XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пашивкіна К.В. УПРАВЛІННЯ САМОСТІЙНОЮ ПІЗНАВАЛЬНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ

Пашивкіна К.В.                                                         

Кременчуцький національний університет  імені  Михайла Остроградського

УПРАВЛІННЯ САМОСТІЙНОЮ ПІЗНАВАЛЬНОЮ НАВЧАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ

            Глобалізація відносин України з країнами світу, швидкі темпи виробництва  викликають необхідність готувати фахівців високого рівня, які зможуть самостійно опановувати нові знання й уміння, а також вільно адаптуватися в процесі професійної діяльності.

          Пізнавальна самостійність студентів формується головним чином у процесі їхньої самостійної роботи. Самостійна робота студентів дозволяє вирішити такі завдання: формувати свідомість і зміцнювати знання; удосконалювати вміння і навички, що визначені програмою, відповідно до цільової настанови вищої школи; готувати студентів до активного застосування знань; формувати пізнавальні здібності; виробити потребу підвищувати самоосвітній рівень.

         В основі самостійної роботи студентів розглядають поняття самостійності. Під самостійністю розуміють здатність людини виконати певні дії чи цілий комплекс дій без безпосередньої допомоги, керуючись лише власним досвідом. Ця здатність є основою  самостійної діяльності.

Самостійна навчальна діяльність передбачає високий рівень пізнавальних потреб та активну пізнавальну діяльність студентів. Доцільно розглянути такі види самостійності як змістовна, організаційна та професійна. Під змістовною самостійністю розуміють здатність людини приймати на певному рівні вірні рішення без будь-якої  допомоги. Організаційна самостійність втілюється у вмінні студента організовувати власну самостійну роботу з реалізації прийнятого рішення [2, с. 104]. Вважати дійсною самостійність можливо за умов, коли їй властиві  ці зазначені види.

 Професійна ж самостійність - це здатність орієнтуватися в вимогах зі спеціальності, вміння самостійно планувати, виконувати та контролювати процес самоосвіти. Коли самостійність реалізується в дії, вона стає звичною формою поведінки, що є необхідною якістю майбутнього фахівця [1, с. 56].

Самостійну діяльність студентів можна розглядати в загально дидактичному і методичному аспектах. Перший підхід дає можливість виділити загальне, істотне, другий - розкрити специфіку самостійної роботи студентів як складову структури формування професійної готовності майбутніх інженерів, оскільки формування особистості, здатної самостійно, творчо працювати в нових умовах є метою педагогічного процесу, один із засобів досягнення цієї мети - ефективне управління самостійною пізнавальною діяльністю майбутнього інженера.

Для виконання завдань організації самостійної пізнавальної діяльності студентів слід визначити якими навичками та вміннями повинні володіти майбутні інженери: вмінням швидкого читання наукової літератури, чіткому викладенню думок в усній та письмовій формах; навичками аналізу інформації та закріпленню матеріалу в практичній діяльності; здатністю аналітичного мислення та презентації результатів аналізу; навичками абстрактного аналізу складних систем; вмінням виявляти взаємозв'язок між фактами та явищами; оперування методами категоризації явищ; навичками самостійного навчання; систематизація самостійного мислення; пошук оригінальних, нетривіальних рішень.

Професійна діяльність майбутнього інженера пов'язана з умінням знаходити та аналізувати інформацію з багатьох першоджерел для реалізації рішень, які стосуються проектування та технічного обслуговування сучасного обладнання. Пропонується один з варіантів методики організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх інженерів, яка містить 3 етапи та розробку варіативних завдань для самостійної роботи студентів наступних рівнів: репродуктивні, частково пошукові (проблемні) та творчі. Основними завданнями цієї методики є: формування вмінь поповнювати знання, що спрямовані на самовдосконалення діяльності  яка пов'язана з умінням усвідомлювати мету, формулювати її; формування навичок генералізації знань на основі фундаментальних ідей, понять, теорій, принципів, орієнтація на самореалізацію, самоосвіту; формування надійності професійної діяльності, а саме, емоційної стійкості в умовах браку часу та інформації; формування здатності конструювати образ діяльності, приймати та реалізовувати рішення в складних умовах праці; розвиток стимулів до творчого пошуку.

Першим  етапом самостійної роботи, який варто опанувати студенту є накопичення фактичних знань з обов'язкових за програмою предметів, шляхом вивчення довідкової літератури з метою отримання знань. Цей вид самостійної роботи є обов'язковим, виконання завдань репродуктивного рівня: робота з текстами навчальних посібників, статтями, складання фактичних та фактологічних таблиць, схем та інші.

Другий етап самостійної роботи студентів повинен включати отримання наукової інформації про предмет вивчення через перегляд першоджерел, критичної літератури як рідною мовою так й іноземною. Цей етап є продуктивним за умов, коли студенти мають обмежені можливості засвоєння запрограмованих знань, але необмежені можливості розвитку навичок самостійного рішення практичних завдань. На зазначеному етапі рекомендується  облік кількісних результатів пошуку інформації та оцінювання результатів навчання в умовах свободи вибору джерел інформації та термінів виконання завдань частково-пошукового рівня, для яких вже накопичені необхідні знання на попередньому етапі. Наступний етап самостійної роботи передбачає підготовку до інтерпретації наукового матеріалу: організація виступу на семінарі, підготовка анотацій опрацьованого матеріалу іноземною мовою, реферування першоджерел з іноземної мови на рідну, виконання практичних завдань творчого характеру. Цей вид самостійної роботи - додатковий (за індивідуальним планом), характеризується відповідністю особистим інтересам та здібностям студентів.

 В процесі реалізації знань та умінь студенти мають взаємодіяти, обмінюватися інформацією, що стимулює їх активність й творчість. Умовами організації й функціонування  цілісності процесу формування  готовності студентів до самостійної пізнавальної навчальної діяльності є міжпредметна організація самостійної роботи, мотивація професійного саморозвитку, здійснення міждисциплінарної інтеграції знань технічних й гуманітарних дисциплін з метою формування професійної мобільності майбутнього інженера.                          

 Література:

1. Беспалько В.П. Основы теории  педагогических систем.-Воронеж: изд-во  Воронеж.ун-та,  1977.- 204с.

2. Нагаев В.Н. Методика викладання у вищій школі: навчальний посібник. - К.:  центр учбової літератури, 2007. - 232с.

 

pashivkina@meta.ua


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>