Остапенко С. М., керівник Шабельникова Є. А.

Донбаський державний технічний університет

ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПРЯМИХ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ

Анотація. У статті розглянуто питання сутності і методики адміністрування прямих податків. Проаналізовано напрями впливу адміністрування прямих податків на їх фіскальну ефективність в Україні. Встановлено основні недоліки управління процесом справляння прямих податків. Розроблено пропозиції щодо удосконалення адміністрування прямих податків як чинника підвищення їхньої фіскальної ефективності.

Постановка проблеми. Від здатності податкової системи забезпечувати вчасні та в повному обсязі надходження грошових ресурсів до бюджету залежить можливість держави фінансувати необхідні витрати. Тому належна фіскальна ефективність податкової системи є сьогодні умовою національної конкурентоспроможності.

Досвід розробок. Різним аспектам удосконалення адміністрування податкової системи в цілому й окремих податків , а також визначення їхньої фіскальної ефективності присвячували свої праці такі українські вчені: В. Андрущенко [2], В. Мельник [4], А. Крисоватий, Ю. Іванов, А. Соколовська [7] та інші. У той же час недостатньо досліджено вплив податкового адміністрування на загальну фіскальну ефективність (як в цілому податкової системи, так і за окремими податками).

Мета статті - розкрити поняття та сутність адміністрування податків, висвітлення основних аспектів адміністрування прямих податків, виявлення проблем та шляхів їх подолання, а також  розробка рекомендації щодо вдосконалення процедури адміністрування податків у сучасних умовах розвитку.

Досліджуючи адміністрування прямих податків, необхідно спочатку звернутися до визначення базового терміну. Незважаючи на його широке застосування на практиці, перші спроби висвітлення наукової дефініції «адміністрування податків» в Україні були здійснені лише на початку 2000-их років за авторством В.М. Мельника [5]. В одній із публікацій автора: «адміністрування податків - управлінська діяльність органів державної виконавчої влади, що пов'язана з організацією процесу оподаткування, ґрунтується на державних законодавчих і нормативних актах та використовує соціально зумовлені і сприйняті правила» [6]. Серед основних напрямків управлінської діяльності з адміністрування податків В. М. Мельник називає такі: облікова робота (облік платни­ків податків і облік надходження податків); масово-роз'яснювальна й консультативна робота; прогнозно-аналітична робота; конт­рольно-перевірочна робота. При їх реаліза­ції, відповідно, використовуються облікові, соціальні, аналітичні і контрольні технології.

Основним документом, який         сьогодні регулює процес адміністрування податкових зобов'язань в Україні, є Закон №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Метою адміністрування є забезпечення погашення податкових зобов'язань платників шляхом оптимального втручання в їхню господарську діяльність через застосування законодавчо встановлених механізмів і процедур.

У сучасних умовах адміністрування процесів оподаткування є однією з найважливіших складових досягнення ефективного зростання підприємницької активності у всіх сферах економіки. Адміністрування процесів оподаткування має суто економічний зміст та об'єднує за допомогою однієї ідеї комплекс заходів, спрямованих на забезпечення виконання законодавчих та нормативно-правових актів. Сьогодні на шляху ефективного адміністрування в податкової сфері існує ряд проблем, які необхідно враховувати для забезпечення результативності цього процесу. До них можна віднести такі: велику кількість різних податків та зборів; проблеми міжбюджетних відносин; проблеми формування позабюджетних фондів; часті зміни законодавчих та нормативних актів; наявність різноманітних пільг із питань оподаткування; велику кількість ліцензійних видів діяльності; відсутність уніфікації діяльності контролюючих органів; низький рівень інформованості суспільства з питань оподаткування; інші, пов'язані з оподаткуванням, проблеми.

Необхідно зауважити, що невід'ємною складовою адміністрування будь-яких податків (і прямі тут не виключення) є ретроспективний та поточний аналіз над­ходжень, а також прогнозування можливих їх змін за сумою та часом потрапляння до бюд­жету. При цьому застосовуються елементи факторного аналізу (хоч і досить обмежено через недостатню розробленість спеціаль­ної для потреб оподаткування методики та значний обсяг тіньових операцій в економіці, що унеможливлює виокремлення стабільних чинників впливу), прийоми спостережень та експериментів, анкетування та інтерв'ювання, економіко-математичного моделювання, екс­пертних оцінок. Загалом прогнозно-аналітич­на робота має значний практичний результат - розрахунки очікуваних надходжень податків. Робота щодо їх підготовки ведеться спіль­но з Міністерством фінансів. Названі плани справляють надзвичайно потужний вплив на соціально-економічне життя всієї країни, ос­кільки саме на їх основі складаються проекти бюджетів.

