XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Нанівська Є.В. АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Аспірант, асистент кафедри економічної теорії, Нанівська Євгенія Володимирівна,

Інститут економіки і управління, РВНЗ ,,Кримський гуманітарний університет"

АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Проблематика дослідження полягає у визначенні труднощів державного фінансування системи вищої освіти, як основного, на даний час, джерела підтримки розвитку системи. Не менш гострою є проблема розподілу державних коштів, спрямованих у розвиток системи вищої освіти та пошук і відповідність діючому законодавству альтернативних джерел фінансування системи вищої освіти.

У сучасних умовах відновлення національної економічної системи, орієнтованої не тільки на внутрішнє відновлення, а скільки на підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку особливе значення набуває подальший розвиток освітньої системи. Сьогодні недостатньо розглянуто зарубіжний досвід розподілу коштів на фінансування системи освіти, та загалом основні аспекти реформування системи освіти. Пошук нових форм і методів фінансування освітньої системи досить гостре питання, яке вимагає відповідей з боку держави і суспільства.

Досить багато розробок і публікацій вітчизняних та зарубіжних дослідників покладено в основу розробки проблеми фінансування системи вищої освіти. Зокрема досить вагомим у визначенні основних джерел фінансування освітньої системи є дослідницький вклад Сас Н.М.[9], Ілляшенко Т.О. [6], Л.Г. Дубицький[5], Дєгтяр А.О.[4], Демчук О.[3].

Вивчення проблеми пошуку альтернативних джерел фінансування системи вищої освіти потребує більш глибокого дослідження, не дивлячись на досить суттєву роботу в цьому напрямку вітчизняних дослідників.

Мета дослідження - висвітлення альтернативних джерел фінансування системи вищої освіти на сучасному етапі розвитку системи вищої освіти України.

Брак фінансування системи освіти викликає безліч не тільки економічних, а і соціальних проблем. До таких проблем можна віднести: заборгованість по соціальних виплатах, заборгованість по комунальних послугах, ослабленість системи державного кредитування студентів, припинення фінансування програм покращення житлових умов робітників педагогічної сфери, недостатній об'єм фінансування наукової сфери, гальмування інноваційних програм розвитку системи.

В Україні в ролі донорів необхідних фінансових ресурсів для реалізації певних проектів розвитку системи освіти можуть виступати державні установи різних країн, міжнародні організації, приватні благодійні фонди, некомерційні організації, зокрема громадські організації, приватні особи. Крім того, така схема фандрайзингу передбачає підтримку у грошовій і не грошовій формах, а також через залучення людських ресурсів [2; с.34-37].

Основні джерела фінансування сучасної системи вищої освіти України це кошти державного бюджету, плата за навчання зі сторони студентів (аспірантів, докторантів) або їхніх роботодавців, гранти приватних, національних, регіональних фондів, а також підприємницьких структур в галузі інноваційних розробок [5; с.6-9].

Загалом всі джерела фінансування системи освіти поділено на два основні фонди: державний бюджет та спеціальний фонд (позабюджетні джерела).

Основні напрямки розподілу коштів загальнодержавного та місцевих бюджетів на освіту передбачено Законом України ,,Про вищу освіту" [1], Законом України ,,Про освіту". Структуру спеціального фонду (позабюджетні джерела) фінансування системи освіти в Україні формують такі джерела як: а) кошти, отримані від надання додаткових освітніх послуг (наприклад, підготовчі курси до вступу до ВНЗ, підготовчі центи та ін..). Саме це джерело на думку [9; с.280-284] дає вагому частку доходів ВНЗ; б) спонсорські кошти, та кошти батьківського внеску [3]; в) кошти благодійних фондів; г) кошти, отриманні від надання комерційних послуг (наприклад, курси підвищення кваліфікації, оренда приміщень, науково-дослідницькі роботи, замовлення підприємств та фірм тощо); д) плата за навчання; е) залучені кошти: кошти банківського та небанківського кредитування; державне кредитування (стипендії) на навчання у провідних вітчизняних та зарубіжних ВНЗ; є) кошти (гранти), отриманні від участі у міжнародній кооперації ВНЗ (міжнародних проектах); ж) міжнародна допомога.

