XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Панасюк М.Я. ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ЇХ РЕФОРМУВАННЯ У НАСТУПНОМУ ФІНАНСОВОМУ ПЕРІОДІ

Панасюк Марія Ярославівна

слухач ІІІ курсу НАДУ при Президентові України

ДЖЕРЕЛА НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА  ЇХ РЕФОРМУВАННЯ У НАСТУПНОМУ ФІНАНСОВОМУ ПЕРІОДІ

Європейський Союз - інтеграційне об'єднання, що динамічно розвивається.  Головним фінансовим інструментом європейської інтеграції на сучасному етапі є бюджет ЄС. Автономний бюджет Спільноти базується на її власних фінансових ресурсах і служить передусім для фінансування низки спільних політик.

На сьогодні виділяють три основні категорії власних ресурсів: "традиційні власні ресурси", відрахування від ПДВ, що стягується у державах-членах, частка ВНД держав-членів.

Максимальний об'єм власних ресурсів на період з 2007 по 2013 роки було встановлено на рівні 1,24 % сукупного ВНД держав-членів.

До традиційних власних ресурсів відносяться сільськогосподарські податки, а також цукрові і митні збори. Ці платежі стягуються від імені ЄС державами-членами, за що останні отримують 25% їх загальної суми в якості компенсації витрат по адмініструванню.

Доходи бюджету ЄС від ПДВ являють собою встановлену єдину процентну надбавку до ставки ПДВ в державах-членах. У 2007-2013 рр. вона встановлена на рівні 0,30%. При цьому, база оподаткування не може перевищувати 50% ВНД у державах-членах спільноти.

Запроваджена, як додаткове джерело доходів з метою збалансування доходів і видатків бюджету, тобто, щоб фінансувати частину бюджету, що не покривається будь-якими іншими джерелами доходу, частка ВНД держав-членів на сьогодні складає понад 60%  надходжень бюджету Спільноти і має тенденцію до зростання.

Пропозиції стосовно формування нової чинної системи доходів єдиного бюджету ЄС можна згрупувати у два фундаментальні напрямки: спрощення існуючої системи власних ресурсів та розширення фінансових основ, а саме введення нових ефективних власних ресурсів.

Перший напрямок реформування може бути реалізований шляхом:

•1.                 заміна традиційних власних ресурсів внесками частки ВНД держав-членів;

•2.                 спрощення існуючого методу обчислення ПДВ;

•3.                 повна заміна існуючої системи власних ресурсів внесками частки ВНД, тобто повернення до практики членських внесків.

Без сумніву, кожен з цих напрямків моє певні переваги і підстави для реалізації.

Так, зокрема, обсяг надходжень від традиційних ресурсів бюджету і зараз становить менше 15% доходної частини єдиного бюджету Спільноти. Зі здійсненням подальшого реформування спільної аграрної політики, лібералізацією цін на цукор і сільськогосподарську продукцію та відміною квот на їх виробництво, перелік традиційних власних ресурсів обмежуватиметься митними зборами, таким чином, їх частка та обсяг надходжень в бюджет продовжуватимуть зменшуватися. Однак обмеження доходів єдиного бюджету лише двома джерелами також важко назвати цілком виправданим.

Що стосується ПДВ, то, незважаючи на тривалу роботу по вдосконаленню та уніфікації цього податку, на сьогодні існує велика кількість проблем, пов'язаних з його справлянням та адмініструванням. Система ПДВ Спільноти потребує реформування, однак воно вимагатиме значних зусиль та часу, тому навряд чи варто розраховувати на швидкий позитивний ефект і можливість значного зростання суми надходжень від цього податку вже в наступному фінансовому періоді.

Водночас, на нашу думку, повернення до практики членських внесків викличе посилення суперечок стосовно дисбалансу між обсягом коштів, які направляються в бюджет і фінансуванням з бюджету для окремих країн. Також, в цій ситуації важко вести мову про значне збільшення фінансової бази єдиного бюджету Спільноти, що ставить під сумнів як її подальше розширення,  так і  здатність досягати цілей, визначених в договорах.

Отже, на сьогодні перед ЄС стоїть завдання знайти нові джерела власних ресурсів бюджету.

Що стосується безпосереднього визначення нових джерел надходжень до бюджету Спільноти, то воно передбачає два основні сценарії.

Перший звертається до екологічних податків і, очевидно, має на меті не лише зміцнити фінансову базу бюджету, а й сприяти політиці ЄС в галузі довкілля. Так, пропонується ввести податок на енергоспоживання При чому, під останнім передбачено розуміти використання традиційних джерел енергії, тобто вугілля, газу, нафти або споживання пального для автомобільного транспорту.  Цей податок мали б сплачувати споживачі через постачальників енергії, що передбачає прямий зв'язок між громадянином ЄС та його бюджетом. 

Ще один варіант в рамках цього напрямку - податок на викиди парникових газів.

Звичайно, наведені підходи дозволять створити стабільне і прогнозоване джерело доходів бюджету та сприятимуть захисту навколишнього середовища і розвитку нетрадиційних джерел енергії. Однак, вони будуть несправедливі до промислово розвинутих країн.

Другий сценарій передбачає введення єдиного податку на прибуток корпорацій. Але прогнози свідчать, що він зможе принести не більше половини необхідних бюджетних надходжень. Водночас, це вимагатиме значних зусиль в напрямку гармонізації та мінімум 5 років на впровадження.

Крім наведених вище основних, розглядаються перспективи впровадження специфічних податків на алкоголь та тютюнові вироби, оподаткування послуг комунікацій,  податку на фінансові операції на Європейські фондові біржі, податку на особисті доходи.

На нашу думку всі наведені альтернативи за винятком останньої, навряд чи можуть забезпечити суттєве і стабільне джерело доходів єдиного бюджету.

 Що стосується прибуткового податку з громадян Спільноти, то цей варіант має низку переваг. По-перше цей податок вже існує у всіх державах-членах Європейського Союзу, а отже спрямування частки його надходжень до єдиного бюджету Спільноти вимагатиме незначних витрат фінансових, людських і часових ресурсів. По-друге, за умови збереження близького до існуючого обсягу бюджету ЄС, цей вид податку не значною мірою збільшував би податкове навантаження у державах-членах. І нарешті, важко не погодитися, що особисті податки являють собою один з найбільш прямих і видимих зв'язків між платниками - громадянами - та діями влади. Тому, на додаток до зміцнення механізмів прозорості системи, створення такого ресурсу сприяло б появі відчуття особистої приналежності до Спільноти у кожного її громадянина.

Отже,  маємо констатувати, що Європейський Союз конче потребує істотних змін щодо формування доходної частини єдиного бюджету. Цей процес має відбуватися на основі двох основних пріоритетів: з одного боку, спрощення наявної системи власних ресурсів; з іншого - розширення доходу - введення нових власних ресурсів.

Література:

•1.     В.Посельський Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. - К.: Смолоскип, 2002. - 168с.

•2.     European Commission, 2007, "The European Budget at a Glance", Luxembourg Official Journal of the European Union, 14.06.2006, "Interinstitutional Agreement between the European Parliament, the Council and the Commission on budgetary discipline and sound financial management".

•3.     Reform of the EU Budget. Conference Report.: Brussels, 2006. - 8p. // www.stiftung-marktwirtschaft.de/.

•4.     T.Danell, A.Osthol. The EU Long-term Budget. Reform and New Priorities: ITPS, Swedish Institute For Growth Policy Studies.2008, - 89p.

e-mail: mashindra@yahoo.com


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>