовою для досягнення людиною фізичного, духовного та соціального благополуччя.

 Література:

•1.     Колбанов В.В., Берсенева Т.А. Валеологическая служба в образовательных учреждениях. Проблемы валеологии в образовании. - Липецк, 1995. - С. 54-55.

•2.     Митяева A.M. Психолого-педагогические условия становления валеоло-гической культуры младших подростков. Автореферат дис. ... канд. пед. наук.  - Орел, 1999.-20 с.

•3.     Вайнер, Э.Н. Валеология: учеб. для вузов / Э.Н. Вайнер. - М.: Флинта; Наука, 2001.- 416 с.

•4.     Скумин В.А.Культура здоровья - фундаментальная наука о человеке. - Новочеркасск: ТЕРОС, 1995. - 132с.

•5.     Горащук В.П.Формирование культуры здоровье школьников (теория и практика). - Луганск: Альма-матер, 2003. - 376с.

•6.     Глинянова, И.Ю. Основы педагогической валеологии: Проблемы и решения / И.Ю. Глинянова. - Волгоград: Перемена, 1998. - 183 с.

E-mail: vasulmoyseuk@rambler.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>