XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Остраус Ю. М. РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯ’ЗКІВ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА СУХОМЛИНСЬКОГО

Остраус Ю. М.

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯ'ЗКІВ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА СУХОМЛИНСЬКОГО

Ідеї великого українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського були новітніми та прогресивними не тільки для його сучасників, а й на сьогодні залишаються актуальними для діячів освіти. Досить багато проблем сучасної педагогіки було розглянуто в працях Сухомлинського, тому дослідження його педагогічної спадщини продовжується і в наш час.

Сучасні процеси гуманітаризації освіти спрямовані на переорієнтацію з предметно-змістового принципу засвоєння знань на вивчення цілісної картини світу та формування системного мислення. Тому зараз одним з головних завдань вищої школи є створення системних знань основ наук, які отримуються на основі інтеграції гуманітарних і фундаментальних дисциплін. Виконання цього завдання можливе лише за умови практичної реалізації міжпредметних зв'язків.

Розглядаючи міжпредметні зв'язки, слід зазначити, що у науковій педагогічній літературі це поняття висвітлюється неоднозначно. В Українському педагогічному словнику термін «міжпредметні зв'язки» тлумачаться як «взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою» [1].

Дослідники І.Д. Звєрєв, В.М. Максимова, Н.А. Лошкарьова та ін. визначають міжпредметний зв'язок як самостійний дидактичний принцип, що передбачає вивчення навчального матеріалу з урахуванням змісту суміжних дисциплін [1].

М. Фіцула визначає міжпредметні зв'язки як узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти та явища реальної дійсності з різних точок зору, з позицій різних дисциплін. На думку науковця, використання міжпредметних зв'язків під час викладання одного предмету сприяє кращому засвоєнню іншого [6].

Сухомлинський значну увагу приділяв міжпредметним зв'язкам, реалізуючи їх на уроках в Павлиській школі. В педагогічній спадщині Василя Олександровича, в роботах «Павлиська середня школа», «Вчитися вчитися» та «Школа і природа», описуються заняття на природі, які автор називає уроками мислення [3; 4; 5]. На уроках мислення учитель з учнями спостерігають за явищами оточуючого середовища та вивчають їх. Ці заняття поєднують в собі засвоєння основ наук про природу - біологія, зоологія, ботаніка, анатомія і фізіологія людини, географія, фізика, а також розвивають логічне мислення і мовлення. Кожен з уроків мислення має чітку тему і мету, а також передбачає конкретні явища для спостереження. Сухомлинський зазначає, що на таких уроках учитель не повинен занадто навантажувати  учнів інформацією, а зосереджує їх увагу на якомусь одному питанні. Учитель заохочує учнів розглянути це питання з різних сторін, спостерігати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, шукати взаємозв'язки між явищами природи, таким чином об'єднуючи їх знання з кількох предметів. Систему уроків мислення Сухомлинський вважав школою думки, без якої він не уявляє повноцінної ефективної розумової праці, фундаментом творчих розумових сил, що потрібні для опанування нових знань [4].

Ще одним прикладом реалізації міжпредметних зв'язків є пропозиція Сухомлинського поєднати навчання грамоти з малюванням, яку він висловлює у своїй роботі «Серце віддаю дітям» [2]. Коли педагог помітив, що учні чудово запам'ятовували літери після того, як він намалював малюнок та підписав його, Василь Олександрович почав навчати дітей читанню і письму на незвичайних заняттях, які він назвав "подорожі до джерел слова".  Взявши альбоми та олівці, він з учнями ішов на вулицю та малював з ними природу, що їх оточувала. Сухомлинський навчав малюків спостерігати за навколишнім середовищем, помічати і цінувати красу рідного краю, зображувати явища природи. А коли учні підписували свої малюнки, вони вивчали літери та вчилися читати. Тобто Василь Олександрович на одному занятті поєднав читання та письмо, образотворче мистецтво і природознавство. Педагог впевнений в тому, що «процес навчання читання та письма буде легким, якщо грамота стане для дітей яскравим, захоплюючим шматком життя, сповненим яскравими образами, звуками, мелодіями. Те, що дитина повинна запам'ятати, насамперед має бути цікавим. Навчання грамоти треба тісно пов'язувати з малюванням.» [2, с.79]

Отже, Сухомлинський намагався відкривати для дітей світ у всій його повноті і знайомити учнів з новими явищами, показуючи їх взаємозв'язок;  він прагнув сформувати у своїх вихованців цілісні і повноцінні знання основ наук, які були б тісно пов'язані зі знаннями про оточуючий світ і саме життя. Педагог вважав, що для того, щоб це реалізувати, не потрібно створювати штучних бар'єрів, а поєднувати навчання з мисленням, творчістю та спостереженням за природою рідного краю.

Література:

1. Мантула, Т.І. Інтегроване викладання та міжпредметні зв'язки в історичному аспекті та сьогоденні. // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2005. -  №21. - С. 95-99.

2. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. / В.О. Сухомлинський / Вибрані твори в 5-ти т. / Т. 3. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. - К.: Радянська школа, 1977. С. 9-278.

3. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. / В.О. Сухомлинський / Вибрані твори в 5-ти т. / Т. 4. Павлиська середня школа. Розмова з молодим директором школи - К.: Радянська школа, 1977. С. 7-392.

4. Сухомлинський В.О. Школа і природа. / В.О. Сухомлинський / Вибрані твори в 5-ти т. / Т. 5. Статті. - К.: Радянська школа, 1977. С. 536-551.

5. Сухомлинський В.О.Вчитися вчитися. / В.О. Сухомлинський / Вибрані твори в 5-ти т. / Т. 5. Статті. - К.: Радянська школа, 1977. С. 426-436.

6. Фіцула М.М. Педагогіка : [навч. посіб. для студ. вищ. пед. закладів освіти] / М.М. Фіцула. - К. : Академія, 2000. - 544 с.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>