ХІV Міжнародна наукова інтернет-конференція СУЧАСНИЙ СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР 2017

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Подпишитесь на рассылки о научных публикациях





Мул О.М. ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ЗВЕРТАННЯ

Мул О.М.

викладач кафедри української та іноземних мов

Уманського державного аграрного університету

ФУНКЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА ЗВЕРТАННЯ

У мовленнєвому спілкуванні звертання виконує велике функціональне навантаження. Категорія функції тісно пов'язана з комунікацією. Комунікація в людському суспільстві означає перш за все обмін за допомогою мови інформацією з метою встановлення взаєморозуміння в трудовій та соціальній діяльності.

Комунікація складається з комунікативних актів. Традиційно лінгвістами виділяються три основні структурні компоненти мовленнєвого акту: 1) адресант (мовець), 2) адресат (слухач) та 3) тема.

В конкретному комунікативному акті діють реальні комуніканти. Один відображає "події денотативної сфери" і реалізує передачу "об'єктивної" інформації, а інший "являє собою комунікативну діяльність (або її зняту форму)", яка об'єднує адресанта та адресата в постійній діалектичній взаємодії.

У процесі спілкування адресанту відводиться роль ініціатора, бо саме він бере участь у формуванні висловлення, передбачає ситуацію спілкування, оцінює її. У процесі комунікативного акту комуніканти формують висловлення.

У комунікації основне значення надається контексту та ситуації (мовне та позамовне оточення). У висловленні реалізуються як функції мови, так і функції спілкування. Традиційно мові приписуються три функції: когнітивну (висловлення ідей, понять, думок), оцінну (висловлення особових відношень та оцінок), афективну (передавання емоцій та почуттів).

Основною функцією мови є комунікативна функція, як "призначення мовних засобів для задоволення потреб вербального спілкування, тобто потреб в обміні мовною інформацією". Звертання є інформативною одиницею в тому плані, що несе повідомлення для адресата про емоційний стан мовця.

 За допомогою звертання мовець інформує адресата про свій емоційний стан для того, щоб останній зробив відповідні висновки про комунікативний намір мовця, про його та свою подальшу поведінку.

Звертання виконує функцію встановлення контакту, яка безпосередньо підпорядковується комунікативній функції і є одним із її виявів. Цю функцію називають ще фатичною - від латинського слова "говорити". Звертання використовується для того, щоб привернути увагу співрозмовника, інформувати його про те, що звертаються безпосередньо до нього.  

Виконуючи емотивну функцію, звертання характеризують особу (або предмет) з того чи іншого боку. У таких звертаннях виявляється експресивне забарвлення. В акціональних діалогічних текстах ставиться за мету спонукання співрозмовника до певних дій.

Функцію спонукання називають також функцією волевиявлення або волюнтативною. Спонукаючи співрозмовника до тієї чи іншої дії, мовець намагається змусити партнера комунікації відмовитись від діяльності із відтінком обурення та несхвалення.

Таким чином, звертанню властиві численні комунікативні призначення, які реципієнт може визначити за допомогою таких факторів, як комунікативна ситуація, попередній контекст та інтонація.

Література:

•1.     Гайсина Р.М. Средства речевого контакта в современном русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. - Саратов, 1967. - 21с.

•2.     Гетьман З.О. Лінгвістична модель іспанського діалогічного мовлення: принципи граматичної побудови діалогічного тексту: Дис. д-ра. філол.. наук: 10.02.05. - К., 1996. - 465 с.

•3.     Гольдин В.Е. Обращение: теоретические проблемы. - Саратов: Издательство Саратов. Ун-та, 1987. - 48 с.

•4.     Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. - М.: Наука, 1984. - 174с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>