XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Олексюк Н.В. МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВІД КОРПОРАТИВНОГО РЕЙДЕРСТВА

Олексюк Наталія Володимирівна

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВІД КОРПОРАТИВНОГО РЕЙДЕРСТВА

Глобалізація фінансових ринків і нові стандарти інформаційної прозорості компаній призвели до виникнення нового виду учасників ринку - рейдерів. За оцінкою інвестиційної компанії Dragon Capital, щорічний обсяг ринку поглинань в Україні, без врахування приватизації, складає приблизно 3 млрд дол США, частка поглинань у цьому показнику - 60-70%. Частина цих поглинань відбувається за допомогою рейдерства [5].

Поглинання підприємства - форма реорганізації, що здійснюється придбанням корпоративних прав фінансово неспроможного підприємства підприємством-санатором. Поглинуте підприємство може або зберегти свій статус юридичної особи і стати дочірнім підприємством цього санатора, або бути приєднаним до підприємства-санатора і стати його структурним підрозділом, утративши при цьому юридичний статус [7].

З 2004 року в Україні діють три нормативних акти, які регулюють діяльність акціонерних товариств. У Господарському кодексі України, ст. ст. 62-72 присвячені питанням створення підприємств, а господарським товариствам - ст. ст. 79-92. У Цивільному кодексі України загальним положенням про діяльність господарських товариств відведено ст. ст. 113 - 118, а спеціальним нормам щодо акціонерних товариств - ст. ст. 152 - 162. Крім того, не втратив чинності Закон України „Про господарські товариства", Закон України «Про акціонерні товариства».

Деяких завдань реорганізації підприємств (диверсифікація, вступ на ринок, одержання доступу до ресурсів, створення концернів, холдингів тощо) можна досягти не лише на основі злиття чи приєднання підприємств, а і в результаті придбання значного пакета корпоративних прав інших суб'єктів господарювання (поглинання). Такого роду операції у фінансовій літературі досить часто об'єднують під поняттям «аквізиція».

Аквізиція (від лат. acquisitio - придбавати, досягати) - це скупка корпоративних прав підприємства, у результаті чого покупець набуває контролю над чистими активами та діяльністю такого підприємства. Придбання може здійснюватися в обмін на передачу активів, прийняття покупцем на себе зобов'язань. Покупцем вважають суб'єкта господарювання, до якого переходить контроль над господарською діяльністю іншого підприємства. В результаті класичної операції аквізиції підприємство - об'єкт поглинання зберігає статус юридичної особи, існуючу правову форму організації бізнесу, однак змінюються суб'єкти контролю над ним, тобто власники, які контролюють підприємство [8].Деякі аспекти поглинання як в Україні, так і за кордоном є предметом дослідження праць А. Анісімова, Т. Білої, С. Гардина, Д. Горячова, С. Іщенко, О. Прохорова, Д. Федоренка та інших.Мета даної роботи визначити методи рейдерів та способи захисту від недружнього поглинання.

Рейдерство - слово і явище для нас новомодне. З англійської це слово перекладається як «напад, захоплення». Рейдерами раніше називали піратів, які в боротьбі за колонії грабували міста. Сьогодні рейдерство - це заволодіння, часом насильницьке, чужим підприємством.

Уточнимо, що «рейдерство» слід відрізняти від поширеного на заході грінмейлу (форма легального корпоративного шантажу). Останній, як правило, використовується дрібним акціонером з метою продажу своїх акцій «мажоритарію» за спекулятивною ціною. Ціль рейдера - заволодіти цілою компанією.

Рейдерство має різні форми, різні методи - залежно від сфери бізнесу, величини об'єкту захоплення тощо. Діють навіть компанії, які професійно використовуються як інструменти рейдерів. Є компанії, які виступають такими з власної ініціативи [5].

Зазвичай вважається, що атака рейдерів може загрожувати лише великим підприємствам чи компаніям проте, є рейдери, цілі яких магазини, автозаправки та ін., захопивши який вони відразу шукають покупця. Також рейдерством можуть займатися відносно незалежні структури (часто відома фінансова або інвестиційна компанія, банк). Вони є професійними рейдерськими організаціями, які можуть мати будь-яку організаційну форму. Їх штат може складати до двох десятків чоловік, кожен з яких займається окремим напрямом: збір і аналіз інформації, розробка і забезпечення юридичного супроводу діяльності рейдера, відділ реалізації проектів, служба безпеки. Існує так зване «олігархічне рейдерство» (як його «охрестили» ЗМІ), за яким стоїть держава [5].

