XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Олексієнко Я.І., Ведмедюк А.Д. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ

Олексієнко Ярослав Іванович, Ведмедюк Артем Дмитрович

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я МОЛОДІ

Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується зростанням захворювань, різким зниженням працездатності організму людини, особливо дітей та молоді. Слід відзначити, що  кількість випускників шкіл, які є практично здоровими, за даними літератури, становить від 5 до 15% (Г. А. Апанасенко, І. Д. Бех, М. С. Гончаренко, В. М. Оржеховська та ін.). При цьому здоров'я школярів має стійку тенденцію до погіршення. Вищі ж навчальні заклади практично здоровими залишають лише близько 5% студентів-спеціалістів. А сучасний фахівець повинен відрізнятися не тільки високим рівнем професійної підготовки, але й міцним здоров'ям. Адже здоров'я - одна з головних умов фізичного, духовного й статевого розвитку юнаків і дівчат, досягнення успіху в дорослому житті, реалізації здібностей і талантів. Тому саме фізична культура стає найважливішим фактором забезпечення високого функціонального та фізичного стану організму, оптимальної розумової працездатності та сприяє формуванню важливих особистісних якостей.

З кожним роком в Україні все більш актуальною стає проблема не лише фізичного, а й психічного здоров'я молоді. Це підтверджується значним збільшенням кількості школярів та студентів, які відчувають труднощі у навчанні. Зафіксовано близько 40% дітей та молоді із нервово-психічними відхиленнями. Посилюються негативні емоційні реакції - невдоволення, холодність, байдужість, черствість, негативні тенденції у функціонуванні вищих психічних функцій; проявляється нездатність стримувати емоції та ворожість по відношенню як до однолітків, так і до дорослих.

Причини зростання захворюваності учнів і студентів необхідно шукати  в системі освіти, у виявленні тих факторів навчальної діяльності, які призводять до перенапруження нервової системи й не створюють належних умов для задоволення потреб учнівської та студентської молоді у самопізнанні, самовдосконаленні й самореалізації.

З медико-педагогічних позицій актуальність проблеми полягає в тому, що близько 30% неуспішності студентів пов'язують з відхиленнями у психічному здоров'ї молоді. Таким чином, проблема психічного здоров'я є гострою не лише з соціально-гігієнічних, але й з педагогічних міркувань. Адже психічний стан - найважливіший компонент у навчанні та його успішності. Наведене зумовлює настійну потребу пошуку причин, що призводять до високого рівня патологічної ураженості психічної сфери молоді ще з шкільного віку. Сьогодні це найактуальніше завдання як медичної служби, так і закладів освіти.

Провідні позиції у формуванні психічних захворювань займають стреси, які у свою чергу породжують неврози. Медико-біологічні науки виділяють дві основні групи причин неврозів: біологічні та соціально-педагогічні. Останні зумовлені трьома категоріями факторів [2]: 1) неправильна організація праці студентів у ВНЗ; 2) невідповідність навчального навантаження віковим та індивідуальним особливостям студентів; 3) ігнорування в навчальному процесі вимог гігієнічної науки і практики.

Стрес можуть викликати переводи студентів з одного колективу до іншого, перенесені важкі інфекційні захворювання, черепно-мозкові травми, функціональний стан психіки з точки зору впливу на неї таких чинників, як нездатність в освоєнні нового матеріалу, навчального навантаження, неадекватне (негативне) ставлення викладача, прояви з його боку волюнтаризму та несправедливості до окремих студентів, стан загаль­ного здоров'я, розповсюдження серед студентів шкідливих звичок, порушення режиму життєдіяльності, важкі  соціально-побутові умови сім'ї та її соціально-психологічний мікроклімат, ставлення сім'ї та закладів освіти до здоров'я тощо.

Найбільш високе емоційне напруження у студентів спостерігається під час заліків та іспитів. При вивченні деяких фізіологічних показників під час екзаменаційної сесії, виявилося, що до її закінчення, фізична працездатність знижується на 10-15%, маса тіла зменшується на 2-3 кг. Сила правої кисті стає менше на 2 кг, лівої - на 4,7 кг. Частота пульсу стандартного навантаження з присіданнями не повертається до норми протягом 5 хвилин. Артеріальний тиск у середньому підвищується на 6 мм рт. ст. Отримані дані свідчать про погіршення функціонального стану студентів після іспитів [3].

Безпосередньо під час самих іспитів, у зв`язку з нервово-емоційним порушенням, відзначається різке збільшення частоти серцевих скорочень і зміни в електрокардіограмі, що свідчить про погіршення роботи серця. Під час тривалої розумової роботи через поступове виснаження енергії нервових клітин знижується і розумова працездатність (погіршується увага, пам'ять, мислення). Невеликий комплекс фізичних вправ успішно допомагає відновити розумову працездатність. Виконання фізкультурних пауз підсилює обмін речовин, активізує діяльність серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, тобто носить оздоровчий ефект. Дуже важливо також, що імпульсація з рецепторів м'язів, сухожиль, суглобів, яка різко підсилюється під час виконання фізичних вправ, допомагає відновленню оптимального тонусу кори великих півкуль мозку. Це і забезпечує поліпшення розумової працездатності. У студентів, що займаються фізичними вправами, організм під час емоційних стресів і розумових перенавантажень функціонує більш ощадливо і ефективно.

