XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Оксененко К.П. ПРИНЦИПИ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА

Студентка групи ПМГ-52 Оксененко К.П.                                                

Національний університет ДПС України

  ПРИНЦИПИ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА

         Існування касаційної інстанції без основоположних засад неможливе, оскільки воно надає змогу з'ясувати характерні ознаки господарської юрисдикції, як в цілому так і в окремій стадії перегляду судового рішення.

У теорії права принципи визначаються як основні керівні засади (основні ідеї), що знаходять своє закріплення в нормах відповідної галузі права, які направляють розвиток і функціонування усієї правової системи [3, c. 16]. На думку І.Г.Побірченка принципи господарської юрисдикції, це загальні керівні засади, що визначають характер організації і діяльності органів господарської юрисдикції [4, c. 214-215].

У науці господарсько-процесуального права виділяють наступні групи принципів касаційного провадження: організаційні, які визначають організацію та устрій господарського суду, і функціональні, які визначають діяльність господарського суду [3, c. 215-220]. Однак, існують певні суперечності щодо встановлення другої групи принципів, оскільки до них мають відноситися не усі принципи щодо  діяльності суду, а насамперед - принципи, що стосуються процесуальної діяльності господарського суду (як правило, це: принципи одноособового і колегіального розгляду справи; принцип самостійності судів, незалежності судів і підконтрольності їх лише законові; принцип державної мови судочинства;  принцип гласності й відкритості господарського процесу).

Господарсько-процесуальний кодекс України закріплює принцип гласності, відповідно до якого розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна із сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Законодавством передбачено широке коло підстав для розгляду справ у закритому засіданні. Виправданими підставами можуть бути лише ті, що стосуються державної, комерційної та банківської таємниці, а тому від інших підстав було б варто відмовитися. Але і це коло справ доцільно було б скоротити ,оскільки, підставою для розгляду справи у закритому засіданні може бути державна таємниця, визначена Законом України «Про державну таємницю». Що ж до банківської таємниці, то тут є значні сумніви, адже відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема на письмову вимогу суду або за рішенням суду. Відтак перешкод для проведення відкритого розгляду справи немає [2, c. 428].

Касаційному провадженню в господарському процесі, порівняно з першою та апеляційною інстанціями, притаманний більш закритий рівень процесу. Особливість реалізації принципу гласності в касаційному провадженні полягає, на нашу думку, не лише в  розгляді справи в судовому засіданні, але й доступності судових актів для всезагального ознайомлення. Проблема відкритості сьогодні є досить актуальною, але вона не достатньо реалізується на практиці і не врегульована законодавством.

У касаційному провадженні, як і в інших стадіях господарського судочинства, діє принцип об'єктивної істини, який полягає у тому, що суд повинен приймати рішення у справі після того, як в засіданні будуть встановлені дійсні взаємовідносини сторін і фактичні обставини. Однак у касаційному провадженні встановлення об'єктивної істини обмежене тим, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були визначені в оскаржуваному судовому акті [1, c. 245]. Крім того, в касаційному провадженні істина по господарському спору найбільш чітко виражає свою подвійну природу. Відносно фактичних обставин спору вона проявляється з формальної сторони, а відносно прийнятого по спору судового рішення, на яке подана скарга, - як істина об'єктивна. Доцільно вказати на таку неоднорідну сутність судової істини, зазначивши, що її неможливо віднести в чистому вигляді ні до формальної, ні до об'єктивної. Це завжди складна сукупність різних елементів.

Отже, в касаційному провадженні у звуженому форматі, проявляється дія принципів господарського процесуального права (принципів гласності, змагальності, рівноправності), що призводить до неоднакового, суперечливого розуміння та використання їх. Зазначена проблема потребує подальшого дослідження й вдосконалення.

Література:

1. Господарський процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. 2-е вид., допов. та перероб.-Харків: Консум, 2002.-302с.

2. Відомості Верховної Ради України. -1999, N 49, ст.428

 3. Алексеев С.С. Общая теория права. -М., 1982. -Т. 2. - с. 16.

 4. Побирченко И.Г. Хозяйственная юрисдикция. -К., 1973. -С. 214-215.

5. Притика Д.М., Тітов М.І., Щербина В.С. та ін. Арбітражний процес: Навчальний посібник. -Харків: Консум, 1999.

 

e-mail: katjuha290688@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>