XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Орлова О.П. ФОРМУВАННЯ БАГАТСТВА І РІЗНОМАНІТНОСТІ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Орлова О.П.

Дубенська філія ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

ФОРМУВАННЯ БАГАТСТВА І РІЗНОМАНІТНОСТІ ДІАЛОГІЧНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Культура мовлення взагалі і діалогічного зокрема - це сукупність і система комунікативних якостей мовлення; володіння сукупністю літературних норм на всіх мовних рівнях; вчення про сукупність комунікативних якостей і комунікативних норм мовлення.

Культура мовлення формується багатством і різноманітністю лексико-фразеологічного запасу, досконалим володінням способами поєднання слів і словосполучень у реченні чи в діалогічній репліці, фонетико-інтонаційною виразністю.

Точніше визначення культури мовлення дає М.І.  Ілляш [1], вважаючи, що культура мовлення - це передусім володіння літературними нормами на всіх мовних рівнях, в усній та писемній формі мовлення, уміння користуватися мовно-стилістичними засобами і прийомами з урахуванням умов і мети комунікації, а також упорядкована сукупність нормативних мовленнєвих засобів, вироблених практикою людського спілкування, які оптимально виражають зміст мовлення і задовольняють умови і мету спілкування.

Відзначимо, що однією з найбільш визначальних ознак культури діалогічного мовлення є правильність. Правильний - це такий, який відповідає дійсності, встановленим правилам, нормам, тобто, безпомилковий.

Доповнює правильність багатство (різноманітність) усного діалогічного мовлення. Зупинимося на тлумаченні понять багатство й різноманітність. Вони не є не є абсолютними синонімами. Різноманітність розуміють як властивість за значенням різноманітний, тобто сповнений багатства, неоднорідний за змістом, формою, багатогранний.

Різноманітність і багатство пов'язані як зі словесно-понятійними, так і зі структурно-організаційними ресурсами мови. Та все ж багатство мовлення досягається семантично й стилістично відмінними чи однозначними одиницями, які різняться словотворчими або граматичними ознаками, тобто не повторюються. Тоді як різноманітність - це вираження однієї і тієї ж думки, одного й того ж граматичного значення різними способами та засобами. Вдаючись до лексики, можна сформулювати два оцінні антонімічні критерії: мовлення багате - бідне, мовлення різноманітне - одноманітне. В основі першого критерію - поняття кількості, в основі другого - якості, але ці поняття взаємозалежні [2]. Діалогічне мовлення українців - багата й різноманітне. Індивідуальне ж мовлення кожної особи може бути багатим або бідним, одноманітним або різноманітним.

Багатства і різноманітності може досягнути діалогічне мовлення студентів умов, якщо : 1) засвоїти як активний запас якомога більшу частину загальнонародного словника літературної мови, в який входять лексико-фразеологічні одиниці української мови; 2) виробити навички вмілого, творчого, стилістично обґрунтованого використання різноманітних структур вільних і стійких словосполучень і речень; 3) володіти запасом типових інтонацій, за допомогою яких можна видозмінювати, забарвлювати діалогічне мовлення мовлення; 4) постійно прагнути активної самостійної роботи власного мислення, стимулювати його; 5) впродовж життя за характером своєї практичної діяльності потребувати активізації нових засобів мови; 6) вважати одноманітне мовлення неестетичним, а бідне - неетичним щодо співрозмовника.

Джерелами багатства й різноманітності українського діалогічного мовлення є такі ресурси мови, які склалися мовною практикою всіх попередніх поколінь носіїв цієї мови і які збагачуються з розвитком суспільства, зокрема: лексичні, фразеологічні, словотворчі, граматичні, стилістичні. Відзначимо, що чим рідше в певному діалогічному висловлюванні (мовленнєвому просторі), спрямованому на співрозмовника, повторюються одні й ті ж знаки, комбінації знаків, тим мовлення багатше. Але не можна багатство ототожнювати з кількістю застосованих для передачі певної інформації знаків : головне - інформативна, а не кількіснослівна наповненість тексту (нерідко кількома словами буває сказано більше, аніж довгими деталізованими розповідями).

Лексичне і фразеологічне багатство мовлення формується не лише за словниками. Словники, якими б багатими вони не були, усе ж не цілком охоплюють мову народу, усіх його етнічних, соціальних груп, та й у своєму розвитку мова випереджає словник. Важливо досліджувати мовлення письменників, запозичувати з нього слова, стійкі і вільні словосполучення, крилаті вислови, прислів'я і приказки [3].

Збагачення й урізноманітнення діалогічного мовлення студентів відбувається за допомогою системи вправ, які мають такі завдання :

1. Робота з тлумачним словником: відшукування запропонованих викладачем слів, зачитування їхніх значень, складання словосполучень, речень, діалогічних реплік, діалогічних текстів.

2. Робота з фразеологічним словником, словником фразеологічних антонімів, зі словником іншомовних слів для використання в діалогах студентів.

3. Укладання синонімічних рядів до запропонованих слів, добирання омонімів, антонімів.

4. Побудувати діалогічний текст за поданою фразеологічною одиницею, прислів'ям, приказкою чи крилатим висловом.

5. Пояснити значення запропонованих слів, словосполучень тощо.

 Літратура:

1. Ильяш М.И. Основы культуры речи / М.И. Ильяш. - Киев - Одесса: Главное издательское объединение «Вища школа», 1984. - 188 с.

2. Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред. Н.Д. Бабич. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2005. - 572 с.

3. Палихата Е.Я. Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник для студентів / Е.Я. Палихата. - Київ : Лотос, 2009. - 321 с.

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>