XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пащенко Л.І. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Пащенко Лілія Іванівна

аспірантка кафедри теорії та історії педагогіки

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

В умовах глобальних змін у житті нашої держави і суспільства вища художня школа, звільнившись від пресингу тоталітарного режиму, зазнає певних змін, зокрема, в свободі творчості, гуманітаризації освіти. Сьогоднішній прогрес у всіх сферах культури і мистецтва вимагає докорінного перегляду напрямів розвитку і вимог до мистецької освіти, її життєздатності в сучасному світі.

В Україні за останнє десятиріччя чимало зроблено щодо методики викладання і пропагування естетичних знань. Державною національною програмою "Освіта" (Україна XXI століття) передбачено значне вдосконалення психолого-педагогічної підготовки студентської молоді. До цього часу в художній освіті не приділялося достатньої уваги образно-психологічній стороні виховання, обмежувалися переважно технічною грамотністю образотворчого мистецтва, при цьому ігнорувались індивідуальне самовираження, неповторність авторської особистості, її внутрішній потенціал одухотворення [1, 27].

Сучасна система професійної підготовки майбутніх фахівців образотворчого мистецтва сформувалася в результаті довготривалого і складного творчого процесу, біля витоків її становлення і розвитку стояли А. Многогрішний, К. Сакович, Н. Зубрицький, Г.Левицький, , А.Ланге, Т.Шевченко, Г. Нарбут, Ф. Кричевський, І.Труш, О. Новаківський, О. Кульчицька, О. Сохновська, В. Й.Бокшай та інші.

Особливості формування високого професіоналізму складають вимоги до особистості, що визначають направленість художньої та методичної діяльності, художню та педагогічну позицію та вимоги до знань, умінь та навичок студентів, через які ця система ознак реалізується. Освітньо-професійний рівень випускника художнього факультету вузів визначається системою вимог до інтелектуальних якостей майбутнього фахівця образотворчого мистецтва. Такими інтелектуальними якостями випускника повинні бути: професійне художнє мислення; практично-дійовий розум; професійна спостережливість; оперативна художня пам'ять; кмітливість; гнучкість, рішучість, оригінальність, ясність думки. Модель процесу пізнання-навчання повинна бути спрямована на розвиток наступних інтелектуальних властивостей: довгострокову художню пам'ять, системність, логічність і довідність думки, її глибину, широту; самостійність, критичність мислення в творчій професійній діяльності.

Специфічна система ознак, що характеризує рівень інтелектуального розвитку студента та його ступінь відповідності до вимог рівня професійної майстерності, визначається наступними компонентами: емоційно-вольові якості, професійно-значущі знання, професійно-значущі навички, загально педагогічні, методичні та художні уміння майбутнього фахівця з образотворчого мистецтва [2, 74].

Значну увагу, зусилля в процесі навчання малюнку та живопису необхідно спрямувати на формування і розвиток індивідуально-особисті якості випускника, що зумовлюють рівень професійної майстерності, показниками якої є:

- динаміка емоційно-естетичної сфери діяльності (вразливість, емоційно-естетична збудженість, сила й глибина почуття, емоційна рухливість, емоційно-естетичне відчуття);

- розвиненість моральних якостей ( почуття відповідальності, честі, справедливості, обов'язку, творчого натхнення);

- розвиненість інтелектуальної чутливості ( зацікавленість, почуття  упевненості і сумніву в процесі розумової діяльності, почуття нового, догадок);

- розвиненість естетичного почуття (почуття прекрасного, піднесеного, трагічного, комічного тощо);

- розвиненість художнього почуття (почуття цілісності форм, пластики, композиційної структури зображення, лінії й плями, ритму, руху, динаміки внутрішньої та зовнішньої конструкції, пропорцій, тонових та колірних відношень, графічного та живописного матеріалу тощо);

- вольові якості (цілеспрямованість, направленість, енергійність, активність, ініціативність, самостійність, дисциплінованість тощо);

- динамічні особливості майбутнього фахівця (працелюбність в різних умовах, здібність до переходу з однієї діяльності до другої та переключення одного способу дій на другий).

На заняттях малюнка та живопису, формуються також загальні професійно-значимі знання, навички й уміння. Значну увагу необхідно приділити формуванню загальних знань випускника, що забезпечують уміння планувати, здійснювати процес управління своєю графічною та живописною діяльністю і проводити корекцію та регуляцію системи взаємовпливів.

Література:

•1.     Антонич Б. І. Національне мистецтво: Спроба ідеалістичної системи мистецтва. // Образотворче мистецтво, 1993. - № 3 - 4. - 63 с.

•2.     Никифорова О.И. Исследование психологии художественного творчества. - М., 1972.

 

e-mail: WATER--LILY@MAIL.RU


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>