Слід також зазначити, що за висновка­ми українських науковців, отриманими на основі аналізу практики, адміністрування податків у нашій країні поки-що має низку недоліків організаційного та методичного характеру, серед яких головними, стосовно також і прямих податків, є:

-  у питаннях облікової роботи - необґрунтований поділ платників з віднесенням  частини з них до "великих"; нагромадження специфічних процедур у зв'язку із забезпе­ченням функціонування пільгових систем оподаткування;

-   у питаннях масово-роз'яснювальної та консультативної роботи - організаційне поєднання підрозділів, відповідальних за даний напрямок, з функціонуванням інших підрозділів податкової служби, у тому числі за напрямком контролю, що не слугує підви­щенню рівня довіри платників та становлен­ню атмосфери партнерства;

-  у питаннях прогнозно-аналітичної ро­боти - недосконалість методики факторного аналізу надходжень та аналізу податкоспроможності суб'єктів господарювання;

-   у питаннях контрольно-перевірочної роботи - надмірний адміністративний тиск на платників через відносно короткі міжперевірочні інтервали (порівняно із практикою розвинених країн).

Однак, варто зазначити, що адміні­стрування податків в Україні є в осно­вному фіскально зорієнтованим. Цьому сприяє очевидне переважання сегмента контрольно-перевірочної роботи, але частка донарахувань за результа­тами перевірок правильності сплати прямих податків у доходах, забезпечуваних ними, є значно меншою, ніж загалом по всіх подат­ках. Це можна пояснити тим, що механізм цих податків, на відміну від універсальних акцизів, не передбачає відшкодувань по масштабних господарських операціях (як то експортні). Звідси менша зацікавленість у їх використанні для проведення незаконних дій з метою отримання бюджетних коштів. Крім того, більшість прямих податків використовуються суспільством триваліший період часу, а відтак їх механізми є більш опробуваними та удосконаленими.

Разом з тим, процес адміністрування прямих податків складний, враховуючи кон­струкцію механізмів основних із них (а саме - прибуткових). Він вимагає значних трудо­вих затрат службовців та, відповідно, фінан­сування на утримання підрозділів служби. У зв'язку з цим необхідно зазначити, що витра­ти на адміністрування податків знижують їх залишкову фіскальну ефективність, а тому зростання таких витрат не є бажаним.

Висновки. Усвідомлення платниками податків необхідності своєчасної та повної сплати податків є однією з умов зміцнення економіки держави і добробуту кожної людини. Тому, створення сприятливого податкового клімату, реального зниження податкового навантаження на платників податків, створення сприятливих умов для добровільної сплати податків, виведення з „тіні" капіталу, набутого незаконним шляхом та забезпечення прозорості відносин між податковими органами та платниками податків є пріоритетним напрямами діяльності податкових органів країни.

Подальше удосконалення адміністрування системи прямого оподаткування слід здійснювати за такими напрямками:

•-         зменшення витрат на адміністрування прями податків;

•-         забезпечення стабільності нормативних вимог до адміністрування прямих податків;

•-         оптимізація системи обліку доходів і витрат суб'єктів підприємництва;

•-         усунення недоліків організаційного та методичного характеру адміністрування прямих податків.

Література:

•1.     Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 10. - С. 44.

•2.     Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. - 2003. - №6. - С. 27-35.

•3.     Межейнікова В. Ф. Аналіз ефективності адміністрування податків у сучасних умовах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nc.ufei.ukrsat.com/Kyrsi%202004/tezi/images_tezi/026.htm

•4.     Мельник В.М., Пенякова Г.Л. Механізм прямого оподаткування у фінансовій теорії // Фінанси України. - 2009. - №5. - С. 66-77.

•5.     Мельник В.М. Проблеми теорії та практики адміністрування податків в Україні // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №5. - С. 40-43.

•6.     Мельник В.М. До питання формування теоретичних засад адміністрування податків // Фінанси України. - 2008. - №9. - С. 3-9.

•7.     Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. К.: Знання-Пресс, 2004. - 454 с.

Залиште коментар!