XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Паскар І. О., Савчук О. І., Савчук Т. М. ПОДАТКОВІ РИЗИКИ ТА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НИМИ

Паскар Іван Олександрович

Савчук Оксана Іванівна

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

Науковий керівник:Савчук Тетяна Миколаївна

ПОДАТКОВІ РИЗИКИ ТА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НИМИ

У ході розвитку та реформування податкової системи в Україні на сучасному етапі недостатньо уваги приділяється розробкам у галузі фундаментальних основ оподаткування, зокрема, - у частині дослідження податкових ризиків та системі управління ними. Навіть після прийняття Податкового кодексу України (ПКУ) на даному етапі залишається актуальним питання тіньової економіки та проблеми повної сплати податків і зборів суб'єктами підприємницької діяльності до бюджету. Вирішення даної проблеми можливе саме завдяки впровадженню в податкову систему дієвого механізму з моніторингу та управління податковими ризиками.

Для держави, яка стала на шлях реформування своєї податкової системи, першочерговим завданням повинен бути чіткий вибір моделі управління нею. Сьогодні є очевидним, що управління в сфері оподаткування і прийняття рішень проводиться в умовах невизначеності, конфліктності, дії дестабілізуючих чинників і зумовлених ними ризиків. Ризик є складовим елементом податкової діяльності, як будь-якої управлінської діяльності, що залежить від впливу значної кількості факторів та дій контрагентів, які важко передбачити в усій повноті і з необхідною точністю. Тому створення наукової концепції ризикології в сфері оподаткування є важливою теоретичною базою розбудови вітчизняної податкової системи. [1]

Актуальністю даної теми є необхідність дослідження механізму та системи управління ризиками в сфері оподаткування і тенденцій розвитку податкової системи в умовах наявності великої частки тіньової економіки і неможливістю її оподаткування.

Незважаючи на істотні наукові доробки в галузі дослідження ризиків, сфера аналізу податкових ризиків залишається недостатньо вивченою. Серед найбільш вагомих робіт із питань теорії і практики оподаткування, які пов'язані із досліджуваною тематикою, варто виділити праці відомих вітчизняних вчених: В.Л. Андрущенка, В.П. Вишневського, І.О. Луніної, П.В. Мельника, В.М. Опаріна, В.А. Онищенка, А.М. Соколовської та ін.[2]

Крім того питання податкової безпеки та її структурних елементів досліджували такі вітчизняні науковці, як С.В. Каламбет, А.І. Крисоватий, Н.В. Новицька, Ц.Г. Огонь, С.В. Онишко. [3]

Використовуючи світовий досвід, в практику діяльності вітчизняних податкових органів в 2001 році було впроваджено моніторинг податкових ризиків. Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження методичних рекомендацій з моніторингу податкових ризиків", податковий ризик трактується як вірогідність порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету. Головна мета системи моніторингу податкових ризиків - підвищення ефективності роботи підрозділів податкового аудиту в умовах обмежених фінансових і трудових ресурсів за рахунок їх раціональнішого використання, а також дієвий контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства [4].

Для найбільш повного  визначення терміну "податковий ризик" потрібно співставити визначення даного терміну з двох точок зору - платника податку та держави в особі державної податкової служби України.

Податковий ризик з точки зору платника податків - ймовірність (загроза) донарахування йому податків (зборів), пені та штрафів у ході податкової перевірки через розбіжності, що виникли між даними платника податків та податківцями в трактуванні податкового законодавства, яка може обернутися для господарюючого суб'єкта зростанням податкового тягаря. Для платників податків податковий ризик означає ризик зростання податкового навантаження в силу того, що податковий орган може визначити розглянуту угоду недійсною (удаваною чи фіктивною), оголосити незаконним нарахування податків, яке сам платник податків розглядав як законне, через недосконале законодавство, з точки зору платника податків [5].

Податковий ризик з точки зору держави в особі її уповноважених органів - це ймовірність (загроза) недоотримання податків до бюджету через задіяння платниками податків методів мінімізації (оптимізації) оподаткування, можливих в силу тих чи інших недоліків у податковому законодавстві [5].

Можна сказати, що і для держави в особі її уповноважених органів, і для платників податків загальним в питанні про податковий ризик є те, що причиною його виникнення виступають недоліки в законодавстві, які нерідко провокують виникнення спірних ситуацій, коли інтереси компаній стикаються з інтересами податкових органів [5].

На сучасному етапі ще не в повному обсязі викоренена проблема недосконалості податкового законодавства, оскільки в економіці існує багато шляхів та методів оптимізації податкових витрат для підприємств саме через це до державного бюджету не надходить левова частка податкових платежів, внаслідок чого існує дефіцит бюджету та не вповному обсязі фінансуються державні програми.

Податковий ризик може виникати під час здійснення економічним об'єктом будь-яких видів діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерцією, втіленням соціально-економічних та науково-технічних проектів[6], у плані ухилення від сплати податків. Тому система управління ризиками повинна включати: здійснення постійного контролю за фінансово-господарською діяльністю платників податків (здійснення перевірок), моніторингу сплати ними податків, виявлення порушень у сплаті податків та зборів, їх усунення та найголовніше - недопущення повторного використання схем ухилення які були виявлені органами державної податкової служби раніше. З метою здійснення контролю та недопущення повторних ухилень від сплати податків та для ефективного управління податковими ризиками, органами державної податкової служби була створена єдина база даних податкових ризиків (БДПР), тобто, систематизацію недоліків і порушень нормативно-правових актів суб'єктами підприємництва у процесі господарської діяльності, схем ухилень від оподаткування, загальних ознак, що можуть вказувати на наявність таких порушень, які на даний час відомі податківцям. За рахунок постійної контрольної роботи, в умовах нестабільного законодавства та виникнення нових видів, форм та методів господарської діяльності БДПР буде постійно змінюватись, доповнюватись новими ризиками. При цьому деякі ризики можуть втрачати свою актуальність або видозмінюватись [6].

