XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пелех Є. ЕВОЛЮЦІЯ ПОЗИЦІЇ СОЮЗУ 90/”ЗЕЛЕНІ” ЩОДО УЧАСТІ БУНДЕСВЕРУ У ВРЕГУЛЮВАННІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ НА ТЕРИТОРІЇ БОСНІЇ І ГЕРЦЕГОВИНИ (1992 –1995 )

Пелех Євген, аспірант

Львівський національний університет ім. і. Франка

ЕВОЛЮЦІЯ ПОЗИЦІЇ СОЮЗУ 90/"ЗЕЛЕНІ" ЩОДО УЧАСТІ БУНДЕСВЕРУ У ВРЕГУЛЮВАННІ ВОЄННО-ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ НА ТЕРИТОРІЇ БОСНІЇ І ГЕРЦЕГОВИНИ (1992 -1995 )

Проблема участі збройних сил ФРН у миротворчих операціях на території колишньої Югославії була однією із найдискусійніших після об'єднання країни: цілий ряд юридичних та морально-етичних проблем стояв на перешкоді участі Німеччини у миротворчій операції під прапором ООН

 Ініціативи уряду щодо участі німецьких військовослужбовців та спеціалістів у виконанні санкцій ООН (участь в операціях з дотримання морської блокади в Адріатичному морі та  у  програмі відстеження неба над Боснією та Герцеговиною - АВАКС ) наразились на спротив опозиційних партій - в квітні 1992 року через скаргу СДПН та „Зелених" до Федерального конституційного суду в Карлсруе про порушення урядом положень конституції[1,69], було згорнуто участь бундесверу у мирному урегулюванні.

Головні питання через які відбувалась еволюція ставлення Союзу 90/ „Зелені" це питання конституційності відправки німецьких військовослужбовців для виконання миротворчих місій, питання недопущення мілітаризації країни, та готовності Німеччини, разом із партнерами, прийняти на себе відповідальність за безпеку у Європі.

Союз 90/ Зелені, що представляв найпослідовнішу пацифістську силу німецького парламенту(„пацифізму невтручання за будь яких обставин")[2,8] в заяві одного партійних речників озвучив своє ставлення до можливого використання бундесверу у  миротворчих операціях : „участь німецьких збройних сил може бути можливою лише за виконання цілого ряду умов: дозволу від конституційного суду,  рішення прийнятого абсолютною більшість голосів парламентаріїв, добровільною згодою військовослужбовців і запрошення від держави, на території якої відбувається конфлікт"[3,1]. Знайшов підтримку з'їзд і у рішеннях земельних партійних організацій - так  „зелені" землі Пн. Рейн-Вестфалія розповсюдили „меморандум руху із захисту миру", де зазначалось: „...втручання Великих держав, як „світового поліцейського" не є прийнятним виходом із ситуації. Якщо хтось і має стояти осторонь конфлікту на Балканах. Так це Великі держави і зокрема Німеччина"[1,244].

Першою ініціативою, що належала власне „зеленим" можна назвати пропозицію про внесення поправки до статей конституції (16.06.1991): проект внесений на попередній розгляд бундестагу містив положення про участь німецьких збройних сил під егідою ООН для врегулювання можливих і вже існуючих конфліктів. Розгляд цього законопроекту, запропонованого частиною фракції без узгодження із керівництвом, спричинився до внутрішньої дискусії на партійному з'їзді у Ноймюнстері між прихильниками і противниками посилення ролі ФРН на континенті[4,4].

В 1992 р. на офіційному рівні було заявлено, що Союз 90/„Зелені" виступає проти втручання Німеччини у конфлікт у зв'язку з можливим посиленням ескалації, за що прихильниця активних дій („реало") Марі-Луїза Бек назвала таку позицію „страусовою" і висловила припущення, що керівні діячі партії просто не усвідомлюють як масштабів трагедії, так і зрослої ролі ФРН[3,1]. На відміну від своїх опонентів, „реало"(„прагматичний пацифізм") активно підтримували участь бундесверу в операціях з підтримання миру.

Наступні два з'їзди в Ганновері 1993р. та в Бонні 1994р. загострили протиріччя в партійному керівництві - „реало" вдалось донести свою думку до більшості партійних делегатів і закликати їх обдумати можливості зміни традиційної позиції партії.

Вирішальними для зміні партійної позиції щодо участі бундесверу у миротворчих операціях на Балканах стали вибори 1994 року в результаті яких „реало" отримали більшість у партійному керівництві та захоплення „зон захисту ООН" в Жепі і Сребрениці. У відкритому листі Й. Фішер зазначив: „тепер „питання військового втручання, є питанням життя і смерті. Пацифізм не здатний захистити людей на Балканах"[5,111]. Позицію Фішера була підтримана лідерами „реало" - Гердом Поппе та Вернером Шульцом . Напередодні Бременського з'їзду партії  позицію Фішера підтримали партійні організації Саару, Баден-Вюртембергу, Баварії та Гессена. Сконцентрувавши увагу партійних активістів на загрозі, що несуть захоплення „зон захисту", лідерам „реало" вдалось отримати підтримку більшості партійних зборів[6]. Прийняття Дейтонських домовленостей були сприйняті позитивно діячами Союзу 90/„Зелені", хоч і було піддано критиці відмову від ембарго на постачання зброї.

Література:

1.Wolfgang Michal. Deutschland und der nächste Krieg - Berlin: Rowohlt Berlin Verlag, 1995 - 310 s.

2. Politische Grundsätze Bundnis 90/Die Grünen. - Bonn-Köln: Farbo, 1993. - 23 S.

3.Grüne lehnen jeden Militäreinsatz ab, Pazifisten setzen sich durch // Süddeutsche Zeitung., 11.10.1993 S. 1, 3.

4.Gerd Poppe. Grüne Bosnien - Mission // Süddeutsche Zeitung., 30.10.1996 S.4-5

5.Der Bundestag mit deutlicher Merheit für den Bosnien-Einsatz der Bundeswehr. -Bonn, 1995 - 240 s.

6. 20 Jahre Bundnis 90/Die Grünen in Detmold. Eine (kleine) Documentation.// http://www.gruene-detmold.de/20-Jahre-GRUNE-Detmold.pdf

 

kejzo@rambler.ru


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>