XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Ніконов А.В. ПРОБЛЕМАТИКА ІНВЕСТУВАННЯ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ

Ніконов А.В., здобувач

Черкаський державний технологічний університет

ПРОБЛЕМАТИКА ІНВЕСТУВАННЯ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ

Для підтримки і розвитку нафтогазового комплексу державі слід вирішити наступні задачі: удосконалення методів державного регулювання економіки; створення сприятливого інвестиційного клімату; розробка гнучкої законодавчої бази; підтримка стабільності політичного режиму.

За допомогою відрегульованої системи податків, норм прискореної амортизації й її індексації, обґрунтованої облікової ставки банківського відсотку, а також бюджетних субсидій деяким галузям національного господарства держава може впливати на інвестиційний процес.

З переходом до регульованих ринкових відносин відбуваються зміни і в структурі джерел фінансування капітальних вкладень. Протягом останніх років поширення набув метод самофінансування інвестиційних витрат.

Процес акціонування і приватизації як один з методів інвестування має важливе значення для підвищення ефективності функціонування нафтогазового комплексу України.

З врахуванням вищевикладеного можна сформулювати наступні особливості методів інвестування в галузі: а) високий рівень відсотку на кредит робить кредитування невигідним для галузі; б) у зв'язку зі змінами в організаційних формах нафтогазодобувні підприємства мають можливість перерозподіляти фінансові ресурси усередині компанії; в) крім традиційних методів інвестування підприємства галузі використовують для залучення на взаємовигідній основі не тільки ресурси населення і українських комерційних структур, але і вкладення з боку іноземних інвесторів; г) набуває розвитку конкурсна система розміщення державних інвестиційних ресурсів; д) програма стимулювання вітчизняних та іноземних інвесторів в економіку України під державні гарантії і страхування дозволяє збільшити обсяги майбутніх інвестицій; е) розширюється практика залучення іноземних інвесторів через аукціони; є) одним з напрямків співробітництва з Україною є спільне освоєння нових родовищ іноземними компаніями - переможців конкурсів (тендерів) на право їх розробки; ж) фінансовий лізинг як одна з форм ресурсозбереження являє інтерес для підприємств галузі; з) процес акціонування і приватизації як один з методів інвестування має важливе значення для підвищення ефективності нафтогазового комплексу України [1, с. 100].

Сучасний розвиток нафтовидобувної галузі України відбувається в умовах постійного впливу адміністративно-господарського і ринкового механізмів.

Доцільно виділити основні проблеми розвитку нафтогазової промисловості. На нашу думку, до останніх слід віднести: проблема ефективної диверсифікації газо- та нафтопостачання в Україні; скорочення обсягу загального видобування нафти і газу в Україні; розвиток і підтримання працездатності газо- та нафтотранспортної системи України; необхідність загального скорочення споживання природного газу в Україні; створення сприятливого інвестиційного клімату в галузі; неповна завантаженість вітчизняних нафтопереробних заводів (НПЗ); криза неплатежів, особливо в газовому секторі.

Однобічне використання ринкового механізму в нафтовидобувній галузі проявляється в прагненні сучасних надрокористувачів одержувати максимально можливу вигоду від використання природних ресурсів, ігноруючи при цьому інтереси населення територій, на яких розташовані нафтовидобувні підприємства. За останні десять років істотно погіршилося використання фонду свердловин. Проблеми, що нагромадилися в нафтовидобувній галузі за останній період, були враховані при розробці програм, які визначають пріоритети довгострокової енергетичної політики України, серед яких: Національна енергетична програма України до 2010 року (196/96-ВР), Концепція національної безпеки України (3/97-ВР), Комплексна державна програма енергозбереження (148-97-п), інші програми [2].

У якості концепцій стратегічного розвитку нафтогазового комплексу України було прийнято наступні: а) стабільне, безперебійне й економічно ефективне задоволення внутрішнього й зовнішнього попиту на нафту та продукти її переробки; б) забезпечення стабільно високих надходжень до консолідованого бюджету; в) забезпечення політичних інтересів України на світовій арені; г) формування стійкого платоспроможного попиту на продукцію супутніх галузей економіки (обробної промисловості, сфери послуг, транспорту тощо).

Для здійснення виділених напрямів, поряд із забезпеченням розширеного відтворення сировинної бази нафтовидобувної промисловості, ресурсо- та енергозбереження, одним із завдань є збільшення видобутку нафти. З кожним роком зростає складність робіт при розвідуванні вуглеводнів, бурінні свердловин та видобуванні нафти і газу [3, с. 69-70].

Враховуючи складність та високу вартість нафтогазового обладнання та постійні зміни і ускладнення умов робіт при видобутку нафти і газу, важливе значення в роботі нафтогазових підприємств відіграють науково-дослідні та експериментально-конструкторські роботи.

Література:

1. Краснюк М. Т. Досвід та проблеми іноземного інвестування у нафтогазовий комплекс України / М. Т. Краснюк // Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції „Теорія управління: стан та перспективи"- К.: КНЕУ, НТУУ „КПІ". - 2000. - С. 100

2. http://www.gska2.rada.gov.ua/

3.  Крюков В. А. Кто в „нефтяном доме" хозяин? / В. А. Крюков // Эко. - 2002. - № 2. - С. 69-75.

 

e-mail: irynamyndra@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>