Майже всі спеціалісти в сфері протидії рейдерства радять: рейдерського нападу краще запобігти, ніж у ньому перемогти. Абсолютна більшість поглинань формально базується на помилках акціонерів або менеджменту підприємства при управлінні останнім. При правильному розрахунку захоплення підприємства обходиться дешевше, ніж законна купівля його акцій. Часто те, що ззовні видається як корпоративний конфлікт, звичайний господарський чи трудовий спір, - прояв рейдерської атаки.

Відзначимо, що в зарубіжній практиці незаконного захоплення контролю над підприємством прийнято виділяти три основних інструменти: тендерна пропозиція, боротьба за дорученням, cкупка акцій на фондовому ринку. На Заході рейдерство майже відсутнє. Воно не притаманне країнам, законодавство яких не має істотних прогалин у законодавстві, рівень корупції в яких невисокий.

Українська практика насильницького поглинання істотно відрізняється від закордонної. З одного боку використовується доволі обмежений арсенал правових і фінансових інструментів. З іншого - вітчизняні рейдери пішли власним шляхом, широко й успішно використовуючи технології, що практично не мають аналогів у світовій практиці.

Найбільше широко використовується блокування судом участі в зборах акціонерів власника пакета 50%+1 акція (і більше). Раніше Закон давав дуже багато  підстав для їх блокування - неповідомлення, порушення термінів повідомлення про збори акціонерів, неподання інформації, тощо. Схема дій така: власник дрібного пакета акцій подає позов про порушення своїх прав до суду, вимагаючи в якості забезпечення заборонити проведення зборів акціонерів. А якщо число міноритаріїв досить велике, всі вони діють узгоджено, у власника контрольного пакета мало шансів провести легітимні збори акціонерів [9]. Прийняття змін до закону «Про акціонерні товариства» звузило можливості необгрунтованого блокування роботи підприємства, оскільки загальні збори не можуть початися раніше часу, зазначеного в повідомленні про їх проведення [4, ст. 40], вони проводяться за місцезнаходженням підприємства, у повідомленні акціонерів потрібно ще вказати адресу й кімнату проведення зборів, час початку та закінчення реєстрації акціонерів [4, ст. 35]. В договорі між акціонерами може бути визначена відповідальність акціонерів за блокування проведення загальних зборів [4, ст. 29].

Наступний метод рейдера - ухвалення рішення про додаткову емісію акцій, що розмиває контрольний пакет. При цьому , додаткова емісія  часто використається і як засіб протидії рейдерам (для розмивання придбаного ними пакета). Також вона використовувалася як засіб приватизації, для розмивання контрольного пакета, що перебуває в руках держави [9].

Одним із інструментів захоплення контролю може бути купівля боргів підприємства (найчастіше не значних для підприємства, але таких, що породжують певні права), а також створення штучних боргів з метою доведення до процедури банкрутства чи санації, найчастіше з допомогою власного менеджменту.

Щодо можливостей захисту від поглинання, то приватне акціонерне товариство має вигідніше становище, ніж публічне. Оскільки, при продажу цінних паперів кожен акціонер зобов'язаний спочатку запропонувати їх іншим власникам, для чого необхідно скликати збори акціонерів. Акції ПРАТ у вільний продаж надходять лише після того, як усі інші акціонери компанії офіційно відмовилися від їх придбання [4, ст. 9]. Отже, недружнє поглинання ПРАТ шляхом скуповування акцій значно ускладнюється.

Ефективним способом захисту ПАТ від поглинання може бути виведення його активів у інше підприємство. Зазвичай після виведення активів АТ реорганізовують у ТОВ, а колишні акціонери стають засновниками [5].

Навіть власники дрібних пакетів акцій ( так звані міноритарні акціонері) можуть зіграти дуже суттєву роль у процесі протидії процедурі незаконного поглинання.

Так, міноритарний акціонер може інсценувати перевірку державних органів на підприємстві ( у першу чергу - податкових). Маючи у своєму розпорядженні отримані від нього дані, перевіряльники можуть швидко знайти порушення і застосувати санкції. Міноритарій може звертатися безпосередньо до органів МВС і прокуратури, заявляючи, що менеджмент компанії тими чи іншими діями порушує закон, скажімо, перевищуючи свої повноваження [9].

Також товариство може застосовувати наступні методи захисту від рейдерів, такі як: юридична, фінансова і податкова перевірка факторів ризику, визначення єдиної антикризової стратегії, оптимізація структури управління, залучення дружнього стратегічного інвестора, внесення змін і доповнень в істотні договори щодо наслідків зміни власника/ контролю, компенсаційні виплати у випадку зміни власника, концентрація активів у «захищеній» компанії, реорганізація компанії [5].

Сьогодні, за умов нового закону «Про акціонерні товариства», який з 29 квітня 2009 року набрав чинності, стає неможливим скупити контрольний пакет і нехтувати всіма іншими акціонерами. Передбачається, що той, хто хоче придбати істотну участь в акціонерному товаристві (а це десять і більше відсотків акцій), має письмово, за 30 днів до придбання, сповістити саме товариство, а також Держкомісію з цінних паперів і фондового ринку. Цю інформацію потрібно опублікувати в офіційних друкованих органах [4, ст. 64].