Система управління податковими ризиками являє собою сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів, кінцевою метою існування яких є мінімізація податкових ризиків. Іншими словами, систему управління податковими ризиками можна охарактеризувати як сукупність методів, прийомів і заходів, які дають змогу відповідною мірою прогнозувати недопоступлення податкових платежів і приймати заходи з недопущення чи мінімізації порушень в сфері оподаткування. Як система управління управління податковими ризиками передбачає здійснення багатьох процесів і дій, які являють собою елементи системи управління податковими ризиками. До них належить:

- визначення ризику;

- аналіз, оцінка і опис ризику;

- методи мінімізації ризику;

- моніторинг заходів попередження і протидії ризикам.

Найбільш складним і в той же час важливим елементом системи управління податковими ризиками є їх визначення, від якого залежить ефективність застосування таких елементів. Для визначення податкових ризиків застосовується метод систематизації платників згідно з визначеними стандартами за групами. Така систематизація ґрунтується на принципах мікрорівневого аналізу підприємств. Під час аналізу кожного підприємства відбирають основні критерії, які дають характеристику щодо нього: до якої галузі належить, якими видами діяльності займається дане підприємство, які регіональні умови перебування, обсяг доходів, розрахунок бази оподаткування з урахуванням динаміки надходження за видами платежів протягом минулих періодів, зміна показників фінансово-господарської діяльності тощо.

Проводити аналіз діяльності платників податків необхідно з точки зору можливості ухилення від оподаткування, тобто наявності податкових ризиків. На підставі стандартних процедур такого аналізу буде можливим здійснення автоматизованого відбору платників податків для перевірок. Один з видів такого аналізу - автоматизована перевірка та аналіз податкової звітності платників податків [1].

На сучасному етапі органами державної податкової служби (далі ДПС) України в практику вводиться нова стратегія організації контрольно-перевірочної роботи, визначена Департаментом податкового контролю, підпорядкована одному з головних завдань ДПС України - формуванню неупереджених відносин з платниками податків, за яких податкова служба буде партнером легального бізнесу, забезпечуючи зниження податкового тиску та створюючи сприятливі умови для зростання економіки [7]. На практиці це означає, що головним критерієм відбору підприємств до перевірки є наявність у їх фінансово-господарській діяльності ризиків несплати належних платежів до бюджету. Таким чином, нові підходи до організації контрольно-перевірочної роботи дають змогу не застосовувати пост-контроль до сумлінних платників податків, водночас для несумлінних такий контроль має бути не відворотним. Тобто планові контрольно-перевірочні заходи спрямовуються виключно на ті підприємства, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми ухилення від оподаткування [7].

Запроваджені зміни дали змогу чітко розподілити суб'єктів господарювання за ступенями ризику та зосередити увагу на тих, у кого встановлено велику вірогідність несплати податків або приховування об'єктів оподаткування. Вже минулого року такий підхід сприяв істотному зменшенню кількості планових перевірок. Так, до плану-графіка проведення документальних перевірок на 2011 рік було включено 12,2 тис. суб'єктів господарювання, що на 11,1 тис., або на 48%, менше, ніж на 2010 рік - 23,3 тис. [7]

До плану-графіка перевірок на І квартал 2012 року, включено 2,1 тис. суб'єктів господарювання. У поточному році передбачається охопити плановими перевірками тільки підприємства з високими показниками ризиків несплати податків [7].

Важливим етапом процесу управління податковими ризиками для кожного елемента системи управління є збір і обробка інформації [1].

Отже, система управління податковими ризиками є важливим елементом вітчизняної податкової системи, що спрямований на забезпечення її сталого розвитку. Метою формування даної системи є мінімізація та протидія податковим ризикам в Україні. Тобто зменшивши рівень податкових злочинів (ухилень від сплати податків) державна податкова служба збільшить рівень податкових надходжень до бюджету, що в свою чергу призведе до зростання економіки, зменшення тіньового сектору економіки. Важливою проблемою є також недосконале податкове законодавство, що дозволяє законним шляхом здійснювати ухилення від оподаткування, зменшуючи доходи бюджету, тому на даному етапі необхідно також  доопрацювати вітчизняне законодавство.

Література:

1. О.М. Десятнюк. Управління податковими ризиками - нова парадигма розбудови податкової системи України.

2. О.Ю. Лащенко, В.В. Томашевська. Системний підхід щодо управління податковими ризиками на підприємстві.

3. Вовчак О.Д. Податкові ризики у системі управління економічною безпекою.  ∕∕  Фінанси України. - 2008. №11 - с. 41- 47.

4. Наказ ДПА України  "Про затвердження Методичних рекомендацій з  моніторингу податкових ризиків" від 23 жовтня 2001 року № 428.

5. М.Р.Пинская. Налоговый риск: сущность и проявление.

6. Гусак Н.Б., Гусак Ю.Д. Контроль податкових органів за діяльністю підприємств. Навч. Посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 320 с.

7.  Крухмальов Сергій. У поточному році передбачається охопити плановими перевірками лише підприємства з високими показниками ризиків несплати податків / C. Крухмальов  //  Вісник податкової служби України. - 2012. - №12. - с. 11-12.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>