Основними формами фінансування вищих навчальних закладів за основною діяльністю на сучасному етапі є державний контакт (замовлення) та угоди з підприємствами, громадянами й іншими особами [4; с.153-156]. Співпраця вітчизняних ВНЗ з потенційними роботодавцями та іноземними вищими навчальними закладами значно покращує якість вищої освіти як послуги, робить вітчизняні ВНЗ більш конкурентоспроможними не тільки на внутрішньому ринку освітніх послуг, але й на зовнішньому. Ефективність подібної співпраці для вітчизняної освітньої системи полягає у залученні додаткових фінансових ресурсів, що спрямовуються на розробку новітніх освітніх програм, покращення освітнього процесу у вищих навчальних закладах.

Фундаментальне дослідження провела компанія СКМ з фондом ,,Розвиток України". Видання ,,Фокус" спільно з компанією СКМ вперше опублікували найбільш ефективні освітні програми ВНЗ України з роботодавцями та іноземними університетами [8].  Програми створено за участі університетів та компаній наступних країн: Словаччина, Чехія, Франція, Фінляндія, Германія, Великобританія, Греція, Білорусь, Казахстан, США, Австрія, Нідерланди, Іспанія, Португалія, Італія, Туреччина, Росія, Румунія, Польща, Бельгія, Японія, ЄС, Індія, Канада, Китай, Латвія.

Освітня програма ERASMUS [7] є провідною у ЄС в галузі освіти, що робить основний акцент на мобільності студентів та викладачів - підтримує створення Європейської зони вищої освіти (ЕНЕА), та наголошує на європейському співробітництві у цій галузі, де ключовими ланками є вищі навчальні заклади та основні економічні структури (бізнес структури). Подібне співробітництво притягує більшу кількість інновацій, сприяє загальному розвитку та появі нових робочих місць у ЄС. Крім студентів і викладачів програма розрахована нам участь у ній інструкторів, асоціацій, дослідних центрів, консультативних організацій, підприємств, соціальних партнерів, зацікавлених сторін, державних та приватних установ, що надають освітні послуги на місцевому, регіональному та національному рівнях. Річний бюджет програми перевищує 450 млн.євро.

СОКРАТ (SOCRATES) [7] - європейська освітня програма в якій приймають участь близько 30 країн. Ціль програми - популяризувати ідею по життєвої освіти, спростити доступ до освіти, отримати кваліфікацію та досвід, що катуються по всіх країнах світу. Сприяє вивченню мов, стимулює мобільність та інновації. До програми включено 8 основних напрямків: ,,Коменіус" (Comenius): шкільна освіта; ,,Еразм" (Erasmus): вища освіта; ,,Грунтвіг" (Grundtvig): освіта для дорослих; ,,Лінгва" (Lingua): вивчення європейських мов; ,,Мінерва" (Minerva): інформаційні та комунікаційні технології в освіті; спостереження та інновації у системі освіти та політиці; співробітництво з іншими європейськими програмами; Додаткові заходи.

 ,,Грунтвіг" (GRUNDTVIG) [7] - програма фінансує майже всі форми неспеціалізованої та безперервної освіти для дорослих. Придатна для учнів, викладачів, інструкторів та інших учасників процесу навчання дорослих, також для навчальних закладів, установ та інших структур. Навчальні центри для дорослих, консультативні та інформаційні служби, неурядові організації, підприємства, дослідні центри ті вищі навчальні заклади можуть співпрацювати одне з одним в межах міжнаціональних товариств, європейських проектів та систем. Основні цілі програми зводяться до розробки інноваційних методів освіти дорослих, підтримка на інноваційній основі інформаційно - консалтингових технологій освітнього контенту, послуг та практики.

