XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Паньків О.Є. ДО ПИТАННЯ ПРО НАУКОВУ ОБРОБКУ ТЕКСТУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Паньків О.Є.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ДО ПИТАННЯ ПРО НАУКОВУ ОБРОБКУ ТЕКСТУ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

     Однією з основних цілей навчання іноземній мові у вищій школі є навчити студента читати тексти зі спеціальності, щоб отримати повноцінну інформацію та вміння обробити її ( анотування, реферування та конспект). По закінченні курсу іноземної мови, студент повинен володіти професійно-орієнтованими навичками та вміннями, всіма видами наукової обробки тексту для самостійної роботи.

     Вивчення текстів повинно сприяти формуванню у студентів вмінь та навичок читання. В процесі навчання розглядається ознайомлювальне, поглиблене та реферативно-перекладацьке читання з підсиленою професійною орієнтацією змісту тексту. Стратегія читання змінюється відповідно до змін задач читання. Отже, один текст може слугувати об'єктом отримання інформації, інший є необхідним для вивчення та подальшого перекладу. Основним на початковому етапі читання є те, щоб показати студенту напрямок, завдяки якому він зможе зрозуміти любий текст, що вивчається  та вивчити основні елементи ознайомлювального, поглибленого, реферативно-перекладацького читання. Студенту необхідно знати, що завдання читання змінюються. На наступному або другому етапі більшого значення набувають види завдань, які безпосередньо мають відношення до інформації, що вивчається. В процесі вивчення текстів зі спеціальності студенти вивчають окремі види читання, виробляючи вміння самостійно змінювати спосіб читання, використовуючи окремі види читання або їх поєднування. При першому ознайомленні з текстом особлива увага надається швидкому охопленню основного змісту тексту, навичкам швидкості читання. Студент повинен уміти самостійно зрозуміти текстову інформацію (не менше 70%).  Успіх першого ознайомлення з текстом, головним чином, залежить від словникового запасу, а також від уміння швидко і вдумливо аналізувати лексику, здогадуватись про значення слів по контексту. Студент повинен набути навичок швидко розуміти загальний зміст прочитаного, а також аналізувати мовні явища для того, щоб повністю «витягти» текстову інформацію.  

     Уміння досить швидко зрозуміти основний зміст тексту є одним з головних напрямків у читанні-ознайомленні. Воно складається з певної швидкості читання, розуміння зв'язку між частинами тексту, що дозволяє сприймати текст як одне ціле. Для покращення володіння мовним матеріалом необхідно узагальнити інформацію, пропонуючи скласти загальний план, передати зміст у формі переказу. Студент повинен сам визначити, що заважає йому зрозуміти зміст тексту, вміти подолати труднощі самостійно, і звертатись за допомогою тільки в окремих випадках. В процесі читання спочатку виконуються завдання, які стосуються ознайомлення з загальним змістом, а потім аналіз тих місць, які є найбільш складними для розуміння змісту всього тексту. Отримана інформація повинна слугувати матеріалом для наступного обговорення. В процесі анотування, реферування іноземною мовою виникає додаткове завдання: навчити передавати зміст прочитаного іноземною мовою. Для цього вивчають зміст тексту, виконують завдання по анотуванню та реферуванню: складають план, виділяють в тексті необхідний мовний матеріал. На останньому етапі добре було б обговорити підготовлені анотації, реферати, переклади. Кожному студенту можна давати індивідуальні текти для перекладу та реферуванню.

     Щодо читання, то існують наступні його види:  оглядове читання, пошукове читання, детальне читання. Вид читання залежить від того, з якою метою його читають. Навчальні посібники пропонують наступні рекомендації щодо стратегії читання:

•· тема тексту: заголовок. підзаголовок, картинки, схеми і т.ін;

•· тип тексту: стаття, вірш, газетна стаття і т.ін;

•· які ключові слова зустрічаються в тексті;

•· цифри та числівники, які часто містять важливу інформацію по змісту тексту;

•· інтернаціоналізми та власні назви;

•· необхідно зрозуміти незнайомі слова за допомогою контексту;

•· які сполучники, сполучникові слова або прийменники з'єднують частини речення, частини тексту між собою;

•· які інші елементи можуть з'єднувати речення;

     Інші джерела називають наступні стратегії розуміння тексту:

•· розпізнавання слів (інтернаціоналізмів, однокорінних слів і т.ін);

•· розпізнавання речень (цифри, шрифт, питання, крапки, активація знайомої граматики);

