XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Настащук І.В. ОСОБЛИВОСТІ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

Настащук Інна Віталіївна

Буковинська державна фінансова академія, Україна

м. Чернівці

Науковий керівник: Заєць Катерина Дмитрівна

ОСОБЛИВОСТІ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

Проблема безробіття є характерною рисою ринкової економіки. Вона має особливо велике значення для України. Оскільки економіка нашої країни не спроможна утримувати велику кількість незайнятих.

Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого - великим суспільним лихом.  Експерти Міжнародної організації праці вважають, що найближчими роками в середньому в світі рівень безробіття досягне 10% і повністю ліквідувати його не зможе жодна країна. Тому дослідження проблеми безробіття в Україні в сучасних умовах господарювання є досить актуальним.[1]

Стан ринку праці й тенденція до зростання числа безробітних свідчать про потребу прийняття термінових і радикальних заходів, необхідних для вирішення проблеми зайнятості та створення робочих місць. Наявна система допомоги безробітним не відповідає ситуації, яка склалася, а потребує докорінного реформування. Дослідженням проблемам безробіття  присвячені в праці багатьох фахівців, науковців, зокрема, Нікіфоров  П.О. та  Вольська А.О., Купець О., Фесенко А.М.

Актуальні завдання з вирішення сучасних проблем зайнятості поставлені в Указі Президента України «Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні»

Безробіття не може бути доцільним ні в економічному, ні в соціальному плані, оскільки його зростання створює цілий комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет втрачає платників податків, підприємство - персонал. Зростають ризик соціального напруження, додаткові витрати на підтримку безробітних. [4]

Зростання кількості безробітних збіглося з ухваленням нового Податкового кодексу, одним із нововведень якого стало обмеження прав дрібних підприємців, зокрема, і щодо сплати єдиного податку, а також винайму робочої сили. До ухвалення кодексу низка аналітиків попереджали, що саме малий бізнес зазвичай є більш мобільним зі створення нових робочих місць, і що обмеження бізнесових можливостей дрібних підприємців може призвести до збільшення кількості безробітних.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по Україні на 1 травня 2011 становив 2,1% населення працездатного віку. Про це свідчать дані Державного комітету статистики України.

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 травня 2011 становило 579,9 тис. осіб. З них станом на 1 травня 2011 допомогу по безробіттю отримували 72,7%. Аналітики повідомляють, що кожен другий безробітний раніше займав місце робітника, кожен третій - посаду службовця, а решта безробітних не мали професійної підготовки.[5]

Віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко прогнозує, що проблема безробіття в Україні може бути подолана до 2013 року. Про це віце-прем'єр сказав у Верховній Раді, виступаючи під час години запитань до уряду. Сергій Тігіпко нагадав, що на початку 2010 року рівень безробіття в Україні, за підрахунками міжнародних експертів, становив 9,1%, а зараз цей показник дорівнює 8,5%.

Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти. [2]

Створення в Україні цивілізованого ринку праці, який би дозволяв громадянину оперативно знайти необхідну роботу з умовами праці, що відповідають вимогам безпеки й гігієни, з гідною заробітною платою, а роботодавцю - працівників необхідної кваліфікації, можливе тільки за наявності ефективної системи працевлаштування.

З огляду на новітні наукові розробки та світову практику формування ефективної політики регулювання зайнятості і безробіття в Україні, запорукою вирішення проблеми є розробка і реалізація широкого комплексу відповідних заходів, насамперед, у соціально-трудовій сфері. Зокрема, слід посилити увагу щодо оновлення та підвищення технічного рівня робочих місць, зокрема, для того, щоб кожне з них забезпечувало зайнятому прожитковий мінімум і подальше зростання заробітної плати (з урахуванням інфляції). Це дозволить привести заробітну плату у відповідність з продуктивністю праці, ліквідувати фіктивні робочі місця, зменшити приховане безробіття.

Враховуючи реалії нашої економіки, одним з основних напрямів боротьби з безробіттям мають стати заходи щодо підвищення продуктивності праці. Це, по-перше, знизить собівартість, а відповідно і ціни товарів та послуг, зробивши їх доступними більшості громадян і конкурентоспроможними на зовнішньому ринку; по-друге, дасть можливість підвищити заробітну плату, пенсії, стипендії, збільшити інші трансферти. [3]

До основних напрямів боротьби з безробіттям слід віднести також постійне вдосконалення соціально-трудових відносин і колективних переговорів. Для України це має велике значення тому, що соціально-трудові відносини поки не мають достатнього розвитку, а колективні переговори почали проводитися лише з 1992 р. і потенціал їх удосконалення досить значний.

Група відомих економістів України Б. Гаврилишин, С. Мочерний, М, Павловський, Ю. Геєць, І. Лукінов та інші вважають дієвим заходом щодо боротьби з безробіттям активну регіональну політику, передусім державні асигнування на розвиток відсталих регіонів. Серед опосередкованих важелів впливу мають місце надання податкових пільг і дотацій підприємствам та компаніям за створення робочих місць, компенсації витрат, пов'язаних з пошуком роботи та працевлаштуванням, прямі виплати підприємцям за кожного працевлаштованого, тобто широке впровадження економічно-заохочувальних заходів. Дані заходи вимагають постійного вдосконалення і встановлення контролю державними органами.

Література:

•1.     Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р. №803-XII // В редакції Закону №662-IV від 03.04.2008 р.

•2.    Купець О.В. Безробіття в умовах реформування економіки // Наукові записки НаУКМА. Серія: Економічні науки. - 2009. - Т. 18. - С. 31-37.

•3.    Пазюк О., Пономарьова О. Проблеми безробіття в Україні // Україна: аспекти праці. - 2004. - № 2. - С. 3-10.

•4.    Зайнятість: випробування кризою // Урядовий кур'єр. - 2010. - №4 (26 січня). - с. 6.

•5.      www.ukrstat.gov.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>