XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Недосуга А.І., Гарбар Ж.В. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКІВ

Недосуга А.І.

Науковий керівник Гарбар Ж.В.

Вінницький торгівельно-економічний  інститут КНТЕУ

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ  ПОДАТКІВ

Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, їх витрачають не тільки на утримання суто державних установ, але й на освіту, охорону здоров'я, культуру, захист навколишнього середовища, на субсидії громадянам і цілим регіонам країни. Не менший вплив система оподаткування має на функціонування й ділову активність підприємницьких структур, які створюють фінансовий потенціал країни, що обумовлює необхідність проведення зваженої податкової політики.

Функціонування будь-якого економічного інструменту завжди оцінюється через його дієвість, ефективність. На сьогоднішній день у науковій літературі немає єдиного підходу до трактування ефективності податків. Вчені економісти по-різному розуміють її зміст. Зустрічаються поняття фіскальної та економічної ефективності податків, проте вони також чітко не визначені, часто використовується лише одне з них, при цьому не розкривається суть самого терміна. Така ситуація ускладнює аналіз ефективності функціонування податків у прагматичній площині.

Для висвітлення змісту ефективності податків слід визначитися з результатом та витратами у сфері оподаткування, так як ефективність - це  співвідношення результатів та витрат.

Ефективна податкова система формується із урахуванням історичного досвіду, особливостей національного господарства, у відповідності до функцій податків та на підставі принципів оподаткування. Вона забезпечує баланс соціальної справедливості та економічної ефективності.

Ефективність функціонування податків залежить від побудови механізму справляння кожного податку окремо і податкової системи в цілому. Отже ефективність податку розкривається через його фіскальну та економічну ефективність, кожна з яких має певний зміст, критерії, фактори впливу та показники виміру. Деякі науковці зазначають, що податкова політика повинна відповідати трьом критеріям: фіскальна ефективність; економічна ефективність та соціальна справедливість [4, с. 204].

Зокрема, І.О.Лютий, А.Б.Дрига, М.О.Петренко, розглядаючи «ефективність використання податку на додану вартість», ведуть мову про переваги та недоліки цього податку, зазначаючи, що «фактично, регулюючий вплив будь якого податку є свого роду компромісом між перевагами та недоліками» [7, с. 128]. Тобто у даному випадку автори мають на увазі економічну ефективність податку на додану вартість.

Г.В.Бех зазначає, що сьогодні в Україні діє система оподаткування з деякими необґрунтованими податками, які характеризуються низькою економічною результативністю. Через це існуюча податкова система потребую перетворення, заміни окремих елементів податкових механізмів. Ефективна система оподаткування - невіддільна частина економічного комплексу будь якої сучасної держави, оскільки податки є не тільки головним джерелом надходжень до бюджету, але й потужним регулятором, слугують гарантом соціального захисту громадян і створюють матеріальну основу суверенітету держави і місцевого самоврядування [1, с. 3].

На думку І.В.Іголкіна, існує велика кількість малоефективних податків, які потребують істотних адміністративних витрат та які доцільно було б скасувати [5, с. 22].

В.М.Опарін виділяє такі принципи формування доходів бюджету, як фіскальна й економічна ефективність та соціальна справедливість. Оскільки 80% бюджету формується за рахунок податків, то є можливість застосувати зазначені  принципи не тільки  до доходів бюджету взагалі, але й до окремого податку зокрема [2, с. 60].

Отже з вищесказаного можна прослідкувати логічний ряд застосування поняття фіскальної ефективності: формування бюджетної політики, податкова політика, окремі складові доходів бюджету.

Іншими словами, економічна ефективність податків - це їх можливість вплинути на суб'єктів ринку, тобто споживачів, державу, виробників. При цьому держава також може виступати у ролі виробника або споживача.

Багатьма видатними економістами розглядалося питання впливу податків на економіку. Один із найбільш відомих представників школи фізіократів - французький економіст Ф.Кене, у розробленій ним економічній таблиці (Tableaan Economique) поставив питання про органічний зв'язок податків і відтворювального процесу [8, с. 39].

Розглядаючи питання стабілізації ВНП за допомогою податків, Дж.Стігліц зазначає, що у ідеальній економіці можна було б пов'язати зменшення і збільшення податків з коливаннями ВНП, однак лаги у здійсненні добре продуманих програм можуть дестабілізувати становище і посилити коливання ВНП.

Група економістів на чолі з А.Лаффером провела дослідження і дійшла висновків про те, що такі негативні явища, як висока інфляція, низькі нагромадження, спади виробництва викликані високими ставками оподаткування. Прихильники «економічної пропозиції» висунули гіпотезу про те, що збільшення податкових ставок лише до певної межі стимулює збільшення податкових надходжень, після чого воно сповільнюється. Далі спостерігається або поступове зниження доходів бюджету, або їх різке падіння [6, с. 72]. Це можна пояснити втратою стимулів до прояву підприємницької ініціативи й розширення виробництва, доходи зменшуються і, як наслідок, платники податків переходять із легального в тіньовий сектор економіки.

Підвищення економічної ефективності податків на сьогодні є дуже важливим, про це свідчить теза А.М.Соколовської про необхідність дієвішого використання таких інструментів державного регулювання, як податки, знижуючи які, можна сприяти підвищенню рівня ділової активності.

Податки в Україні перетворилися на інструмент конкурентної боротьби, який дає можливість виключно за рахунок податкових преференцій отримувати конкурентні переваги, що робить отримувачів таких преференцій незацікавленими у будь-яких змінах податкового законодавства, про що зазначає А.М.Соколовська.

