XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Педяк Ю. В. СПОСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР

Педяк Юлія Володимирівна

Студентка магістратури факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

СПОСОБИ УДОСКОНАЛЕННЯ МИТНИХ ПРОЦЕДУР

     Світові процеси глобалізації та поширення концепції вільної торгівлі викликали потребу в узгодженні та уніфікації процедур і вимог, що застосовуються до товарів і послуг. Зазначена вище тенденція зачепила насамперед юридичні аспекти торгівлі, як наприклад, митні відносини між країнами [1].

     За останні роки Україна зробила досить великий крок вперед в адаптації свого законодавства до міжнародних та європейських стандартів, що стосуються саме переміщення через митний кордон України та оптимізації митних процедур.

     Відомо, що Україна приєдналася до Кіотської конвенції - Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур - у 2006 році [2]. Проте, як стало відомо, з порушенням відповідних процедур вона фактично не отримала статусу договірної сторони Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур. Лише 15 лютого 2011 року Верховна Рада затвердила проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», таким чином усунувши процедурні непорозуміння [3].

     Чинне митне законодавство повністю відповідає Кіотській конвенції в таких аспектах, як спільний контроль в пунктах пропуску через державний кордон, подання, реєстрація та перевірка митної декларації, перевірка товарів з метою їх ідентифікації, строки подання декларації, організація роботи декларантів, митних складів, складів тимчасового зберігання, оформлення міжнародних поштових відправлень, застосування митних забезпечень.

     Проте існує низка питань, вирішення яких дозволить максимально спростити процедуру митного контролю, створити сприятливі умови для учасників зовнішньої торгівлі та підвищити ефективність діяльності митних органів в частині своєчасного виявлення та припинення митних правопорушень.

     Обмеженість кількості укладення угод про взаємну допомогу та обміну інформацією з митними адміністраціями іноземних держав не сприяє прискоренню митних процедур та скороченню часу для здійснення митного контролю, а також можливому виявленню митного шахрайства до ввезення товарів на митну територію України. Вирішення зазначених проблем дозволить більш широко використовувати інформаційні технології та наявні бази даних для ефективної роботи системи аналізу та керування ризиками і приймати рішення щодо обсягу таких процедур до фактичного ввезення товарів на адресу резидента.

     Підвищення рівня відповідальності за вчинені суб'єктами ЗЕД митні правопорушення та закріплення на законодавчому рівні презумпції невинності посадових осіб митних органів за ті порушення, що були допущені суб'єктами ЗЕД, або за ті, що не були виявлені під час спрощеного огляду товарів, дозволить уникнути непорозумінь, які виникають з іншими державними органами, у тому числі правоохоронними. Порушення, які не були виявлені під час документальної перевірки, можуть бути встановлені під час проведення аудиту.

     Незважаючи на те, що в Україні передбачено можливість здійснення митного оформлення товарів у спрощеному порядку, критерії, що висуваються до підприємств з метою надання режиму найбільшого сприяння, питання налагодження партнерства між митною адміністрацією України та бізнесом потребують подальшого удосконалення та розвитку. Створення інституту уповноважених економічних операторів, закріплення їх статусу на законодавчому рівні, створення інформаційних систем для запровадження електронного документообігу, надання права доступу митної служби до комп'ютерних баз даних суб'єктів ЗЕД значно спростить процедуру не тільки декларування, а й отримання попередньої інформації для проведення перевірок.

     Не менш важливу роль у забезпеченні якісно нового рівня проведення контрольних операцій стосовно товарів, які імпортуються, відіграє запровадження практики попереднього інформування експортером митного органу про такий намір не шляхом подання документів контролю за переміщення товарів, а поданням імпортної декларації з правом її подальшого уточнення з обов'язковим надання митним органам гарантій щодо сплати податків.

     Така система дозволить митним органам до моменту ввезення товарів на підставі укладених угод, надсилати запити до митних адміністрацій іноземних держав щодо наявності та автентичності документів, які підтверджують країну походження товарів, вартісні показники, якісні характеристики, що впливають на правильність класифікації товару.

     Зважаючи на позитивний досвід застосування норм Кіотської конвенції та її провідну роль у регламентації митних правовідносин, її положення доцільно використати таким чином, щоб вони посіли належне місце у новому митному законодавстві, оскільки міжнародні стандарти переважають над нормами національного законодавства і мають бути інтегровані у внутрішньодержавні правові системи [4].

     Треба зазначити, що ключові моменти вже знайшли своє відображення в Законі України від 18.11.2011 №8130-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» [5].

     Крім того, ефективність боротьби з правопорушеннями у зовнішньоекономічній сфері, які дедалі більше набувають транснаціонального характеру, залежить, значною мірою, від спільних зусиль митних та інших державних органів різних країн, за умови уніфікації митних правил і відповідного обсягу правомочностей митних органів.

     Спільний контроль визначається міжнародними угодами як здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю спільно контролюючими органами Договірних Сторін, без розриву в часі між їхніми діями (від початку і до завершення) в пунктах пропуску на території України або суміжної держави.

     У разі ж відмови однієї з сторін від проведення спільного контролю подальша реалізація заходів спільного митного контролю автоматично припиняється.

     А за умови чіткої організації саме спільний контроль має значні переваги порівняно з митним контролем, здійснюваним в односторонньому порядку митними органами кожної з держав (для митних органів - економія людських ресурсів,темпоральних ресурсів, а відтак, економія й фінансових ресурсів; для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - економія матеріальних, фінансових  ресурсів), а тому повинен запроваджуватися ще ширше [6].

Література:

     1. Піскун Є. П. Міжнародна співпраця зі спрощення митних процедур: Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний Інститут». Політологія. Соціологія. Право. : Збірник наукових праць: - Київ: ІВЧ «Політехніка», 2011 - 3(11) 2011 р., с.176

     2. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. : [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws

     3. Закон України  від 15 лютого 2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"».

     4. Олійник Д. С. Управління ризиками митного контролю в контексті вимог кіотської конвенції. Вісник Хмельницького національного університету, 2011, №2, Т.1

     5. Проект Закону України від 18 листопада 2011 №8130-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України».

     6.Співак І. В. Вдосконалення процедур митного контролю. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний Інститут». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 2008 р


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>