Паславська О.О. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
здобувач Паславська Олена Олександрівна
Львівська комерційна академія
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим показником ефективності роботи підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для здійснення господарської діяльності та задоволення соціальних та матеріальних потреб керівників та працівників. Тому достовірність визначення фінансового результату є одним із найважливіших завдань бухгалтерського обліку.
У зв'язку з тим, що доходи та витрати є основними елементами структури прибутку, методологічні та методичні основи їх відображення є чи не найважливішою складовою базових процедур визначення фінансових результатів. Отже, в основу визначення фінансових результатів покладений методологічний принцип нарахування та відповідності доходів та витрат. Незважаючи на різні трактування цього принципу, його суть зводиться до встановлення взаємозв'язку між доходами та витратами в конкретному звітному періоді при дотриманні базових умов. Практична реалізація вказаного принципу заснована на спеціальному методі нарахування в обліку доходів і витрат, який дозволяє інформувати користувачів не лише про минулі операції, пов'язані із виплатою та отриманням ресурсів, але й про зобов'язання в майбутньому та ресурсах, які будуть отримані.
Другим принципом є припущення безперервності діяльності. Безперервність діяльності є не просто бухгалтерським методологічним принципом, а ідеєю, яка визначає сприйняття діяльності підприємства в сучасній економіці як спрямованої на продовження і розвиток, а не заздалегідь обмеженої певним часовими чи цільовими рамками. Крім необхідності складання звітності, застосування цього принципу потребує здійснення витрат, пов'язаних з розвитком підприємства. Очевидно, що його тривале функціонування в умовах ринкової економіки неможливе без спрямування частини капіталу на підтримку місця на ринку та розширення діяльності. Ця ж обставина диктує необхідність створення найрізноманітніших резервів, які необхідні підприємству для вирішення своїх задач в майбутньому за рахунок збільшення витрат, в основному пов'язаних із основною діяльністю.
Ще одним принципом, який впливає на величину фінансового результату, є принцип обачності. Застосування цього принципу зумовлює використання правила найменшої оцінки, згідно якого знецінення оборотних активів супроводжується визнанням збитку, якщо їх ринкова вартість на звітну дату менша, ніж вартість на дату придбання. Разом із тим, перевищення ринкової вартості собівартості запасів в якості доходу в обліку не визнається. Крім того, цей принцип передбачає відображення доходів в момент появи обґрунтованої впевненості, а витрат - в момент появи обґрунтованої можливості. Принцип обачності оправдовує створення в обліку резервів знецінення активів за рахунок збільшення інших витрат.
Ці методологічні принципи породжують відповідні прийоми капіталізації та резервування. Саме вони дозволяють включати до складу системи визначення кінцевого прибутку в залежності від цілей управління чи виключати з неї специфічні витрати і такі ж доходи, тим самим, впливати на величину прибутку. Таким чином, наведені прийоми є найбільш результативними методологічними способами регулювання величини прибутку.
Однак, найпроблемнішими питаннями, які практично не розглядаються в сучасній економічній літературі, є питання сутності змісту і практики застосування вище розглянутих методологічних принципів. Зміна їх інформаційного змісту чи незастосування вказаних принципів на практиці призведе до кардинальної зміни фінансового результату. Так, наприклад, нехтування принципом нарахування та відповідності доходів і витрат призведе до того, що виробничі витрати не будуть пов'язані із отриманими доходами, що призведе до зниження прибутку звітного періоду, і, відповідно, до його завищення в наступних звітних періодах.
В той же час необхідно чітко визначити змістове наповнення принципу нарахування та відповідності, а саме: коли закінчується оборот вкладених засобів - в юридично визначений момент чи момент отримання засобів від продажу. При цьому одним із найважливіших вимог до бухгалтерського обліку є принцип превалювання економічного змісту над формою. Керуючись цим принципом, можна стверджувати, що прибуток може бути отриманий лише тоді, коли він отриманий реально, тобто коли зобов'язання покупця виконані.
Методологічною передумовою організації обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) є принцип майнової відособленості, у відповідності до якого різниця між активами і зобов'язаннями підприємства, яка являє собою власний капітал, є власністю його учасників. Сама наявність прибутку передбачає його розподіл за різними напрямками. У свою чергу наявність непокритого збитку породжує необхідність у визначенні правила його покриття. При цьому вибір варіанту обліку розподілу прибутку (покриття збитку) визначається позицією власників, що базується на методологічному принципі обмеженості, який може бути сформульований наступним чином. Принцип обмеженості передбачає, що відображення в обліку витрачання нерозподіленого прибутку можливе лише при його наявності в складі капіталу.
Однак така методологічна основа націлена на формування інформації про процеси створення і вилучення прибутку тільки в межах звітного року і не може забезпечити прозорість цих процесів в перспективі.
Спрямованість витрат на отримання доходів є одним із найважливіших умов економічно обґрунтованого формування фінансового результату в обліку. В іншому випадку будь-які витрати, здійснені виконавчим органом, незалежно від рішення його власників, були б виправданими витратами.
Отже, використання різних принципів формування фінансових результатів дозволяють отримати не лише економічно обґрунтований результат, але й значно вплинути на його величину у тому чи іншому звітному періоді.
e-mail: lvivukraine777@gmail.com