•·  текст в цілому (вид тексту, виділення основних питань в тексті, розпізнавання та визначення посилання тексту і т. ін);

•· рівень культурного контексту (розпізнання «хибних» друзів перекладу, ассоціограми до ключових понять тексту, які в іноземній та рідній мовах мають різні поняття, порівняння інформації в текстах рідною та іноземною мовами за схожою тематикою);

     Наступним етапом роботи над текстом є оформлення отриманої інформації в зручну, для практичного користування, форму у вигляді перекладів, анотацій, конспектів, рефератів. Суттєвим у анотуванні та реферуванні є максимальне скорочення джерела інформації, зберігаючи його суттєвий зміст. При цьому анотація дає тільки загальну уяву про джерело, перераховує питання першоджерела, не розкриваючи самого змісту цих питань. Реферат, в багатьох випадках, може замінити саме першоджерело, так як показує зміст тексту, основні висновки.

     Перший етап для роботи з конспектом, анотацією та рефератом є загальним для всіх цих видів наукової обробки тексту. Його основним завданням є виділення в тексті основних слів і речень, які ємко відображають тему, мету тексту та його смислові частини. Його етапи: 1) перегляд матеріалу, 2) детальне вивчення тексту, 3) виділення частин тексту з найбільш цінною інформацією. Наступна обробка тексту залежить від її мети та призначення.

     Мета анотації - коротко викласти основний зміст тексту у відповідності до позиції її автора.          

     Структура анотації:

•·        титульні дані (автор, заголовок, рік та місце видання)

•·        постановка питання

•·        коротка аргументація автора

•·        висновки автора

Анотація складається короткими реченнями та опирається на формулювання і терміни автора.

     Реферат може бути результатом обробки інформації одного джерела чи результатом цілеспрямованої обробки за заданою темою декількох джерел.

Структура реферату:

•·        титульні дані

•·        постановка питання (в одному чи декількох джерелах)

•·        аргументи та висновки автора (чи авторів)

•·        оцінка, аргументи, висновки того, хто складав реферат

Мета конспекту - вилучення інформації таким чином, щоб вона могла б бути використана для посилання на матеріал, або для пам'яті при закріпленні чи аналізі матеріалу.

     Переклад є найбільш поширеною формою обробки тексту. Перекласти - означає передати зміст та стилістичні особливості джерела за допомогою іншої мови. Точність перекладу - це основна вимога  до перекладу науково-технічного тексту. Під точністю розуміють стислість, виразність, логічну послідовність, повноту викладення змісту оригіналу та відповідність нормам рідної мови. Існує різниця між поняттями «точний» та «дослівний» переклад.  Буквальний переклад зводиться до механічної заміни слова з рідної мови на слово з іноземної мови, а також до збереження конструкції речення в іноземній мові, що призводить до нонсенсу. Початковий переклад може бути «дослівним», що полегшує розуміння основного тексту. Потім підбираються слова, словосполучення, які чітко передають зміст джерела, встановлюються граматичні зв'язки в реченнях. Якщо зміст перекладеного речення зрозумілий, його редагують, читають разом з попередньою фразою і, побачивши смисловий зв'язок, переходять до наступного речення. У тих випадках, коли поняття двох мов не співпадають, переклад вже не є дослівним. В такому випадку, перекладач застосовує різні перетворення та трансформації. Адекватний переклад - це переклад при якому забезпечується еквівалентність змісту оригіналу та перекладу, тотожність смислових і стилістичних функцій текстів перекладів та оригіналу, коли вибір перекладу проводиться з врахуванням специфіки системи та структури мов, правил поєднування слів, граматичних форм та речень.  

     Читання текстів зі спеціальності іноземною мовою слугує джерелом отримання інформації , а отримані навички та вміння наукової обробки текстів (переклад, конспект, анотування, реферування) роблять можливим застосування іноземних джерел в процесі опанування спеціальності та сприяють професійному самовдосконаленню.

Література:

•1.     Методы автоматического анализа и синтеза текста.-Минск: Вышэйшая школа, 1983.

•2.     Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования.-М.: Едиториал УРСС, 2005.

•3.     Brumfit Ch. Communicative Methodology in Language Teaching. - Cambridge Univ. Press, 1990.

•4.     Папина А.Ф. Текст: его единицы и глобальные категории-М.: Едиториал УРСС, 2002.

•5.     Фоломкина С.К. Обучение чтению текстам на иностранном языке в неязыковом вузе.-М.: Высшая школа, 1987.

e-mail: pankivol@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>