XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Пелехата Н. П. УКОРІНЕНЯ ЗЕЛЕНИХ ЖИВЦІВ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ПІДЩЕПИ ПІДРОДИНИ ЯБЛУНЕВИХ УУПРОЗ-6

Пелехата Наталія Павлівна

Житомирський національний агроекологічний університет

УКОРІНЕНЯ  ЗЕЛЕНИХ  ЖИВЦІВ  УНІВЕРСАЛЬНОЇ  ПІДЩЕПИ  ПІДРОДИНИ  ЯБЛУНЕВИХ  УУПРОЗ-6

Сучасне промислове вирощування яблуні й груші базується на використанні клонових підщеп, що мають незаперечні переваги над сильнорослими насіннєвими формами [2, 4]. Разом з тим численні дослідження свідчать, що не існує ідеальних підщеп, які б задовольняли всі вимоги: добре розмноження, високий вихід саджанців, стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, слаборослість, скороплідність та висока продуктивність щеплених дерев [6 с.98, 5 с.39, 10]. На відміну від клонових підщеп яблуні, у айвових клонових підщеп існує проблема сумісності з багатьма сортами груші, оскільки айва і груша належать до різних ботанічних родів [5 с.48, 7].

Використання сіянців айви звичайної як підщепи для груші недоцільне, оскільки насіннєвий матеріал генетично неоднорідний, дерева на ньому сильноросліші, невирівняні за показниками росту і врожайності, часто спостерігаються ознаки несумісності в розсаднику і в саду [5 с. 46]. Усім вищесказаним і визначається актуальність наших досліджень.

Нова підщепна форма УУПРОЗ-6 (запатентована в Україні) - міжродовий гібрид, одержаний в Інституті садівництва НААН шляхом гібридизації напівкультурної дрібноплідної місцевої форми айви та суміші пилку сортів яблуні [3, 5 с. 52]. Може бути підщепою для цілого ряду культур: яблуні, груші, айви, хеномелеса японського, глоду і горобини, що й було доведено попередніми дослідженнями.

Методика дослідження. Дослідження виконувалися в 2011-2012 рр. у дослідному господарстві "Новосілки" Інституту садівництва НААН, розташовому в с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області (північна частина Правобережної підзони Західного Лісостепу України).

         Як культиваційну споруду використовували плівкову теплицю з туманоутворювальною установкою. Субстратом укорінення слугувала суміш низинного торфу і крупнозернистого річкового піску у співвідношенні 1 : 1. Зелене живцювання проводили під час активного росту пагонів (1-а декада червня). В якості стимулятора вкорінення використовували β-індолілмасляну кислоту (ІМК) різної концентрації з експозицією 16 год [1, 8]. Живці контрольного варіанту поміщали у дистильовану воду. Догляд за рослинами був загальноприйнятим [9]. За контроль взято реєстровану добре вивчену підщепу яблуні 54-118.

         Результати досліджень. Розвиток кореневої системи є надзвичайно важливим показником при вегетативному розмноженні клонових підщеп (табл. 1).  Для контрольної підщепи 54-118 кращою концентрацією ІМК була 30 мг/л. При цьому у живців утворилося 39 основних коренів середньої довжини 14 см, сумарна довжина склала 535 см. У живців підщепи УУПРОЗ-6 у варіанті з найефективнішою концентрацією ІМК 40 мг/л утворилося 15 первинних коренів середньою довжиною 18 см, сумарна довжина склала 260 см. Таким чином, довжина коренів у досліджуваної підщепи була дещо більшою, ніж у 54-118, але утворилося їх менше, за рахунок чого й отримано менший загальний приріст коренів.

Укорінюваність живців універсальної підщепи УУПРОЗ-6 в досліді склала 78-85 %, вихід підщеп з приростом пагона - 66-81 %, з кореневою мичкою - 71-86 %. У контрольної підщепи 54-118 показники вкорінюваності та виходу живців були дещо вищими, що є цілком очікуваним, оскільки лише підтверджує дослідження, проведені іншими вченими [8]. Діаметр же штамбика та приріст пагона у підщепи УУПРОЗ-6 були більшими, що пов'язано, очевидно, з різним розміром живців підщеп. Загалом, при зеленому живцюванні практично усіх плодових культур, як сортів, так і підщеп, вкорінені рослини є нестандартними і потребують дорощування - на місці живцювання або в шкілці дорощування, що підтверджено й нашими дослідженнями.

Таблиця 1.  Розвиток кореневої системи укорінених зелених живців клонових підщеп (середнє за 2011-2012 рр.)

Концентрація ІМК, мг/л Укорінення, % від висаджених Основні корені
кількість, штук середня довжина, см сумарна довжина, см
Підщепа яблуні 54-118 (контроль)
Вода (контроль) 29 10,2 4,0 41
10 80 14,5 7,5 109
20 98 27,8 12,2 339
30 100 39,3 13,6 535
40 100 28,1 11,3 318
50 92 20,4 11,0 224
60 87 12,0 9,5 114
Універсальна підщепа УУПРОЗ-6
Вода (контроль) 19 3,5 6,4 22
10 61 7,2 9,6 69
20 69 8,1 10,7 87
30 78 12,8 17,1 219
40 88 14,6 17,8 260
50 85 9,3 16,5 154
60 74 5,7 15,2 87

Висновки. В результаті досліджень доведено принципову можливість розмноження нової універсальної підщепи підродини яблуневих зеленими живцями. Кращі концентрації β-індолілмасляної кислоти для цієї підщепи знаходяться в межах 30-50 мг/л при експозиції 16 год.

Література:

1. Ануфриева В. Г. Размножение вегетативных подвоев яблони методом зеленого черенкования с использованием регуляторов роста / В. Г. Ануфриева, Н. М. Книга // Садоводство. - 1987. - Вып. 35. - С. 52-56.

2. Кондратенко П. В. Урожайність яблуні на насіннєвих і клонових підщепах / П. В. Кондратенко, М. О. Бублик, І. К. Омельченко, В. М. Жук // Садівництво. - 2005. - Вип. 56. - С. 5-23.

3. Кондратенко П. В. УУПРОЗ-6 - універсальна підщепа розоцвітих / П. В. Кондратенко, М. В. Матвієнко, В.Я. Чупринюк // Садівництво. - 2005. - Вип. 57. - С. 177-179.

4. Матвієнко М. В. Використання клонових підщеп - один із напрямів інтенсифікації вирощування грушевих насаджень / М. В. Матвієнко // Садівництво. - 2001. - Вип. 53. - С. 147-156.

5. Матвієнко М. В. Груша в Україні (історія, сьогодення, перспективи) / М. В. Матвієнко, Р. Д. Бабіна, П. В. Кондратенко. - К.: Аграрна думка, 2006. - 320 с.

6. Омельченко І. К. Культура яблуні в Україні / І. К. Омельченко. - К.: Урожай, 2006. - 304 с.

7. Сіленко В. О. Сумісність айви із сортами груші / В. О. Сіленко // Науковий вісник національного аграрного університету. - 2005. - Вип. 84. - С. 60-64.

8. Сташенко Р. І. Вплив стимуляторів на вкорінення і ріст клонових підщеп яблуні та груші / Р. І. Сташенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2005. - Вип. 84. - С. 68-72.

9. Тарасенко М. Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М. Т. Тарасенко. - М.: МСХА, 1991. - 272 с.   

10. Zagaja S., Jakubowski T/, Przybyla A. P-60 a new vegetative apple rootstock // Fruit Sc. Rep. - Skierniewice. - 1991. - № 1. - P. 25-30.


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>