Вчені-гігієністи та фізіологи дійшли висновку про необхідність врахування при розробці розкладів занять таких важливих компонентів: складність навчальних предметів, їхнє чергування в конкретному дні тижня, чергування важких і легких занять, оптимальний підхід до співвідношень щодо місяців, півріч, канікул, врахування біоритмологічних особливостей організму щодо раціональної організації усього навчального дня. Гігієністи рекомендують складати розклад, виходячи з денного та недільного навантаження і рівня працездатності, тобто: найнижча - у понеділок, п'ятницю, найвища - в середині тижня. Слід чергувати складні та легкі дисципліни і протягом дня, ставлячи зранку найлегші. Як бачимо, є певні резерви щодо гігієнічної оптимізації навчального процесу в плані режиму життєдіяльності. Ці резерви можуть підвищити якість та ефективність навчання, з одного боку, та сприяти охороні психічного здоров'я молоді з іншого.

Наші дослідження цього питання свідчать про наявність грубих порушень гігієнічних норм, рекомендацій та вимог у складанні розкладу занять в університеті, що призводить до розумової втоми або й перевтоми студентів (зниження успішності, порушення сну, втрата апетиту, різке і тривале зниження розумової й фізичної працездатності, розлади нервово-психічної сфери, стійкі зміни в регуляції вегетативних функцій, зниження опірності організму до несприятливих факторів та патогенних мікроорганізмів тощо).

Вивчення режиму дня студентів показало, що лише 22% з них у деякій мірі дотримуються режиму навчання і відпочинку. Проте більша частина студентів не вміє раціонально планувати свою щоденну діяльність, що негативно позначається на їхньому навчанні та здоров'ї. Так за матеріалами анкетних опитувань студентів 1-2 курсів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького встановлено, що деякі з них мають проблеми у сім'ї - 27%; незадоволені своїм життям - 32%; навчанням - 17%; надмірно збудливі - 24%; не практикують психофізичну регуляцію організму - 96%; у режимі дня не виділяється достатньо часу на прогулянки і заняття фізичними вправами - близько 80%; понад 35% студентів систематично не досипають понад 2 години на добу; регулярно снідають, обідають і вечеряють лише 49% студентів.

В більшості випадків основною причиною ведення нездорового способу життя, на нашу думку, є недостатній рівень у студентів відповідних знань; відсутність у школі та ВНЗ системи роботи з виховання в учнів і студентів цінностей здорового способу життя (ЗСЖ); неправильна організація окремих моментів режиму дня, головним чином приготування домашніх завдань і проведення вільного часу. Частою причиною недосипань студентів є також надмірний перегляд пізніх телепередач, захоплення комп'ютерними іграми, проведення часу у соціальних мережах Інтернет, що перевтомлює центральну нервову систему, органи зору та слуху. Всі ці чинники викликають у студентів  певною мірою стресові стани.  Не сприяє формуванню у студентів цінностей ЗСЖ і зміст навчальних дисциплін, у тому числі й з фізичного виховання. У змісті більшості предметів відсутня диференціація навчання, в процесі їхнього викладання ігнорується стан здоров'я студентів, не враховуються статеві та вікові особливості студентів; у стосунках "викладач-студент" недостатньо проявляються ціннісні взаємини. Індивідуальна робота зі студентами, як правило, формальна, не використовуються ефективні методи боротьби зі стресом та неврозами, що нерідко призводить до психічних захворювань.

Отже, заняття фізичною культурою та масовим спортом повинні бути складовою частиною способу життя кожної людини і неодмінно мати комплексний характер. Недарма фізична культура людини - це дотримання всіх елементів здорового способу життя: режиму дня, раціонального харчування, фізичного тренування, загартування, особистої та громадської гігієни тощо. А охорона психічного здоров'я молоді має полягати у створенні належних фізіолого-гігієнічних умов для оптимального функціонування стану їхнього організму без надмірної напруги нервової системи та значної, передусім розумової, втоми.

Література:

1. Дудник І.О., Олексієнко Я.І. Раціональна організація навчальної та наукової праці - шлях до покращення їх результатів та зміцнення здоров'я студента // Викладач і студент: перспективи професійного зростання: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Черкаси: Видавництво ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2007. - С. 118-119.

2. Медчук І.К. Охорона психічного здоров'я учнів // Рідна школа. - 1995. -№ 5. - С. 28-29.

3. Мулин Н.В. Оптимизация процесса физического самовоспитания студентов/ Н. В. Мулин , А. П. Скрыпник. - Харьков: ХГАФК, 2002. - 44 с.

e-mail: oleksinko@yandex.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>