Наявність тісного зв'язку між фіскальною та економічною ефективністю податку зумовлює існування для них спільних факторів впливу. Необхідно зазначити, що на ефективність будь-якого податку як фіскальну, так і економічну, впливають перш за все елементи податку: суб'єкт, об'єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати, квота; крім цих елементів податку іноді ще виділяють такий елемент, як податкова пільга [9, с. 9].

Сьогодні в окремих урядовців і науковців існує  негативне ставлення до пільг, а думка про недієвість галузевих податкових пільг в Україні стала досить поширеною. Така позиція, на мою думку, не має жодних раціональних підстав. Контраргументом до такої позиції, який має під собою строгу теоретичну доказову базу, є наступна теза. Загальноприйнята в міжнародній і, зокрема, в європейській практиці диференціація ставок ПДВ за критерієм корисності товару приводить до економічного ефекту, який є абсолютно тотожним ефекту від надання галузевих податкових пільг [3, c. 83].

Податкові пільги за певних умов також є дієвим інструментом підтримки національної конкурентоспроможності. Практична значущість пільг стає неоціненною для створення нового технологічного ядра будь-якої економічної системи.

Податкова система забезпечує фінансову базу держави і є головним важелем реалізації державної економічної політики, тому метою реформування системи оподаткування в Україні має бути перехід до ринкової системи оподаткування та подолання кризових явищ. Успіх економічної стабілізації значною мірою залежить від створення оптимальних форм оподаткування як для платників податків, так і для держави.

Підводячи підсумки, можна зазначити, що реформування економіки України в цілому та її податкової системи зокрема є складовою частиною глибоких соціально-економічних перетворень у державі.

Враховуючи досвід проведення податкових реформ у  розвинених країнах, можна запропонувати такі заходи удосконалення податкової системи України:

1. Основним податковим платежам необхідно надати більшої еластичності в плані диференціації ставок податків, скорочення пільгового оподаткування, гармонізації податків на споживання з податками на особисті доходи і прибутки підприємств.

2. Кардинальних змін заслуговує чинний в Україні порядок справляння податків на споживання; тут йдеться передусім про податок на додану  вартість, із якого майже 50% платників мають пільги, що деформує вартісні пропорції в доходах громадян і може мати негативні соціальні наслідки. На мою думку, необхідно скоротити число пільгових категорій з одночасним зниженням ставки податку на додану вартість.

3. Податок на прибуток підприємств недостатньою мірою виконує регулятивні функції, для їх підвищення необхідно диференціювати ставки залежно від розміру отриманого підприємством прибутку, маючи на увазі, що ступінь диференціації не повинен бути надто великим.

4. З огляду на світовий досвід потребує вдосконалення амортизаційна політика в Україні: передбачене законодавством оподаткування  капітального  доходу від індексації вартості основних фондів, недостатньо диференційована шкала норм прискореної амортизації для основних фондів третьої групи, застосування понижувального коефіцієнту амортизаційних відрахувань, спроби узаконити перерахування до бюджету частини амортизації  -  все  це значно гальмує реальні інвестиції.

5. Потребує також удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб.

6. Досвід розвинених країн переконує, що пільги найчастіше надаються на умовах податкового кредиту. Виходячи з цього можна запропонувати впорядкування податкових пільг в Україні: пільги не повинні бути особистими (надаватися окремим платникам), вони повинні мати цільовий характер. Суми, отримані підприємствами від відрахувань із податкової бази, а також зменшення податкового зобов'язання мають розглядатися як субсидії і використовуватися на законодавчо встановлені цілі.

Становлення економіки ринкового типу в Україні диктує нові засади взаємовідносин між платниками податків та державою щодо наявності чіткого механізму справляння податків та притягнення платників до відповідальності за порушення норм податкового законодавства. З урахуванням цього в Україні є нагальна потреба розробити сучасні підходи до формування фіскального потенціалу, у тому числі теоретичні і практичні, а також впроваджувати нові засоби автоматизації у практику оподаткування.

Взаємозв'язок між фіскальною та економічною ефективністю податку, вплив різних факторів вимагають дуже обережного, виваженого ставлення управлінців при розробці механізмів справляння податків в побудові податкової системи.

Література:

•1.     Бех Г.В. Правовое регулирование косвенных налогов в Украине: Монография / Под ред. проф. Н.П. Кучерявенко. - Харьков: Легас, 2003. - 128 с.

•2.     Бюджетний менеджмент: Підручник/ В.Федосов, В.Опарін, Л.Сафонова та ін..; За заг. ред. В.Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.

•3.      Загорський В. Податки для конкурентоспроможної економіки // Дзеркало тижня. - 2006. - №17. - С. 82-84.

•4.      Золотько І.А. Податкова система: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 204 с.

•5.     Іголкін І.В. Податкова реформа як об'єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету //Фінанси України. - 2005. - №8. - С. 19-24.

•6.     Ковальчук К., Рева Т. Функція податків та їх реалізація в податковій системі України // Вища школа. - 2008. - №10. - С. 70-83.

•7.     Лютий І.О., Дрига А.Б., Петренко М.О. Податки на споживання в економіці України. - К.: Знання, 2004. - 316 с.

•8.     Налогообложение: теории, проблемы, решения / В.П.Вишневский, А.С.Веткин, Е.Н.Вишневская и др.; под общ. ред. В.П.Вишневского. - Донецк: ДонНТУ, ИЭП НАН Украины, 2006. - 504 с.

•9.     Система податкових пільг в Україні у контексті європейського досвіду / Соколовська А.М., Єфименко Т.І., Луніна І.О. та ін. - К.: НДФІ, 2006. - 320 с.

 

e-mail: nastushka5555@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>