XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пашкурова Н.П. ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ

Пашкурова Надія Павлівна

аспірант Науково-дослідного фінансового інституту «Академія фінансового управління», м. Київ

ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ

Особливе місце, яке відводиться банківській системі як сполучній ланці економіки при проведенні економічної політики держави, робить важливим дослідження питань оподаткування прибутку комерційних банків та особливостей податкового регулювання банківської діяльності. Актуальність дослідження полягає ще й в тому, що дані питання необхідно розглядати як з позиції забезпечення стійкості та стабільності банківської системи, так і з позиції впливу банків на основні напрями та темпи економічного розвитку країни.

Дослідженню питань оподаткування банківських установ та проблем податкового регулювання доходів банків присвячено роботи С. Баруліна, М. Бутилькова, І. Cало, О. Сєрбиної, Н. Євченко, Л. Шевчук, В. Москалюк, А. Крисоватого, А. Соколовської, О.Онисько, В. Сердюк. В той же час, залишаються невизначеними проблемні аспекти оподаткування прибутку банку та відсутня методика визначення податкового навантаження на банківський сектор.

На сьогодні, оподаткування комерційних банків України здійснюється на загальних засадах, що зумовлено відсутністю окремих законодавчих актів, які б регулювали дане питання. Це є суттєвим недоліком, оскільки не дозволяє врахувати особливості банківської діяльності та забезпечити достатній внесок банківської системи в економічне зростання.

Податок на прибуток займає особливе місце в податковому регулюванні банківської діяльності. Він має найбільшу питому вагу у величині податкових платежів, що здійснюють банки, і є другим за значущістю податком, який формує бюджет. Відповідно до ст. 133 розділу ІІІІ Податкового кодексу України платниками податку є юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. Оскільки основною метою діяльності банків є отримання прибутку, то комерційні банки є платниками податку на прибуток нарівні з іншими підприємствами та організаціями України.

Ставка податку на прибуток банків не відрізняється від ставки податку на прибуток підприємств, і з 1 квітня 2011 року становить 23%. [1].

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. Розрахунок об'єкту оподаткування банківських установ має свою специфіку, що зумовлено особливостями діяльності банків. Крім того, на практиці податок на прибуток фактично стягується не з реального фінансового результату банку, а з певного умовного показника, який розраховується за методикою, визначеною Податковим кодексом України.

Проведені розрахунки та їх наступний аналіз показали, що за період 2007-2010 роки загальна сума сплачених податків комерційними банками України скоротилася на 60,2%, сплата податку на прибуток зменшилася на 71,4% [2].

Важливо відмітити, що у 2007-першій половині 2008 років спостерігалися позитивні тенденції у діяльності комерційних банків України, і по результатам 2007 року чистий прибуток банків становив 8,6 млрд. грн. Незважаючи на поступове погіршення економічної та фінансової ситуації по результатам 2008 року оподатковуваний прибуток склав 10,5 млрд. грн., але сплата податку на прибутку скоротилася на 37,6%, внаслідок того, що 42 банки знизили обсяги сплати податку на прибуток.

У 2009 році відбулося різке зниження дохідності і стабільності банківської системи, погіршення фінансового стану банківського сектору України, банки було зобов'язано формувати страховий резерв, і як результат чистий збиток по системі склав 32,2 млрд. грн. В результаті, по окремих банківських установах сталася переплата податку на прибуток, а ряд банківських установ за 2009 рік задекларували значні суми від'ємного значення об'єкта оподаткування. При цьому податку на прибуток комерційними банками було сплачено у 2009 році на 4%, що мало свідчити про позитивні тенденції розвитку банківської системи, але насправді не відповідало реальній ситуації.

У 2010 продовжувалася фінансова криза, внаслідок чого діяльність банківської системи загалом було збитковою. При цьому чистий збиток зменшився порівняно із 2009 роком більше ніж удвічі і склав 13 млрд. грн., витрати на формування резервів скоротилися в абсолютному виразі на 19 млрд. грн. або 30%. Основною причиною збитковості банків протягом 2009-2010 років значне зменшення доходів при значному зростання сформованого за рахунок валових витрат страхового резерву та зростання витрат в межах банківських операцій. За підсумками 2010 року відбулося поступове покращення основних фінансових показників банківської системи, але при цьому загальна сума сплаченого податку на прибуток комерційних банків скоротилася на 45%.

