XIV Міжнародна наукова інтернет-конференція ADVANCED TECHNOLOGIES OF SCIENCE AND EDUCATION (19-21.04.2018)

Русский English




Научные конференции Наукові конференції

Перемот Т.Г. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРАХУ МАЙБУТНЬОГО ЛЮДЬМИ В ПЕРІОД ВІКОВИХ КРИЗ

Перемот Тетяна Геннадіївна

ХІБС  УБС  НБУ

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРАХУ МАЙБУТНЬОГО ЛЮДЬМИ В ПЕРІОД ВІКОВИХ КРИЗ

Проблема соціального страху, страху перед майбутнім не нова, але актуальна для нашої країни, де багато років панував погляд на людину як на носія головним чином суб'єктивних, тобто активних якостей. Сьогоднішня ситуація масового страху перед майбутнім виявилася несподіваною з усіма відповідними економічними, політичними і психологічними втратами і витратами.

Особливо гостро це питання постає для юнацького віку і пізньої зрілості. Це обумовлено тим, що в юнацькому віці на даному етапі психологічного розвитку в період вікової кризи відбувається зміна соціальних ролей, визначений рубіж, що найбільш актуальний для старшокласників. Виникає очікування змін у майбутньому (і не завжди позитивних, сприятливих, але і негативних, тривожних), тому що юність це певний етап дозрівання і розвитку людини, що лежить між дитинством і дорослістю. Звідси і страх перед майбутнім, тому що відбувається усвідомлення власної індивідуальності і її властивостей, поява життєвого плану, настанови на свідому побудову власного життя, поступове вростання в різні сфери життя, і в тому числі острах того, що руйнується звичний уклад життя, іде в минуле те, що ще недавно складало сенс життя.

У пізній зрілості з віком 50-55 років пов'язана чергова нормативна криза: людина в черговий раз підбиває підсумок своєї минулої діяльності і здійсненням, замислюється про свої цілі з урахування свого професійного статусу, фізичного стану і стану справ у родині. Криза 50-років має об'єктивні причини і припускає істотну перебудову особистості з урахуванням зміни положення людини в житті. Це якісно нова ситуація не тільки освоєння нових соціальних ролей, але і нового відношення до власного життя і до життя взагалі. Кількість проблем у пізній зрілості не зменшується, а навпаки, наростає, у тому числі і таких, до яких доросла людина може бути не готова, що може призводити до песимізму, переживання страху майбутнього, відставання від життя.

В останні роки інтерес до проблем людей юнацького і зрілого віку помітно зріс. Про це мова йде в численних дослідженнях, на науково-практичних конференціях, круглих столах. Разом з тим, систематичного викладу і дослідження проблеми переживання страху майбутнього людьми в період вікових криз у юнацькому, а особливо в пізньому зрілому віці вочевидь бракує. Тому сьогодні об'єктивно виправдане прагнення створити відповідну теорію страху майбутнього, додати феномену страху статус специфічного предмета психологічного пізнання і виробити адекватні принципи його аналізу.

Таким чином, під час переживання страху майбутнього в період вікових криз процеси, що відбуваються в цей час, перебудови смислових структур свідомості і переорієнтації на нові життєві задачі, що призводять до зміни характеру діяльності і взаємин, впливають на подальший хід розвитку особистості.

На переживання страху майбутнього в юнацькому віці впливають занижена самооцінка, невпевненість у собі, тривога з приводу свого майбутнього, побоювання  неможливості реалізувати свої цілі, страх перед новим життям. У пізній зрілості на переживання страху майбутнього впливає тривога з приводу того, що вони залишать після себе в майбутньому і чому навчать наступне покоління.

Отже,  форми перебігу кризового періоду можуть бути різними.

Людям зрілого віку під час перебігу критичного періоду життя допомагає подолати труднощі переживання страху перед майбутнім задовільний рівень їхньої особистісної зрілості, тобто, потрібно планувати майбутні зміни, виявляти силу в протистоянні обставинам, що змінилися, змінювати спосіб життя і ставити перед собою нові цілі. Також одним зі способів успішного дозволу кризи при переживанні страху майбутнього в пізньому зрілому віці є безперервна освіта, шлях знаходження людиною нових можливостей і соціальний механізм збереження і відтворення деяких характеристик юності. У юнацькому віці, щоб адаптуватися до нової життєвої ситуації, необхідна підтримка родини, тобто, та потреба в психологічній близькості з іншими людьми, у якій вони переживають необхідність, підвищення самооцінки і впевненості в собі, своїх здібностях.

Література:

1. Андрусенко В.А. Соціальний страх. Свердловськ, 1991.

2. Кулагіна І.Ю., Колюцький В.Н. Вікова психологія: Повний життєвий цикл розвитку людини. М., 2003.

3. Мазур А.В. Страх як психологічна проблема особистості. //Практична психологія    та соціальна робота. 2002, №3, с.25-29.

4. Поливанова К.Н. Психологія вікових криз. М., 2000.

5. Щербатих Ю.В. Психологія страху. М., 2003.

 

 


Залиште коментар!

Дозволено використання тегів:
<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <code> <em> <i> <strike> <strong>