Міноритарії отримали право вимагати у такого «контрольного» акціонера викупити в них акції, що їм належать, за реальною ринковою вартістю. Якщо участь у такому АТ міноритарії більше не вважають для себе прийнятною [4, ст. 68].

Тепер важче буде підтасувати результати голосування, оскільки якщо акціонерне товариство здійснило публічне розміщення акцій або в ньому понад сто акціонерів, то будь-яке голосування щодо порядку денного зборів відбувається виключно бюлетенями. Причому свій бюлетень акціонер має підписати, бо в разі відсутності підпису його визнають недійсним. Форма бюлетеня затверджується спостережною радою за десять днів до зборів, і будь-який бюлетень, що відрізняється від офіційно виготовленого, визнається недійсним [4, ст. 43].

Не обійшли законодавці увагою й популярні останніми роками схеми захоплення ПРАТ за допомогою переважного права купівлі акцій. Перш ніж запропонувати акції на сторону, акціонер, згідно зі старим законом, мав запропонувати їх спершу акціонерам самого АТ. Рейдери обходили це обмеження. Вони провертали вдавану операцію: розраховувалися за акції грішми, однак оформляли договір дарування. Переважне право купівлі тепер не працює лише у двох випадках - передачі акцій у спадок близьким родичам акціонера або отримання акцій юридичною особою-правонаступником [6].

До того ж, тепер Законом передбачений перехід акцій у бездокументарну форму, що знову ж убезпечить АТ від рейдерських атак [4, ст. 20].

Звісно, закон має і недоліки. Це, наприклад, те, що в деяких пунктах не враховано всі варіанти й повороти подій. То що ж буде, якщо акціонерне товариство не переведе акції в бездокументарну форму до вступу в дію норми нового закону? Про які біржі (лише про вітчизняні чи й про зарубіжні) йдеться у вимозі до публічних акціонерних товариств пройти процедуру лістингу? [6].

Закон потребує уточнень і доповнень. Передусім, необхідне чіткіше визначення для всіх акціонерних товариств принципів господарювання, створення, діяльності та ліквідації. Перехід від закритого й відкритого АТ до публічних і приватних призведе лише до плутанини через схожість термінології у нормах Цивільного кодексу. До того ж, було б правильним створити загальноукраїнський офіційний орган масової інформації для публікації відомостей про АТ.

Окрім того, виявляється, закон про АТ має норми, які суперечать чинному законодавству України. Так, наприклад, у Законі України «Про господарські товариства» передбачено, що позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а відповідно до закону - позачергові збори акціонерів скликаються у разі порушення процедури визнання товариства банкрутом. І це попри те, що банкрутство й неплатоспроможність є зовсім різними речами за своїм правовим характером [6].

Прийняття закону про акціонерні товариства - одна з найбільш значущих і давно очікуваних економічних реформ. Дуже важливо, що цей закон не є програмним документом жодної з політичних партій. Він є продуктом спільних зусиль багатьох сторін: уряду, юристів, українських і міжнародних експертів, незалежних організацій і бізнес-асоціацій. Саме такий підхід до розробки законів відповідає кращим демократичним практикам.

Хоча закон і містить недоліки та багато пунктів полегшать роботу АТ і допоможуть почуватися більш захищеними і, звісно ж, захищатися, впевнені експерти. Але, на мою думку, прийняття закону і навіть його доопрацювання не витіснить рейдерство остаточно, оскільки рівень корупції в Україні один з найвищих серед країн Європи, а це вже дає можливість обійти законодавство.

Література:

1. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. - 2003. - N 18, N 19-20, N 21-22, - ст.144.

2. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. - 2003. - N 40-44,  - ст.356.

3. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради. - 1991. - N 49,  - ст.682.

4.Закон України «Про акціонерні товариства» від 06 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради. - 2008.- N 50- 51. - ст. 384.

5. Гордійчук І. Корпоративні пірати ХХІ століття, або як впізнати рейдера. http://vybory.org/articles/337.html

6. Прасол В. Пігулка» від рейдерства. // День. №183 (http://www.day.kiev.ua/254982/ )

7. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. - К.: Знання, 2007. - 1072 с. (http://cyclop.com.ua/content/view/1612/1/1/15/ )

8. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб-ник. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

( http://buklib.net/component/option,com_jbook/Itemid,99999999/catid,142/ )

9. Теоретичні основи та походження інституту недружнього поглинання підприємств. Сучасне становище в Україні. - 2009. http://www.consultants.kiev.ua

e-mail: outlaw2072@gmail.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>