XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Мязіна Н.Б. ВАРІАНТИ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА РІЗНИХ СЕГМЕНТАХ ГЛОБАЛЬНОГО АГРАРНОГО РИНКУ

Аспірант Мязіна Наталія Борисівна

ДВНЗ «Тернопільський національний економічний університет»

ВАРІАНТИ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ НА РІЗНИХ СЕГМЕНТАХ ГЛОБАЛЬНОГО АГРАРНОГО РИНКУ

Процес глобалізації, що захоплює все більшу кількість ринків, не залишив осторонь і ринок агропромислової продукції. Тож виникає необхідність розглядати маркетингові сегменти у глобальному вимірі і сформувати варіанти маркетингового комплексу для кожного з сегментів.

Автором виділено чотири основні сегменти глобального ринку аграрної сировини відносно способів використання продукції. Відповідно для кожного з яких запропоновано свій варіант комплексу маркетингу:

•1)     виробники біопалива: етанолу та біодизелю (споживачі олійних культур) використовуватимуть: Товар: ріпак; товарна політика - виробництво максимальної кількості продукції. Цінова політика: гнучка, з врахуванням динаміки цін на паливному ринку. Комунікації: налагодження прямих зв'язків з виробниками, підтримка екологічних проектів. Розподіл: використання прямих каналів розподілу; Негативно на цінах на глобальному ринку біопалива, а, відповідно, і на виробниках сільськогосподарської продукції, що працюють на даному ринку можуть відбитися: зниження цін на нафту; загострення проблеми забезпечення продовольчої безпеки країн «третього світу»; розвиток науково-технічного прогресу в напрямку знаходження альтернативних джерел сировини для виробництва біопалива. В ЄС активно ведуться дослідження з виробництва біопалива з відходів сільськогосподарських переробних підприємств; суттєве зниження цін на сою, кукурудзу, пальмову олію чи інші види олійних;

•2)     тваринництво (споживачі кормових культур) використовуватимуть: Товар: фуражні пшениця (3 клас і нижче), кукурудза та ячмінь. Товарна політика: поступове підвищення рівня якості продукції. Цінова політика:використання принципу ціна-якість, підняття ціни разом з підвищенням якості продукції. Комунікаційна політика: формування образу українського виробника фуражної сільгосппродукції як постачальника однорідного товару належної якості. Розподільча політика: сільгоспвиробникам доцільно виходити самостійно на світовий ринок лише в тому разі, якщо вони в змозі забезпечити належне зберігання і доставку продукції до споживача. В інших випадках рекомендовано використовувати багаторівневі канали розподілу, послуговуючись посередництвом зернотрейдерів;

Наразі низькі ціни практично не супроводжуються зростанням попиту. Світовий ринок наситився нашим зерном. Підтвердженням цього є те, що після численних непорозумінь, пов'язаних із українською пшеницею, країни-імпортери відмовляються закуповувати наше зерно.  Ще однією особливістю розгортання подій на світовому ринку зерна не на користь України може стати підтримка Росією власного експорту зерна, тобто запровадження його субсидування. Своєю чергою Україна не матиме можливості вдатися до таких заходів, оскільки вони суперечитимуть умовам перебування нашої країни в Світовій організації торгівлі. При розробці цінової політики слід враховувати динаміку цін на всі товари-замінники (на ринку Єгипту, скажімо, суттєвим конкурентом для вітчизняної фуражної пшениці є французька фуражна кукурудза, що на 10% дешевша). Ще однією проблемою здорожчання українських сільгосппродуктів є погано розвинена інфраструктура. Транспортування товару в межах України зазвичай складає до 70% транспортних витрат на доставку продукції споживачеві за кордоном.

•3)     споживачі традиційної продовольчої сільськогосподарської продукції використовуватимуть: Товар: зернові. Товарна політика: зміна сорту; підвищення внутрішніх вимог до якості продукції та доведення їх до рівня світових стандартів. Цінова політика: формування ціни в залежності від того, який рівень цін склався на світових аграрних біржах. Комунікаційна політика: донесення до споживача інформації про те, що вітчизняні виробники здатні постачати якісну однорідну продовольчу продукцію. Для цього необхідно брати участь у виставках і ярмарках, а також проходити відповідні процедури перевірки представниками держав імпортерів. Розподільча політика: сільгоспвиробникам доцільно виходити самостійно на світовий ринок лише в тому разі, якщо вони в змозі забезпечити належне зберігання і доставку продукції до споживача. В інших випадках рекомендовано використовувати багаторівневі канали розподілу, послуговуючись посередництвом зернотрейдерів.

Через невідповідні погодні умови і недостатню увагу до засобів боротьби зі шкідниками значна частка зернових, посіяних як продовольче після збору врожаю потрапляють у класи фуражу. За таких обставин основний акцент у поточному сезоні українські експортери мають робити на пошук нових ринків збуту зерна.

•4)     споживачі органічної сільськогосподарської продукції використовуватимуть: Товар: органічні пшениця озима, ячмінь ярий, овочі. Товарна політика: відповідність товару жорстким вимогам до якості. Цінова політика: дотримання цілі "лідерство за якістю", що передбачає утримання високої ціни у довгостроковому періоді. Комунікаційна політика матиме два напрямки. Перший  - довести, що вітчизняні виробники можуть виготовляти конкурентноздатну органічну продукцію. Другий напрям - сприяти долученню споживачів всередині країни до глобальних тенденцій, щоб збільшити ринок збуту всередині країни. Розподільча політика: налагодження зв'язків з магазинами продажу органічної їжі, прямі продажі.

Автор рекомендує зосередити увагу вітчизняних підприємств на сегменті споживачів органічної продукції. Загалом це є новий і перспективний для України ринковий сегмент. До того ж він має позитивні тенденції до розширення і співзвучний з питаннями екологічної безпеки, що загострюються. Крім того сам виробничий процес сприяє збереженню екологічних ресурсів, оскільки унеможливлює використання у виробничому процесі шкідливих речовин. Отож орієнтування на даний сегмент відповідає концепції соціально-етичного маркетингу. Економічні переваги органічного виробництва полягають у тому, що за умов належного впровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур згідно із принципами та вимогами органічного виробництва, при подальшому розвитку внутрішнього ринку в Україні в середньостроковій перспективі зростатиме прибутковість виробництва органічної продукції та її конкурентноздатність. Турбота глобального споживача про здоров'я и стан довколишнього середовища зростає, що призводить до динамічного зростання цін і обсягів продажу на даному сегменті. Також зосередження уваги на споживачах органічної продукції дасть можливість зменшити ризики втрат від цінових коливань на аграрних ринках в довгостроковій перспективі.

Література:

•1.        Globalization of food systems in developing countries: impact on food security and nutrition [Електронний ресурс]//FAO food and nutrition paper  food and agriculture organization of the united nations, Rome.-  2004.- N83.- www.fao.org

•2.        Michael R. Reed and Joseph C. Salvacruz Market Segmentation: Identifying the High-Growth Export Markets for U.S.//Agriculture Journal of Food. Distribution Research.- February 94.- P. 26-33

•3.        Watt, J. Agricultural Production Survey Frames: Changes over time, issues, and challenges New Zealand Agricultural and Resource Economics Society  2010 Conference, August 26-27 [Електронний ресурс]//Nelson, New Zealand,  2010.- http://purl.umn.edu/96951

 

e-mail  anirok@yandex.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>