Осіння Н.В. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ П.Я. АРМАШЕВСЬКОГО (кінець Х1Х – початок ХХ ст.)
Осіння Н.В.
Інститут геотехнічної механіки ( м. Дніпропетровськ)
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ П.Я. АРМАШЕВСЬКОГО (кінець Х1Х - початок ХХ ст.)
Після здобуття Україною державної незалежності активізувалися процеси духовного та історичного відродження. Сьогодні, коли інформація відіграє у суспільстві визначну роль, історія й аналіз розвитку бібліографічних ресурсів з геології України мають важливе й актуальне значення.
В фактографічному плані українська галузева бібліографія накопичила певний досвід та джерельний матеріал. Але окремі етапи історії розвитку бібліографії з геології , як складової національної бібліографії України, у вітчизняному бібліографознавстві недостатньо висвітлено. Більшість дослідників лише фрагментально торкалися цього питання. Цінним джерелом для вивчення історії галузевої бібліографії є дослідження І.І. Корнейчука , в яких він проаналізував, систематизував та узагальнив історію української бібліографії дожовтневого періоду. Певний інтерес становлять бібліографічні праці Ф.П. Максименка та Е.Ю. Пеленського. Про завдання вивчення історії бібліографії природознавства, в Україні писала В.С. Пашкова. В публікаціях Н.К. Литвиненко досліджена краєзнавча бібліографія Донбасу. Однак узагальнюючого дослідження щодо становлення та розвитку геологічних бібліографічних ресурсів протягом Х1Х - початку ХХ століття сьогодні немає. Дана публікація має на меті показати основну бібліографічну спадщину П.Я. Армашевського з питань геології України в Х1Х - на початку ХХ століття.
Бібліографічні ресурси з питань геології існують понад 130 років. Вони розвивались під впливом історичних, соціокультурних і економічних умов, що відбувалися в Україні і визначали особливості її розвитку. Розвиток і становлення геологічного бібліографічного ресурсу в Україні у середині Х1Х- на початку ХХ ст. невіддільно пов'язані з розквітом геологічних знань в Київському університеті. В історію української освіти та геологічної науки ввійшли імена відомих геологів: К.М. Феофілактова, П.Я. Армашевського,П.А. Тутковського та інших. П.Я. Армашевський зробив помітний внесок у створення бібліографічних ресурсів з питань геології.
Петро Якович Армашевський (1851-1919) - відомий український геолог-петрограф. З 1873 року працював у Київському університеті, де пройшов шлях від консерватора мінералогічного кабінету до ординарного професора. У 1885-1916 рр. обіймав посаду керівника кафедри мінералогії та петрографії, а в 1917 році став заслуженим професором Київського університету.
Основні напрямки наукової діяльності П.Я. Армашевського стосувались досліджень в галузі літології, мінералогії, історичної геології, регіональної геології, гідрогеології, стратиграфії, петрографії, археології. Вчений один із фундаторів осадочної петрографії. Він встановив палеозойські відклади на Волині, уточнив стратиграфію палеогенових відкладів України, висунув водну гіпотезу походження лесу, активно працював у галузі гідрогеології, детально вивчав київські зсуви, проводив археологічні дослідження.
Наукова спадщина вченого складає понад 50 наукових праць. Це статті у журналах і часописах, виданнях різних товариств. Є монографії, геологічні карти, дисертаційні праці, науково-популярні видання[1,2,3]. Значна частина досліджень П.Я Армашевського надрукована у відомих галузевих виданнях: "Известиях геологического комитета", "Записках Киевского общества естествоиспытателей", "Трудах геологического комитета". Сьогодні праці ученого знаходяться в фондах найбільших бібліотек України ( Київ, Харків, Одеса та ін.) та Росії. Про вченого є інформація і в архівах України.
Важливо відзначити, що майже всі публікації вченого мали детальний огляд літератури та пристатейну чи прикнижкову бібліографію. Це давало певну можливість побачити хід думок дослідника і визначити накопичену базу знань з певної проблеми або окремого питання, а для сьогодення - це історичний факт розвитку геологічних досліджень України. Наведемо приклади. Десять років П.Я. Армашевський проводив літні наукові дослідження в Чернігівській, Полтавській та інших губерніях. Результатом стала дисертація присвячена геологічному нарису Чернігівської губернії, за яку в 1883 році він одержав ступінь магістра мінералогії та геології. В 1903 році вчений захистив докторську дисертацію " Геологічні дослідження в області басейнів Дніпра й Дону". В цих працях зроблено детальний огляд і наведена значна бібліографія з досліджуваних проблем. Більша частина статей і нотаток вченого мала при статейну бібліографію. Це було свідченням великої бібліографічної культури дослідника.
Проведено вибіркове дослідження цитування наукової спадщини П.Я. Армашевського. Сучасники вченого доволі часто наводили цитування його робіт. З плином часу цитування досліджень вченого поступово зменшується, але й ще досі його цитують.
Отже, здійснена спроба стисло представити науковий доробок і дослідити бібліографічний аспект в наукових працях П.Я. Армашевського дала змогу визначити внесок вченого в розвиток бібліографічного ресурсу з питань геології та його бібліографічну культуру.
Література:
1. Армашевский П.Я. Геологический очерк Черниговской губернии//Записки Киевского общества естествоиспытателей.-1887.-Т.7.-Выпуск 7.- С.80-209.
2. Армашевский П.Я. Геологические исследования в области бассейна Днепра и Дона:Общая геологическая карта России. Лист 46//Труды геологического комитета .-1903.-Т.15.-Выпуск 1.
3. Армашевский П.Я. Публичные лекции по геологии и истории Киева. - К., 1897.- 120с.
