XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Неборачко О. В. ПОЗИЦІЯ ТЬЮТОРА В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ

Неборачко О. В.

КВНЗ «Запорізький педагогічний коледж» ЗОР

ПОЗИЦІЯ ТЬЮТОРА В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ

У  межах  традиційного  навчального  процесу  головною  ланкою  забезпечення високої  ефективності  навчання  є  вчитель,  діяльність  якого  має  високу  соціальну значущість  і  посідає  одне  з  центральних  місць  у  державотворенні  та  формуванні духовної  культури  учня.  Сучасний рівень освіти вимагає розширення рольових функцій вчителя, отже, на арені з'являється нова педагогічна позиція - тьютор.

Проблемі  місця  та  ролі  викладача  в  сучасній системі  освіти  присвячена ціла  низка  праць[2; 3; 4].  Тьюторська позиція в них трактується неоднозначно. На  думку більшості дослідників, тьютор  -  це  нова  спеціалізація діяльності вчителя, що реалізується в умовах дистанційної форми навчання[1, с.14]. Тьютору властиві як традиційні функції вчителя, так і нові, пов'язані з  принципово  новими  умовами  організації навчального процесу. Виконання професійних завдань тьютора передбачає передусім реалізацію функцій:  консультанта, що виявляється в інформуванні, наданні слухачам порад, інформаційній підтримці навчання; менеджера, яка реалізується в керівництві та мотивації слухачів, консультаціях та комунікаціях із ними; фасилітатора, що виражається в налагодженні та підтриманні інформаційних зв'язків і взаємодії між слухачами та іншими учасниками системи  освіти, у  врегулюванні різних проблем, розв'язанні конфліктів, адаптації слухачів до нових форм навчання.

Існує думка, що «тьюторство - це така педагогічна позиція, що займається випрацюванням зовнішньої форми дії (...) Тьютор супроводжує людину в її опануванні способами нової діяльності» [4]. Сенс тьюторства полягає в подоланні антропологічного дефіциту в освіті. Цей дефіцит створює брак «особистої присутності» людини в освіті; брак особистого й освітнього сенсу; брак відповідальності людини за свою освіту.

Відомо, що тьюторська діяльність включалася в різні історичні контексти університетської освіти, зокрема у середньовічних англійських університетах Оксфорді та Кембриджі тьюторська система навчання передбачала регулярні, індивідуально-групові заняття викладача-тьютора  зі  студентами,  які  були  прикріплені  до  нього  на  весь  період навчання в університеті.

Поняття «тьюторська  система»  також  використовувалось,  коли  мали  на  увазі різноманітні  форми  спілкування  між  адміністрацією  університету  та  студентами. Тьютор  як  елемент  системи  навчання,  здійснював  свою  професійну  діяльність протягом навчального року, а також відповідав за життя студента в університеті.

В Англії  тьюторський  метод  навчання  та  виховання  був  визнаний  надзвичайно ефективним; протягом XVII-XIX століть у стародавніх англійських університетах тьюторська система навчання стала провідною та зберегла свої позиції дотепер. [5]. У сучасних західних університетах тьютор виступає як розробник освітніх проектів

або програм, як консультант у сфері освітніх послуг.

Сьогодні позиція тьютора, беззаперечно,  має стосунок до індивідуально орієнтованої педагогіки. «Вчитель-тьютор, - на думку В.Конева, - це не предметник, це педагог, або Учитель у власному розумінні слова та з великої літери, який працює не зі знанням-інформацією, а з культурною ситуацією, де в учня народжується знання-думка» [2].

Якщо порівняти ролі традиційного вчителя та тьютора, виявиться, що перший керує процесом навчання, передає знання, спираючись у своїй професійній діяльності на різні методики, коли як другий - супроводжує процес самоосвіти, бере участь в індивідуальній відповідальності за знання, а у своїй діяльності спирається на рефлексію досвіду самоосвіти.

З огляду на це, на педагога-тьютора покладаються такі функції:

•-         управлінська,

•-         діагностична,

•-         функція цілепокладання,

•-         мотиваційна,

•-         комунікативна,

•-         планувальна,

•-         методична,

•-         функція контролю і рефлексії.

У цьому контексті завданням тьютора в початковій школи є підтримання інтересу дитини до навчання, надання їй допомоги, визначення індивідуального стилю навчання й формування ставлення до свого навчального досвіду як до того, що має справжню цінність. Тьютор працює з дитячими питаннями і пошуком відповідей на них, вважаючи їх дуже важливими для дитини не тільки сьогодні, але й у цілому - для освітньої історії свого підопічного. Тьюторський ефект полягає в тому, що учні не тільки ставлять собі усвідомлені питання про сенс власних дій, а й знаходять внутрішні стимули для навчання. Отже, тьюторська педагогіка - це педагогіка «знаків питання», що відповідає усім вимогам особистісно-орієнтованого навчання й гуманістичним тенденціям в освіті.

Література:

1. Волобуєва Т.  Рольові вектори сучасного педагога//Управління освітою. - №11. - 2011. - С. 12-16.

2. Конев В.А. Культура и архитектура педагогического пространства //Вопр.философии. - 1996.- № 10.- С.46-57.

3. Тьюторство как новая профессия в образовании: Сб. метод. мат.-в/Отв. ред. Муха Н.В., Рязанова А.Г. - Т.: «Дельтаплан», 2001. -159 с.

4. Тьюторство: теорія и практика// http://www.lyceum-44/.

5. Тьюторская система обучения : Опыт реализации в мировой практике / [авт. текста  М.В. Ходасевич]. -  Новосибирск:  Изд-во  Новосиб.  гос.  пед.  ун-та, 1997. - 17с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>