Основними причинами зменшення обсягів сплати податку на прибуток з комерційних банків були наступні:

-економічна та фінансова криза (починаючи з другої половини 2008 року по 2010 рік), наслідками якої стали значні збитки у діяльності банківської системи України;

-прийняття Закону України, який зобов'язав комерційні банки формувати страховий резерв та відносити його на валові витрати;

-ухилення банків від оподаткування внаслідок застосування схем мінімізації прибутку;

-диспропорції в податковій системі України.

Таким чином, протягом останніх років частка податкових надходження від податку на прибуток комерційних банків до Державного бюджету України не перевищувала 6-8%. На думку деяких економістів, оподаткування банків є недостатнім. Протилежної думки дотримуються інші науковці, вважаючи, що податкове навантаження на банки має бути нижчим, оскільки подорожчання кредитів внаслідок збільшення податкового тиску на банки негативно відобразиться на виробничому секторі економіки [3].

З огляду на це, було проведено аналіз податкового навантаження з податку на прибуток комерційних банків протягом 2007-2010 років. Податкове навантаження з податку на прибуток було розраховано як відношення суми податків до прибутку до оподаткування. Для розрахунку було використано значення нарахованих податків, а не сплачених, оскільки саме нараховані податкові зобов'язання відображають реальне податкове навантаження. Крім того, при розрахунку даного показник було використано дані фінансової звітності, оскільки саме податок на прибуток за фінансовою звітністю є показником фінансового результату діяльності банку.

Проведений розрахунок показав, що абсолютне податкове навантаження з податку на прибуток за період 2007-2010 років скоротилося на 832 млн. грн. (на 40,7%), відносне - на 1% (до 22,8%), але залишається на досить високому рівні [4]. Необхідно також враховувати, що на практиці податкове навантаження банків збільшується за рахунок формування страхових резервів, вимоги до яких відповідають всім формальним ознакам податку - вони обов'язкові, безповоротні, частково використовуються на фінансове забезпечення діяльності держави.

Таким чином, підтримання оподаткування прибутку комерційних банків на оптимальному рівні є важливою задачею. Вирішення даного питання можливе шляхом побудови певної моделі, яка б дозволила оцінити вплив оподаткування на рентабельність банківської діяльності на основі взаємопов'язаних показників - податкового навантаження на прибуток до оподаткування, коефіцієнтів податкового навантаження на активи і капітал банків [5].

Оскільки оптимальний розмір податкового тягаря - центральна макроекономічна проблема будь-якої держави, доцільною є також побудова моделі для визначення загального податкового навантаження на комерційні банки з урахуванням всіх податків та зборів, що сплачуються ними. Можливе також введення до моделі критерію тяжкості податкового тягаря. При визначенні оптимального податкового навантаження на комерційні банки необхідно враховувати світовий досвід оподаткування, який показує, що максимально допустимий рівень становить 30-40% доходу. Якщо податкове навантаження перевищує 40% - починається процес скорочення заощаджень, зникають стимули до підприємницької ініціативи і розширення діяльності.

Побудова моделі для визначення загального податкового навантаження дасть можливість банку оцінити ефективність заходів податкового менеджменту, а державі - виявити банки, які потребують більш ретельного податкового контролю та регулювання, а також дозволить зберегти оптимальний баланс між банками-платниками податків та державними потребами.

Література:

1. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010: http://www.rada.gov.ua/.

2. Повідомлення Департаменту контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД : http://www.sta.gov.ua/.

3. Василишин, Э. Н., Механизм регулирования деятельности коммерческих банков Росии на макро- и микроуровне [Текст]: / Э. Василишин, Л.Маршавина. - М.: Экономика, 1999. - 271 с.

4. Дані фінансової звітності банків України: http://www.bank.gov.ua/.

5. Борисов, О.И. Влияние налогообложения на финансовые потоки банка Дис.канд. экон. наук : 08.00.10 Москва, 2005. http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/162762.html.

e-mail: shastie_87@mail.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>