XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Носенко Д.К. ІНФЛЯЦІЙНЕ ТАРГЕТУВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Носенко Д.К.

Запорізький національний технічний університет

ІНФЛЯЦІЙНЕ ТАРГЕТУВАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕХАНІЗМ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

На сучасному етапі однією з найбільших проблем економічно розвинутих країн є інфляція. Не минуло це питання і Україну, де воно постає дуже гостро і потребує вирішення, особливо в умовах світової фінансової кризи. В економіці спостерігається зростання цін, відбувається знецінювання заощаджень, відтік капіталу в іноземні активи та нерухомість. Інфляція негативно впливає на темпи економічного зростання, її високий рівень робить неможливим довгострокове планування. Тому уряд кожної з країн намагається зупинити або сповільнити темпи інфляції, застосовуючи при цьому різні методи грошово-кредитної політики, одним з яких є інфляційне таргетування.

У рамках даної проблематики проводилися дослідження з питань грошово-кредитної політики Н.М. Гелухового, А.І. Пелех, методичних та методологічних розробок з проблем запровадження режиму В. Міщенко. Серед зарубіжних вчених, які досліджували режим інфляційного таргетування можна виділити N. Batini, D. Laxton, K. Fregert, L. Jonung, А. Levin, F. Natalucci, J. Piger. У цій статті розглянуті загальні характеристики режиму інфляційного таргетування та виявлені проблеми і необхідні кроки, які необхідно зробити, щоб запровадити цей режим в Україні.

Інфляційне таргетування - це інструмент економічної політики держави, який дає змогу підвищити ефективність такої політики задля досягнення визначених цілей щодо низької і стабільної інфляції та прийнятних темпів економічного зростання. Цей інструмент не розглядається як панацея від високої інфляції, а обирається задля поліпшення якості економічної політики при проведенні необхідних реформ в фінансових, соціальних та економічних сферах.

Хоча інфляційне таргетування відносно нова форма у системі державного  регулювання економіки, практика країн з розвиненими ринковими відносинами вже сьогодні призвела до виникнення його окремих різновидів, таких як: повне, приховане та експериментальне інфляційне таргетування [3].

Серед основних характеристик, які сприяють ефективності інфляційного таргетування як механізму монетарної політики, слід зазначити, що даний режим передбачає більшу свободу й гнучкість дій Національного банку, забезпечує високий рівень довіри з боку населення до його політики. У випадку застосування проміжних цільових орієнтирів за обмінним курсом або грошовій масі підприємства мають можливість проконтролювати їх виконання та виходячи з цього зробити висновку про поточний стан монетарної політики. Це дозволяє Національному банку стабілізувати інфляційні очікування, які здійснюють суттєвий вплив на результати монетарної політики.

Станом на 01.09.2008 р., за даними Міжнародного валютного фонду, інфляційне таргетування застосовують 23 країни, серед яких: Велика Британія, Канада, Швеція, Іспанія, Чехія, Польща, Південна Корея, Норвегія тощо [1].

  Таким чином, на основі загальних характеристик інфляційного таргетування, які склалися в розвинених країнах світу, можна дійти висновків, що впровадження даного режиму потребувало дотримання низьких темпів інфляції (не більше 10%), досягнення операційної гнучкості, та головне, що треба відокремити - не ставило перед режимом завдання пригнічення цього процесу, а представляло забезпечення порядку грошово-кредитного регулювання, направляючим вектором якого стали цінові показники, а не монетарні.

Що стосується нашої держави, то Україна на сьогоднішній день виглядає слабо підготовленою для переходу на режим інфляційного таргетування. Для того, щоб перейти на даний режим необхідно вирішити декілька проблем: існування незбалансованої фіскальної політики та фактичної прив'язки обмінного курсу до долара США і, як наслідок, високий рівень доларизації економіки (22,7% за станом на 1 жовтня 2008 року). Має місце і низький рівень лібералізації валютного курсу, фондового ринку та наявність негативного торгового сальдо і посилення залежності від потоків іноземних інвестицій.

Виходячи з цих проблем необхідно здійснити ряд кроків спрямованих на політичну та макроекономічну стабілізацію, а також повинні бути розширені фінансові ринки, що потребує зусиль всіх гілок влади, тому що саме відсутність угоди між ними є однією з найбільших проблем не тільки в контексті грошово-кредитної політики, а в загальному вимірі. Отже, гостро стоїть питання стабілізації рівня інфляції, прискорення розвитку фінансового та диверсифікації банківського секторів. В свою чергу міжбанківський ринок повинен стати єдиним та ліквідним. Важливу роль відіграє здатність Національного банку України досягти заявлених цілей щодо інфляції, навіть нехтуючи іншими макроекономічними  індикаторами. Перелік причин, які допускають відхилення повинний бути опублікований заздалегідь. НБУ слід утримуватися від таргетування лінії або траєкторії інших номінальних змінних, наприклад, заробітної плати, номінального обмінного курсу або рівня безробіття. Необхідно також впровадити відповідні монетарні інструменти (дисконтну ставку, операції на відкритому ринку й резервні вимоги) та здійснювати систематичну оцінку минулої, сучасної і, особливо, майбутньої інфляції.

Незважаючи на ці проблеми, Україна вже виконала деякі умови для переходу до режиму інфляційного таргетування: достатній рівень розвитку банківської системи та монетизації економіки, наявність інфраструктури фінансових ринків, зокрема ринку державних паперів, достатній рівень незалежності НБУ.

Враховуючи внутрішню фінансову політику України, перспективу подальшого збільшення темпів інфляції в державі, можна стверджувати, що режим інфляційного таргетування, за умови впровадження його в найближчі 2-3 роки, допоможе зменшити рівень зростання цін, соціальної напруги тощо. Але для цього потрібно проведення цілеспрямованої та виваженої грошово-кредитну політики та взаємодія всіх гілок влади, що базується на провідному іноземному досвіді.

Література:

•1.   Гелухов Н.М., Пелех А.І. Сучасні тенденції розвитку грошово-кредитної  політики України // Економічний Вісник Донбасу. - 2008. -№1. - С. 41-45.

•2.   Міщенко В. Методологічні та методичні проблеми запровадження таргетування інфляції // Вісник Національного банку України. - 2006. - № 5. - С. 38-43.

•3.   Batini N., Laxton D. Under what conditions can inflation targeting be adopted? The experience of emerging markets // Central Bank of Chile Working Papers. - 2006. - № 406, р. 24-31.

 

e-mail: denis879@yandex.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>