XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Нікітенко В.О. ГЕОПОЛІТИЧНІ ВИМІРИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Нікітенко Віталіна Олександрівна
Запорізька державна інженерна академія

ГЕОПОЛІТИЧНІ ВИМІРИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Важливість усвідомлення територіальної здатності на саморозвиток, трансформації та необхідні вдосконалення є безперечною умовою успішного існування того чи іншого територіального утворення.
С.Бабурін вважає, що “Над закономірностями розвитку території замислюються дуже мало та тільки ті особи, що уособлюють практику державної діяльності (президенти, міністри, депутати), а і вчені – державотворці, економісти, філософи. Між тим історія цивілізації і держав в її класичні інтерпретації є сплав розвитку етносів та розвитку територій [1, 34].
Якщо удатися до аналізу класичної територіальної організації суспільства, то можна виділити чотири аспекти:
- сімейна територія (розселення первісної сім'ї);
- територіальна громада ( територія колективного землеробства, мисливства, рибальства, соціального виробництва);
- державна територіальна організація;
- недержавна організація (такі організації, як ООН, НАТО).
За видами правових режимів, що здійснюються на певній термінології, держави можна розділити на три види, а саме:
- державна територія;
- територія із змішаним режимом;
- територія із міжнародним режимом.
Величезна кількість підходів до територіальної класифікації свідчить не лише про багатогранність територіальних устроїв, а й про їх суперечливість. Необхідно зазначити декілька із них. М Ушаков виділяє земний і космічний простір, розділяючи перший, із точки зору юридичного статусу на дві великі категорії: простір, який складає територію держав і кожного з них окремо, і простір, який знаходиться поза кордонами державних територій [2, 57]. Я.Броунлі, британський правознавець, виділяє чотири різновиди територій, серед яких:
- територіальний сувернитет;
- територія на яку не розповсюджується сувернитет будь-якої держави або групи держав і котра має свій власний статус;
- територія, котра нікому не належить (res nullius);
- території, які належать всім (res communis) [1, 73].
Необхідно зробити деякі пояснення та уточнення виходячи із зазначених характеристик. Щодо територій, що нікому не належать , то Я.Броунлі вважав їх явищем тимчасовим, оскільки вони складаються з тих самих елементів, що й державні території, і лише питання часу, коли вони підпадуть під юрисдикцію якоїсь держави.
Аналіз існуючих характеристик державних територій, дослідження сучасних політичних режимів, які, як було зазначено раніше, мають безпосереднє відношення і тісний зв'язок, дозволяють виділити п'ять видів територій із урахуванням моменту сьогодення, а саме:
- державна територія;
- міжнародна територія;
- територія із змішаним режимом;
- територія із перехідним режимом;
- адміністративна територія як частина державної.
Перші чотири територіальні різновиди пов'язані із їх правовим режимом в міждержавних відносинах, а останній відображає конституційну позицію у внутрішньому (національному) праві [2, 134].
Задля цілісного розуміння питання про державну територію, як об'єкт геополітичного виміру необхідно детально проаналізувати кожну одиницю. Таким чином, державна територія, це та, що належить певній державі і на якій здійснюється її виключна влада.
До складу державної території входить сухопутна територія, що являє собою всю сушу в межах державних кордонів, водна територія, що обіймає внутрішні води, та територіальні моря, повітряний простір, що знаходиться над суходільною та водяною територією та над територіальним морем. Необхідно зазначити, що надра, які розташовані на сухопутній території та під водяною територією держави належать також виключно до її території.
Цікавим є питання про належність флори і фауни до певної державної території. Якщо розглядати територію як географічне середовище, то логічно включати до її складу флору та фауну, природні багатства, що знаходяться в земних надрах. Багато хто із політологів та юристів – міжнародників відносять всі ці складові до поняття державної території. Серед таких вчених А.Н. Таламаєв та Б.М. Кліменко, який пропонує застосувати до фауни інститут міжнародно–правової власності та розглядати тваринний світ як міжнародно-правову власність певної держави – суб'єкта міжнародного права [3, 160].
Щодо міжнародного територіального простору, то це територія, на яку не розповсюджується суверенітет ніякої держави. Виходячи із зазначеної тези, міжнародними територіями вважають відкриті моря, повітряний простір над відкритим морем, дно морів та океанів поза нацюриздикцією, космічний простір, що включає в себе Луну та інші небесні тіла, Антарктику. Аналізуючи території із змішаним режимом необхідно зазначити, що це ті, які не входять до складу державних територій. Але в цей самий час певні держави мають на такі недержавні території суверенні права.
Література:
1.Международное право: Учебник/Отв. ред. Ю.М.Колосов, В.И.Кузнецов, М.: Международные отношения, 1994
2.Ушаков Н.А. Международное право: основные термины и понятия: Учебное пособие, М.: ИГП РАН, 1996
3. Клименко Б.М. Государственная территория. Вопросы теории и практики, М.: Международные отношения, 2003
e-mail: vitalina2006@ukr.net


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>