Програма ТЕМПУС (TEMPUS) [7] - програма охоплює 27 країн Західних Балкан, Східної Європи та Центральної Азії, Північної Африки і Близького Сходу. Сприяє розробкам ЄС в галузі вищої освіти, на основі Лісабонської стратегії та Болонського процесу, має за ціль створення більшої кількості робочих місць та формування європейської зони вищої освіти. Річний бюджет програми 50 мільйонів євро. Індивідуальні проекти отримують фінансування в розмірі 0,5-1,5 млн. євро. Програма фінансує два напрямки: спільні проекти: партнерство між вищими навчальними закладами в ЄС та країнах-партнерах; структурні заходи: розвиток та реформа вищих навчальних закладів та системи вищої освіти в країнах-партнерах.

План EUROCORES (Європейські спільні дослідження) [7] програма, запропонована Європейським науковим товариством (ESF) для просунення спільних досліджень, розповсюдження наукових знань, планування комплексних дослідних завдань у всіх галузях науки на європейському рівні та у світовому масштабі. Фінансування науково-дослідної діяльності надається національними інвестиційними організаціями, проте основні теми розробляються не на національній чи стратегічній базі, а пропонуються дослідниками за участі фінансуючих організацій.

Таким чином, у країні мають створюватися необхідні соціально-економічні умови задля більш ефективного використання бюджетних коштів. Мало вірогідно, що бюджетні кошти покриватимуть всі перспективні напрямки розвитку системи вищої освіти. Державою мають бути виконані всі умови для законодавчого покращення і полегшення реалізації застосування альтернативних джерел фінансування цих напрямків, від яких залежить розвиток економіки в майбутньому. Розвинуті країни Європи на даний час пропонують безліч освітніх програм, що сприяють розвитку не тільки всіх ланок національних систем освіти і професійній підготовці фахівців, але й розвитку національних бізнес структур. Тому, особливе значення в наш час, значущої потреби у додаткових коштах на покращення освітньої системи є співпраця з підприємствами - потенційними роботодавцями та міжнародними фондами, іноземними вищими навчальними закладами. Подібна співпраця значно покращить якість освітньої послуги, забезпечить конкурентоспроможність ВНЗ, сприятиме мобільності студентів та викладачів у освітньому просторі, що вже сьогодні забезпечить економіку країни новими якісними фахівцями, що мають знання і підготовку світового рівня.

Література:

•1.   Закон України ,,Про вищу освіту" / Законодавство України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi - остання редакція від 17 лютого 2011 року

•2.   Воронова С. Елементи фандрайзингу в діяльності менеджера освіти//Сучасна школа України №2(230), лютий 2011 с.34-37

•3.   Демчук О. Благодійні фонди - запорука прозорого використання неурядових коштів у державних закладах освіти / Права людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.visnyk.iatp.org.ua/

•4.   Дєгтяр А.О., Календжян Я.В. Державне фінансування системи вищої освіти в Україні // науково-виробничий журнал Держава та регіони/ серія: Державне управління, №4, 2010 р. с.153-156

•5.   Дубицький Л.Г. Проблеми фінансування інноваційних освітніх програм та шляхи їхнього розв'язання / розділ Освіта //Компетентність 9-10/60-61/2008р. с 6-9

•6.   Ілляшенко Т.О., Радіонова І.О. Проблеми та перспективи фінансування освіти і науки в Україні в умовах економічної кризи // Механізм регулювання економіки, №1, 2010 с.223-228

•7.   Інформаційний обмін в галузі науки та технологій між країнами Східної Європи та Середньої Азії. [Електронний ресурс]: Міжнародне бюро федерального міністерства освіти та наукових досліджень (BMBF). Режим доступу: http://www.increast.eu/ru/index.php

•8.   Рейтинг кращих університетських програм ВНЗ України ,,Фокус" [Електронний ресурс] студентський портал України 2008-2010р.р. Режим доступу: http://mir-studenta.com/rejting-vuzov/

•9.  Сас Н.М. Альтернативні джерела фінансування освіти / [Електронний ресурс] Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vpm/2009_6/ Sas.pdf с.280-284


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>