XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Назаренко Ю.І. ДО ПИТАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ.

Рубрика: Педагогіка

Устав Організації Об'єднаних Нації проголошує: «Ми, народи Об'єднаних Нації, сповнені рішучості позбавити наступні покоління від  війн... знову затвердити віру в основні права людини, у гідність та цінність людської особистості... та у цих цілях проявляти толерантність та жити разом, у злагоді один з одним, як добрі сусіди». У Всесвітній декларації прав людини наголошується, що «кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії» (стаття 18), «на свободу переконань та на вільне висловлення їх» (стаття 19) та що освіта «має сприяти взаєморозумінню, терпимості та дружбі між усіма народами, расовими та релігійними групами» (стаття 26).

На основі вище зазначеного та інших документів про права людини резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року було прийнято Декларацію принципів толерантності. У цій декларації визначається поняття толерантності (стаття 1), як поваги, прийняття та правильного розуміння  багатого різнобіжжя культур нашого світу, форм самовираження та способів проявлення людської індивідуальності. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань. У статті 2 розглядаються умови, які має створити держава для досягнення толерантності на державному рівні. У статті 3 розглядаються соціальні аспекти, необхідність толерантності як між окремими людьми, так і на рівні родини. Стаття 4 Декларації принципів толерантності розглядає виховання як найбільш ефективний спосіб попередження агресії та нетерпимості.

Зазвичай, коли говорять про толерантність, то вживають цей термін по відношенню до глобальних речей: міжнародних відносинам, міжнаціональним конфліктам. Проте толерантність необхідна також і у відносинах між дітьми та батьками, вчителями та учнями, просто у міжособистісному спілкуванні, коли нам не вистачає терпіння, щоб вислухати та зрозуміти одне одного, прийняти людей з їх унікальністю, усвідомити право кожного з наснаж власне бачення світу.

При підтримці ЮНЕСКО ведеться активна робота зарубіжними науковцями (Chelikani, R .V. B. Y. Quelques reflexions sur la tolerance, Paris, UNESCO, 1995; Tolerance, j`ecris ton nom. Esprit. Paris. Editions Sarat - UNESCO, 1995; Mendus, S. Toleration and the Limits of Liberalism, N. Y., 1988.) по розвитку даної проблеми. Вітчизняні науковці також багато уваги приділяють даному питанню: П.В.Лушин розкриває зв'язок толерантності та моделей психологічної служби в школі, Білоус Т.М. вивчає виховання толерантності в студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови, Матієнко О. С. досліджувала виховання толерантності у старшокласників середніх загальноосвітніх ліцеїв Франції та інші.

Соціальна нестабільність ХХ ст. призвела до розвитку негативних явищ практично у всіх сферах соціальних відносин, в тому числі і толерантних. Основними ознаками деструктивних соціальних трансформації є підвищення рівня соціальної ентропії, виникнення криз поведінки, зростання агресії (Махмудова Н.Г., Медведєв І.П., Сабліна Н.А., Стефаненко Т.Г., Хорошилова Е.П., Чеккуєва З.Н., Шалін В.В., Шидакова Ф.М., Шиянов Е.Н.). Зазначені проблеми потрібно вирішувати у декількох плоскостях. З одного боку, мають бути застосовані загальнодержавні міри політичного характеру, а з іншого, - з педагогічні міри, які допоможуть вирішити інтолерантні проблеми.

Дитина, життя якої протікає у родині конкретного епосу, виховується в рамках однієї національної культури, і спілкування у суспільстві та навчання в школі має бути спрямоване на виховання полікультурності та толерантності. Отже, постановка проблеми толерантного виховання в Україні є, на нашу думку, особливо актуальною та прогресивною для сучасного суспільства.

Як ми вже зазначили, життя дитини з перших днів протікає у родині, отже саме від оточення залежить соціальна позиція дитини у майбутньому. Межкультурному, або кросскультурному (Б. Э.Ріердон) взаєморозумінню треба навчати так само, як і терпимості. Саме це зумовлює наступні задачі педагогіки: удосконалення змісту, організації толерантного виховання, вивчення природи толерантності, і способів толерантної взаємодії. (Апресян Р.Г., Асмолов А.Г., Бєлкін А.С., Вейт М.А., Вульфов Б.З., Гершунський Б.С, Кленова Н.В., Коротов В.М., Кукушин B.C., Мудрик А.В., Нікандров Н.Д., Новікова В.И., Чернова Г.П.)

Виховання культури толерантності має здійснюватися за формулою «батьки + діти + вчитель». У житті дитини школа та родина є двома найважливішими чинниками, і вони мають взаємодіяти для досягнення поставленої мети - виховання толерантної особистості

Л.М. Курганська пропонує виховувати толерантність вже з дошкільного віку і пропонує такі засоби, як твори мистецтва і в першу чергу це мистецтво слова. Спочатку дитина співчуває героям казок та віршів, вчиться терпимо ставитися до прохання друзів, вихователів, батьків. У старшому дошкільному віці предметом вивчення стають емоції. Спостереження за природою, читання творів художньої літератури, приклади із особистого досвіду дозволяють дітям аналізувати свої емоції. Виховання толерантності веде до формування більш складних емоцій, таких як милосердя, співчуття.

Отже, необхідність виховання толерантності зумовлена соціальною нестабільністю ХХ ст., яка вплинула майже на всі сфери життя. Виховання культури толерантності має здійснюватися як вдома батьками, так і в школі - вчителями та класними керівниками, проте її основи мають формуються ще у дошкільному віці.

Література:

•1.     Асмолов А.Г. Толерантность: различные парадигмы анализа// Толерантность в общественном сознании России. М., 1998.

•2.     Психотерапевтическая  энциклопедия./ Под. ред. Б.Д.Корвасарского. СП б. «Питер».-2000.

•3.     Риэрдон Бетти Э. Толерантность - дорога к миру. М., 2001.

•4.     Солдатова Г.У, Шайгерова А.А., Шарова О.Д., «Жить в мире с собой и другими».М. «Генезис»2000.


Комментариев: 2 к “Назаренко Ю.І. ДО ПИТАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВИХОВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТІ.”

  1. Ірина:

    Дякуємо за цікаву доповідь. Ваш матеріал дійсно актуальний для сьогодення.Творчих успіхів Вам!

  2. людмила:

    погоджуемося з автором цiєї статтi .що виховання толерантностi у дiтей необхідно розпочинати з дитячого садка.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>