XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Навчук І.В. ВИВЧЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ЖИТЕЛІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Асистент кафедри соціальної медицини та організації охорони здоров’я І.В. Навчук
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

ВИВЧЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ СІЛЬСЬКИХ ЖИТЕЛІВ ЩОДО ПРОФІЛАКТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Стійка тенденція до зростання показників захворюваності на хвороби системи кровообігу насамперед пов’язана із збільшенням числа пацієнтів, щомають підвищений артеріальний тиск (АТ) [4, 6, 7]. Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш поширене хронічне захворювання в Україні, яке посідає провідне місце в структурі непрацездатності, інвалідності та смертності населення [1]. Тому запобігання цьому захворювнню – основне завдання медичних працівників первинної ланки охорони здоров’я.
Особливо актуальною ця проблема є для сільського населення, оскільки якість профілактичної та лікувально-діагностичної допомоги, що пропонується їм, потребує докорінного покращення, зокрема спеціалізована медична допомога повинна стати доступною для сільських жителів [8].
Захворюваність на АГ набула загрозливого характеру насамперед через несприятливу соціально-економічну ситуацію на селі та низьку обізнаність сільських жителів щодо профілактичних медичних технологій, а також через невміле і недостатнє їх застосування хворими на АГ. Тому особливе значення має впровадження профілактичних медичних технологій серед сільського населення, бо, на нашу думку, успішно вирішити будь-яку проблему медицини сьогодні можливо тільки у профілактичній площині [2, 3, 5].
Вивчення обізнаності сільського населення щодо профілактичних медичних технологій артеріальної гіпертензії та їх застосування проводилось за медико-соціологічним методом із використанням анонімної анкети, розробленої нами разом з Українським інститутом громадського здоров’я. Анкета містила загалом 23 питання (7 з яких були закритими, 12 – відкритими та 4 – про ознаки (вік, стать, фах, місце роботи тощо)).
Дослідження проводилось у п’яти районах Чернівецької області (Сторожинецькому, Кіцманському, Заставнянському, Хотинському, Новоселицькому). Ці райони обрані для дослідження тому, що мають добре розвинену мережу лікувально-профілактичних закладів та соціально-економічну інфраструктуру. В опитуванні взяли участь 586 хворих на АГ (сільських жителів), зокрема: 120 – Новоселицького району, 126 – Сторожинецького, 110 – Заставнянського і по 115 Хотинського та Кіцманського районів. З-поміж опитаних було 344 жінки та 242 чоловіки.
Зазначимо, що необхідність вивчення обізнаності сільського населення щодо профілактичних технологій АГ є доцільним, тому що такі дані – це основа для їх розробки, удосконалення та впровадження.
За соціальним статусом респонденти розподілилися так: службовці з-поміж опитаних становили 22,5%, з них чоловіки склали 6,5%, жінки – 16%; робітники в сільському господарстві – 29,4%, з них чоловіки складали 18%, жінки – 10,8%; непрацюючих було 48,1%, з них чоловіків – 16,2%, жінок – 32%. Наймолодшому з-поміж респондентів було 31 рік, тому розподіл опитаних за віком був проведений з цього віку з 10-річним інтервалом.
За тривалістю хвороби в роках опитаних розділили на групи з 5- річним інтервалом від 0 до 30 років і більше, відповідно.
Як свідчать дані опитування, основною причиною звернень хворих на АГ до медичних працівників є підвищення АТ (становить 73,7%). Друге місце займає необхідність консультацій щодо лікування АГ (46,4%). На останньому, третьому, місці – потреба рекомендацій щодо режиму праці, відпочинку, харчування тощо (9,2%).
На нашу думку, контроль АТ є найважливішою рекомендацією, дотримання якої дає можливість хворому та лікарю оцінити ефект лікування і своєчасно внести до нього необхідні зміни. Щодо решти рекомендацій, то вони теж є важливими і спрямовані на зменшення впливу таких факторів ризику, як куріння, алкоголь, стрес, гіподинамія, які, як відомо, відіграють провідну роль у профілактиці АГ.
Враховуючи результати проведеного дослідження, можна сказати, що 3/4 сільських жителів, хворих на АГ, мають ті чи інші ускладнення від цієї хвороби, оскільки не виконували рекомендації лікаря щодо лікування та профілактики згаданого захворювання.
Показово також, що 2/3 опитаного населення, хворого на АГ, не володіє знаннями про лікування та профілактику свого захворювання, що, на наше переконання, є вагомою причиною зростання захворюваності сільських жителів на АГ.
Отже, аналіз отриманих даних дає підстави стверджувати, що для профілактики та лікування АГ у сільського населення необхідно:
1. Забезпечити сільське населення доступними засобами контролю АТ, навчити вимірювати АТ та розуміти його значення.
2. Чітко визначити відповідальних за проведення санітарної освіти та забезпечення санітарно-просвітницькими матеріалами сільського населення, а також за систематичний контроль показників АТ сільських жителів.
3. Забезпечити доступність якісної медичної допомоги та сучасних лікарських засобів сільським жителям, що хворіють на АГ.
4. Створити умови для покращення соціально-економічного стану села.

Література:
1. Дмитренко С.О. Стан обізнаності сільського населення про значення чинників ризику розвитку артеріальної гіпертензії // Лік. справа / Врачеб. дело. – 2000. – №1. – С.115 – 118.
2. Кардаш В.Е., Навчук І.В. Сучасні погляди на вторинну профілактику артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості // Охорона здоров’я України. – Київ, 2003. – Вип. 2/9. – С.78 – 81.
3. Навчук І.В., Кардаш В.Е. Профілактичні технології у вирішенні проблем артеріальної гіпертензії у сільського населення // Охорона здоров’я України. Вип.4 – Київ, 2003. – С.53 – 55.
4. Стародубов В.И., Баранов А.А., Альбецкий В.Ю // Педиатрия. – 2005. – №1. – С. 10 – 13.
5. Уварено А.Р., Ледощук Б.О., Яворівський О.П., Марчук Н.В. Методичні рекомендації з розробки та застосування основних профілактичних технологій у діяльності практичної охорони здоров’я. – К.: Укр. мед. патент. інформ. МОЗ України, НМУ ім. О.О. Богомольця, 2006. – 16 с.
6. Шамигулов Ф.Б., Карамова И.М., Лукманова Т.В., Яковлєва Л.В. Организация медицинской помощи больным с аретриальной гипертонией в Республике Башкортостан // Здравоохранение Российской Федерации. Издательство «Медицина». – 2007. № 2. – С.13 – 16.
7. Шарапова О.В., Царегородцев А.Д., Бобринський Б.А. // Рос. вестн. перинатол. и педиатр. – 2004. – №1. – С. 56 – 60.
8. Чепелевська Л.А., Рингач Н.О. Обізнаність населення працездатного віку про фактори ризику передчасної смерті від серцево-судинних захворювань за результатами медико-соціологічного дослідження // Стратегія формування здорового способу життя: Мат. конф. – К., 2000. – С.216 – 220.

ANDRIYMED @mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>